Норберт Генетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норберт Генетт
Norbert Gœneutte
Marcellin Desboutin - Portrait Norbert Gœneutte cropped.jpg
Худ. Марселен Дебюте́н, портрет Норберта Генетта, 1876, Музей Фіцвільяма.
При народженні Norbert Gœneutte
Народження 23 липня 1854(1854-07-23)[1][2][…]
Париж, Франція[1]
Смерть 9 жовтня 1894(1894-10-09)[4][1][…] (40 років)
  Овер-сюр-Уаз[1]
(туберкульоз)
Національність Франція Франція
Країна Франція
Жанр побутовий жанр, пейзаж, портрет, натюрморт
Навчання Париж
Діяльність художник, графік, ілюстратор
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Роки творчості 1874–1894
Твори Crépuscule du soir. Retour des champsd, La Soupe du matind і Le Docteur Paul Gachetd

CMNS: Норберт Генетт у Вікісховищі


Норберт Генетт ( фр. Norbert Gœneutte 1854, Париж — 1894, Овер-сюр-Уаз ) — французький художник імпресіоніст, графік, ілюстратор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Парижі в будинку власного батька. Родина була заможною, що сплатила навчання у ліцеї Кондорсе. Був старшим сином в родині, де було шестеро дітей. Батько помер 1871 року. Норберт переконав мати, що не бажає бути ані військовим, ані чиновником, і подався у Школу красних мистецтв у Парижі. Його керівник у школі - художник Ісідор Пілз. По смерті Пілза він фактично покинув школу і почав життя богемного художника. Вештався паризькими кафе і ресторанами, зустрів декількох паризьких художників, серед котрих були Едуар Мане та Марселен Дебютен. Останній створив портрет-малюнок 22 - річного Норберта. Мав власну художню студію в кварталі Монмартр.

Почалися пошуки власних тем у живопису. Він пробував писати в стилі академізму чи модного оріенталізму, створив декілька портретів представників батьківської родини, знайомих та приятелів.

Приятельство і вливи імпресіоністів[ред. | ред. код]

Серед його знайомих низка паризьких художників, відомих пізніше як французькі імпресіоністи — Клод Моне, Едгар Дега, Каміль Піссарро. Мав приятельські стосунки з Ренуаром і був одною з чоловічіх моделей для його картини «Бал в Мулен де ла Галетт».

Імпресіоністам не пощастило і вони важко пробивалися до офіційного визнання і слави, котрі здобули практично наприкінці життя. Норберт Генетт, що мав помітний вплив на власну художню манеру від картин і сюжетів імпресіоністів, навпаки, подолав конкурсне журі і брав участь у Паризькому салоні, практично щорічно. Дебют у Паризькому салоні відбувся ще 1876 року. Це було офіційне визнання художника буржуазним суспільством і надало тому право продавати в Парижі власні твори.

Графічне надбання[ред. | ред. код]

Приятельські стосунки із художиком-графіком Марсленом Дебютеном наблизили і Норберта Генетта до опанування графічних технік. Відомо, що він володів техніками офорту, суха голка, акватінта, меццо-тінто, робив малюнки, пастелі, акварелі. Після нього залишилась велика кількість графічних творів, частка як ілюстрації до паризьких журналів і книг : декільа папок з малюнками, пастелі і акварелі, двісті (200) офортів, сім літографій і низка гравюр у техніці суха голка. Був членом Товариства аквафортістів, пізніше — членом Паризького товариства художників-графіків, брав участь від товариства у виставках перш за все офортів.

Творчі подорожі[ред. | ред. код]

За фінансової підтримки заможного брата створив низку творчих подорожей, відвідав Західну Францію, Бельгію, Антверпен і Роттердам , Венецію у Італії. Привіз звідти низку краєвидів міст і пейзажів. Вони почали переважати у його творчості. Норберт Генетт ставав переважно художником жінок і побутових картин з дріб'язкими, незначущими сюжетами.

Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

Він почав хворіти і дедалі більше. У нього знайшли туберкульоз з ускладненнями. 1891 року лікар Поль Гаше діагностував недостатність легенів. 1891 року Норберт Генетт перебрався до містечка Овер-сюр-Уаз, аби бути ближче до лікаря. Він помер у сорок років від ускладнень хвороб і був похований на цвинтарі міста Овер-сюр-Уаз, де свого часу був похований і художник Вінсент ван Гог.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

« Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875 р.
  • « Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Нудьгуючі дами на набережній»
  • «Маленька неприємність у кафе»
  • «Шляхетна пані на узбережжі», приватн. збірка
  • «Салон у японському стилі»
  • «Художник Федерік Самуель Корде»
  • «Суп для бідноти зранку»
  • «Жан Біго у дитинстві»
  • «Шляхетна пані на балконі»
  • «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар, Париж», варіанти
  • «Юнаки з човником на ручаї»
  • «Банька малому Жану Жерару», 1889, приватн. збірка
  • «Портрет доктора Гаше», 1891 р.

Галерея вибраних картин[ред. | ред. код]

«Суп для бідноти зранку», 1880, Люксембурзький палац, Сенат Франції

Джерела[ред. | ред. код]

  • Norbert Goeneutte. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band XIV, E. A. Seemann, Leipzig 1921, S. 307.
  • Gilbert de Knyff: L'art libre au XIXe siècle ou la vie de Norbert Goeneutte, Paris 23 juillet 1854 - Auvers-sur-Oise 9 octobre 1894. Mayer, Paris 1978.
  • Christophe Duvivier (Hrsg.): Norbert Goeneutte, 1854–1894. Ausstellungskatalog, Musée Tavet-Delacour, Pontoise 1994, ISBN 2-905199-34-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Норберт Генетт

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]