Нові Петликівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нові Петликівці
Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Новопетликівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121284001
Облікова картка Нові Петликівці 
Основні дані
Засноване 1806
Населення 666
Територія 2.430 км²
Густота населення 274.07 осіб/км²
Поштовий індекс 48405
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056Координати: 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. / 49.16417; 25.46056
Водойми Вільховець
Місцева влада
Адреса ради 48411, с. Нові Петликівці
Веб-сторінка novip.tk
Сільський голова Єднак Тарас Іванович[1]
Карта
Нові Петликівці. Карта розташування: Україна
Нові Петликівці
Нові Петликівці
Нові Петликівці. Карта розташування: Тернопільська область
Нові Петликівці
Нові Петликівці

Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 756 осіб (2003).

Підпорядковане Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач.

Працює ЗОШ.

Історія села[ред. | ред. код]

Петликівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Село Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, підпорядковане Новопетликівській сільській раді.

Вам, напевне, доводилось їхати з Бучача до Тернополя. За Зеленою, в яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці. Село може похвалитися своїм багатим історичним минулим.

На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.

«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.

Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.

Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.

За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.

З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.

В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.

І ймовірно на своїх полях почали селитися люди. Адже дуже багато однакових прізвищ є в наших селах сьогодні.

Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.

Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони женилися, виходили заміж і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.

На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.

У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.

Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]