Нормандський формат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Норма́ндський форма́т (фр. format normand) — тип зустрічей у чотиристоронньому форматі: УкраїнаНімеччинаФранціяРосія, щодо вирішення збройного конфлікту на сході України 2014-2017 років[1][2]

Олександр Лукашенко та лідери країн «нормандської четвірки» перед переговорами в Мінську, лютий 2015

Назва і зустрічі[ред. | ред. код]

Назва формату походить від зустрічі глав цих чотирьох держав, котра вперше відбулася 6 червня 2014 року, в містечку Бенувіль, що в Нормандії (Франція), в рамках відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття так званого другого фронту Другої світової війни[3]

Наступна зустріч в такому ж форматі пройшла 1617 жовтня в Мілані (Італія). Обидві зустрічі не ознаменувалися якимись суттєвими домовленостями. [2]

Третя зустріч відбулася 1112 лютого 2015 року в Мінську (Білорусь).[4][5]

Докладніше: Мінська угода (2015)

Переговори у Берліні 19 жовтня 2016[ред. | ред. код]

У Берліні 19 жовтня 2016 лідери України, Росії, Німеччини та Франції за закритими дверима обговорювали можливості врегулювання конфлікту на Донбасі. До української делегації входили президент Петро Порошенко, міністр закордонних справ Павло Клімкін та заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Також у переговорах брали участь міністри закордонних справ Франції, Німеччини та Росії. До російської делегації також входить помічник президента Владислав Сурков, якого офіційний Київ звинувачує у "кураторстві самопроголошених ДНР та ЛНР". У Кремлі такі звинувачення відкидають.[6]

На цих переговорах було погоджено питання розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей. В цій дорожній карті має бути дві складові: послідовності кроків для імплементації Мінських угод, а також гарантії виконання цих кроків.[7]

Позиція України полягає в тому що виконання безпекових умов, припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення військової техніки, забезпечення безперешкодного доступу представників ОБСЄ, звільнення заручників мають передувати переходу до виконання політичної частини.[7]

На цих переговорах затверджені німецькі і французькі пропозиції щодо основи «дорожньої карти». Міністрам закордонних справ доручено до кінця листопада 2016 на зустрічі затвердити основу «дорожньої карти». Протягом місяця міністри зустрінуться ще раз і підіб’ють підсумки для підготовки наступної зустрічі лідерів держав.[7]

Представники[ред. | ред. код]

Представники Міністерств закордонних справ

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]