Нордлінгер Рис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нордлінгер Ріс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вид на Нордлінгер Ріс
Вал кратера поблизу села Мьонхсдеґінґен
Вид із південного заходу

Нордлінгер Рис[1] (нім. Nördlinger Ries) — астроблема в західній Баварії, Німеччина, розташована на північ від Дунаю в районі Донау-Ріс. Приблизно за 6 км на південний захід від центру розташоване місто Нердлінген.

У Німеччині кратер називають просто Рис. Це один з найкраще вивчених метеоритних кратерів[2]. У місті є музей, присвячений кратеру[3].

Слово «Ries» не є німецьким. Вважається, що воно походить із часів Реції, коли плем'я ретів мешкало в цьому краї в доримські часи.

Походження[ред. | ред. код]

Вважається, що зіткнення з метеоритом сталося близько 14,3-14,5 мільйонів років тому, в міоцені[4]. Первісний вал кратера мав діаметр приблизно 24 км. Сучасне дно западини розташоване приблизно 100–150 м нижче за зруйновані ерозією залишки валу кратера.

Спочатку припускали, що Рис має вулканічне походження. Але 1960 року Юджин Шумейкер разом зі співробітниками довели, що депресія зумовлена падінням метеорита[5]. Ключовим доказом була наявність коеситу (ударного кварцу), який у неметаморфізованих породах може бути сформований тільки ударними тисками, що пов'язані з падінням метеорита. Коесит (суевіт) було знайдено в кам'яній будівлі Ньордлінґенської міської церкви, яка побудована з місцевого каменю[6]. Суевіт утворився з мезозойських відкладень[7][8][9].

Неподалік, приблизно за 42 км на захід-південний захід від центру кратера Рис, розташовано ще один метеоритний кратер Штайнгайм, значно менший за діаметром (3,8 км)[10]. Вважають, що ці два кратери виникли майже одночасно внаслідок падіння подвійного астероїда.

Недавнє комп'ютерне моделювання ударної події вказало[джерело?], що метеорити, ймовірно, мали діаметр близько 1,5 км (Рис) і 150 м (Штайнгайм), перед ударом розділились і впали на поверхню під кутом від 30 до 50 градусів у напрямку з заходу-південного заходу на схід-північний схід. Вважають, що швидкість метеорита становила близько 20 км/с. Потужність вибуху — 1,8 мільйонів бомб, скинутих на Хіросіму, а енергія становила приблизно 2,4×1021 джоулів.

Ця подія вважається джерелом тектитів (молдавітів) у Богемії і Моравії (Чехія)[11]. Тектитний розплав утворився з багатого на пісок поверхневого шару й був викинутий на відстань до 450 км від кратера.

Кам'яні будівлі в Нердлінгені містять мільйони крихітних алмазів (всі вони менші 0,2 мм у поперечнику). Удар, який спричинив утворення кратера Нордлінгер Ріс, створив близько 72000 тонн таких алмазів, бо метеорит упав на місцеві графітові поклади.[джерело?] Камінь з цієї області добували і використовували для будівництва місцевих споруд[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Н. Т. Білик, Ю. С. Маковський, І. В. Побережська, В. Б. Степанов, В. Р. Тимощук, Т. Г. Шевченко, І. Г. Яценко. Знахідки силіцидів заліза в Україні. Космогенне чи телуричне походження? // Геодинаміка. — 2014. — Вип. 2(17).
  2. Ries. Earth Impact Database, Planetary and Space Science Centre University of New Brunswick.  (англ.)
  3. Germany, Nordlingen. Travel for Kids. Процитовано 01.07.2014.  (англ.)
  4. Johannes Baier: Zur Herkunft und Bedeutung der Ries-Auswurfprodukte für den Impakt-Mechanismus. — Jber. Mitt. oberrhein. geol. Ver., N. F. 91, 9-29, 2009.
  5. E.M. Shoemaker and E.C.T. Chao (1961). New Evidence for the Impact Origin of the Ries Basin, Bavaria, Germany. J. Geophys. Res., 66(10), 3371-3378. DOI:10.1029/JZ066i010p03371
  6. Exploring Space: The Quest for Life, 2005, Nova.
  7. Johannes Baier: Die Auswurfprodukte des Ries-Impakts, Deutschland, in Documenta Naturae, Vol. 162, München, 2007. ISBN 978-3-86544-162-1
  8. Johannes Baier: Zur Herkunft der Suevit-Grundmasse des Ries-Impakt Kraters, in Documenta Naturae, Vol. 172, München, 2008. ISBN 978-3-86544-172-0
  9. Johannes Baier: Die Bedeutung von Wasser während der Suevit-Bildung (Ries-Impakt, Deutschland). — Jber. Mitt. oberrhein. geol. Ver., N. F. 94, 55-69, 2012.
  10. Johannes Baier & Armin Scherzinger: Der neue Geologische Lehrpfad im Steinheimer Impakt-Krater. — Jber. Mitt. oberrhein. geol. Ver, N. F. 92, 9-24, 2010.
  11. Günther Graup, Peter Horn, Horst Köhler & Dieter Müller-Sohnius: Source material for moldavites and bentonites. In Naturwissenschaften. Vol. 67, Berlin, 1981.
  12. John Emsley (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press, pp. 99. ISBN 0-19-850341-5.

Координати: 48°53′ пн. ш. 10°34′ сх. д. / 48.883° пн. ш. 10.567° сх. д. / 48.883; 10.567