Нові Петрівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Нові Петрівці
Novi+-petrivci gerb.jpg Novi+-petrivci prapor.jpg
Герб Прапор
Покровська церква (УПЦ КП) і меморіал воїнів ВВв у Нових Петрівцях.
Покровська церква (УПЦ КП) і меморіал воїнів ВВв у Нових Петрівцях.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський район
Рада/громада Новопетрівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221886001
Основні дані
Населення 7,7 тисяч
Площа 939,0856 га (в межах населеного пункту) км²
Поштовий індекс 07354
Телефонний код +380 04596
Географічні дані
Географічні координати 50°37′23″ пн. ш. 30°26′47″ сх. д. / 50.62306° пн. ш. 30.44639° сх. д. / 50.62306; 30.44639Координати: 50°37′23″ пн. ш. 30°26′47″ сх. д. / 50.62306° пн. ш. 30.44639° сх. д. / 50.62306; 30.44639
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Місцева влада
Адреса ради http://www.novipetrivtsi-rada.gov.ua/
Карта
Нові Петрівці is located in Україна
Нові Петрівці
Нові Петрівці
Нові Петрівці is located in Київська область
Нові Петрівці
Нові Петрівці

CMNS: Нові Петрівці на Вікісховищі

Нові́ Петрі́вці — село у Вишгородському районі Київської області. На території села розташована історична місцевість Межигір'я, нині — екс резиденція Віктора Януковича.

Історія села[ред.ред. код]

Відповідно до книги Лаврентія Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» час заснування села слід відносити до періоду найбільшого процвітання Межигірського монастиря. У ті часи було вирішено створити село неподалік, щоб мати робочу силу поблизу і не звертатися за селянами до навколишніх сіл. Село назване Новими Петрівцями через свою близькість до Старих Петрівець, які у ті часи в літописних згадках іменувалися Петрівцями.

Тут народився гайдамака Федір Левченко, який серед інших захопив під час Коліївщини Гостомель[1].

Братська могила рад.воїнів, що загинули у 1943р.

В Нових Петрівцях існувала дерев'яна церква зведена за даними Похилевича в 1746. Церква була розібрана в кін. 19 ст. або на поч. 20. ст. і перенесена в с. Черкаська слобода. Церква складалася з трьох зрубів, центральний зруб-восьмерик був найбільшим зі зрізаними зовнішніми кутами, вівтар та бабник були однакового розміру та мали зрізані лише зовнішні кути. План такої церкви був типовим для Київщини. Подібний план побудови має Михайлівська церква в Зінькові на Поділлі. Церква мала три входи: з заходу, півночі, півдня. Над північним та південним входом центрального зрубу були потрійні вікна, характерні для візантійських потрійних вікон романського стилю. Зверху церква була обшальована поздовжніми дошками. В цій церкві знаходились старовинні ікони, перенесені сюди з Межигірського монастиря, після його спалення. Церкву описав Теодор Ернст.

Культурне життя села[ред.ред. код]

Нові Петрівіці — село, яке має кілька культурно-історичних пам'яток. Найперше — це нещодавно реставрована громадою села Дзвінкова криниця, згадувана у поемі Тараса Шевченка «Чернець» за час його перебування в Межигірському монастирі. Сама територія Межигірського монастиря наразі недоступна пересічному громадянинові через розташування на ній урядового маєтку.

Другою особливістю села є етнографічний музей «Хутір Савки». Через свою діяльність у царині розповсюдження української культури знаний далеко за межами України. Для відвідувачів музею проводяться автентичні календарно-обрядові дійства, показ ремесел та куштування страв з печі.

Також у селі розташований Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Культурні заходи зазвичай проводяться на 9 травня з нагоди вшанування ветеранів Другої світової війни.

Столітній ювілей відзначив у жовтні 2010 року місцевий православний Свято-Покровський храм (УПЦ КП).

Дзвінкова криниця[ред.ред. код]

Докладніше: Дзвінкова криниця
Дзвінкова криниця

«Дзвінкова криниця» — пам'ятка природи місцевого значення, відреставрована громадою села у 1998 р. до 155-річчя перебування Тараса Шевченка у Межигір'ї, про що він згадував у своїй поемі «Чернець» та на своїх малюнках. Монахи Києво-Межигірського монастиря, пізніше підірваного більшовиками, на місці джерела побудували каплицю із встановленими дзвіночками — коли вода сильним струменем вдаряла по них, то лунав мелодійний дзвін, звідки й пішла назва криниці. Сама територія Межигірського монастиря наразі недоступна пересічному громадянинові через розташування на ній урядового маєтку.

«…Іде чернець дзвонковую: У яр воду пити: Та згадує, як то тяжко: Було жити в світі…»

Т.Г.Шевченко поема «Чернець» (уривок)

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.