Нордичні прибульці
Нордичні прибульці описуються деякими контактерами і уфологами як людиноподібні істоти, схожі на європейців, або точніше — на вихідців з країн Скандинавії.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Нордфі часто описують як двометрових чоловіків і жінок з довгим світлим волоссям і блакитними очима[1]. Їх шкіра має відтінок від блідо-рожевого до засмаглого[2], і вони, як відзначають свідки, носять обтягуючий одяг[1]. У 1950-х роках надходило дуже багато повідомлень про даний тип прибульців, але в подальшому така інформація стала надходити набагато рідше, так як Сірі витіснили Нордів в повідомленнях контактерів. Але і зараз, час від часу, свідоцтва про нордичних прибульців проскакують в уфологічній літературі[3]. Деякі дослідні організації, такі, як «UFO Contact Center International», вважають батьківщиною нордичних прибульців зоряне скупчення Стожари[4].
Характер[ред. | ред. код]
Норди описуються як доброзичливі або навіть «чарівні» істоти, які хочуть дружньо спостерігати за земною цивілізацією і спілкуватися з людьми. Контактери відзначали, що норди стурбовані проблемами навколишнього середовища, світовою військово-політичною напруженістю і могли передавати думки телепатично[3]. Американський соціальний працівник Джон Карпентер повідомив, що, за словами запрошених Нордами на свої кораблі, нордичні прибульці схожі на дбайливих батьків: вони пильні, молоді, ласкаві, ввічливі, часто посміхаються і все знають[1]. Стефані Келлі-Романо говорить про те, що норди «часто асоціюються з духовним зростанням і любов'ю й виступають в якості захисника контактера»[5].
Кілька контактерів стверджували, що нордические прибульці попереджали про греїв[3], але інші говорили, що бачили Нордів в таких же космічних кораблях, як у сірих[1]. У таких повідомленнях норди часто інтерпретуються як лідери, а сірі - їх підлеглі[2]. Дженні Ренделс пише, що хоча вона вважає Нордів, безумовно, причетними до викрадень людей, але вона вважає, що контакт з ними менш небезпечний для людини, ніж з Сірими[6].
Термінологія і твердження про контакти[ред. | ред. код]
Термін "норди" не використовувався широко до 1980-х років. До цього такий тип прибульців називали «космічними братами». Існує безліч знаменитих людей, які стверджували, що контактували з «космічними братами». Наприклад: Джорд Адамскі, Говард Менджер і Едуард Альберт Мейєр (який повідомив, що вони прилетіли з скупчення Плеяди). Проте, розповіді цих людей дуже багато хто вважає абсурдом, як, наприклад, Джером Кларк[2].
Уфолог Майкл Салла висловив припущення, що президент США Дуайт Ейзенхауер зустрівся з представниками Норд на авіабазі в Едвардсі в лютому 1954 року. Тоді була зроблена спроба укласти угоду з обміну технологіями і знищення американського ядерного арсеналу[7].
Витоки походження образу[ред. | ред. код]
На думку історика культури Девіда Скала, ранні повідомлення про прибульців нордичного типу, можливо, були частково натхненні фільмом 1951 года «День, коли зупинилася Земля», в якому інопланетяни прибувають на Землю, щоб попередити людство про небезпеку атомної енергетики[8]. У 2008-му році вийшла реанімації картини із одноіменною назваю.
Стефані Келлі-Романо зазначає, що «білі іншопланетяни приємніші людям, ніж інші істоти, наприклад — сірі». Вона вважає, що інформанти могли використовувати свої розповіді про інопланетян як «засіб формулювання страхів, які базуються на расовій основі»[5].
Теорія подорожей у часі[ред. | ред. код]
З чуток, нордичні прибульці є людьми європеоїдної типу з майбутнього, які прибули в минуле для того, щоб попередити про що-небудь, наприклад, про сірих чи рептилоїдів.
Додатково[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bryan, C. D. B. Close Encounters of the Fourth Kind: Alien Abduction, UFOs, and the Conference at M.I.T. — Knopf[en], 1995. — С. 30—31. — ISBN 0679429751.
- ↑ а б в Clark J.[en]. Extraordinary Encounters: An Encyclopedia of Extraterrestrials and Otherworldly Beings. — ABC-CLIO. — P. 187—188. — ISBN 1576072495.
- ↑ а б в Chambers Dictionary of the Unexplained. Ed. Una McGovern. Chambers, 2007. p. 489—490. ISBN 0550102159.
- ↑ Tumminia, Diana G. Alien worlds: social and religious dimensions of extraterrestrial contact. — Syracuse University Press, 2007. — ISBN 9780815608585.
- ↑ а б Kelley-Romano, Stephanie (2006). «Mythmaking in Alien Abduction Narratives». Published in Extreme Deviance. Ed. Erich Goode. Pine Forge Press, 2007. p. 51. ISBN 1412937221
- ↑ Randles, Jenny. Alien Contacts & Abductions: The Real Story From the Other Side. — Sterling. — ISBN 0806907517.
- ↑ Carlson, Peter (19 лютого 2004). Ike and the Alien Ambassadors. Washington Post. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 30 березня 2007.
- ↑ Skal, David. Screams of Reason: Mad Science and Modern Culture : [англ.]. — Norton, 1998. — С. 208. — ISBN 039304582X.