Нормативний контроль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нормати́вний контро́ль (англ. Authority control) у бібліотечній справі — організація бібліотечних каталогів та бібліографічної інформації[1][2] шляхом присвоєння кожній темі певної назви. Такі унікальні заголовки послідовно використовуються у каталозі[3] та працюють разом з іншими організаційними даними, наприклад, перехресними посиланнями[3][4]. Кожен заголовок має короткий опис меж застосовності й використання, така організація допомагає персоналу бібліотек підтримувати каталог в актуальному стані та спрощує роботу дослідникам[5].

Каталогізатори присвоюють кожній сутності (автор, книга, серія, видавництво) унікальний текстовий ідентифікатор, який послідовно використовується для однозначного опису усіх відсилань до цієї сутності, навіть якщо це варіант запису, псевдонім або криптонім[6]. Унікальний заголовок дозволяє отримати усю релевантну інформацію, включаючи відомості пов'язані з даними сутностей[6]. Нормативний контроль може розміщуватися у базі даних та містити зв'язки з іншими сутностями й іншими базами[7]. Тому нормативний контроль є різновидом бібліографічного контролю[en] та нормативного словника[en].

Хоча теоретично нормативному контролю може піддаватися будь-яка інформація (умовні заголовки, власні імена, корпоративні назви)[2], в бібліотеках каталоги зазвичай зосереджені навколо імен авторів та назв книг. Класифікація Бібліотеки Конгресу виконує схожу функцію, хоча зазвичай їх розглядають окремо. З часом записи нормативного контролю потребують змін та оновлень; хоча його метою не є створення ідеальної нерозривної системи зберігання даних, він допомагає систематизувати і шукати інформацію[5].

Переваги нормативного контролю[ред.ред. код]

  • Пошук спрощується. Літературу за темою можна знайти швидше[6]. Добре продуманий цифровий каталог (база даних) може обробити запит, видавши у відповідь сталий термін або фразу, що покращує точність пошуку та економить час[8].
  • Пошук стає передбачуванішим[9]. У запитах можна використовувати логічні оператори І, АБО, НІ та інші[7]. Підвищується релевантність пошуку[8].
  • Систематичність записів підвищується[10][11][12].
  • У інформації з'являється організація та структура[6].
  • Підвищується ефективність каталогізації. При розподілі нових надходжень можна скористатися результатами нормативного контролю, щоб уникнути повторного внесення до бази даних/каталог[6][7].
  • Збільшення ресурсів бібліотеки[6].
  • Спрощення підтримки каталогу. Каталогізатори з його допомогою шукають і виправляють помилки, а автоматизоване програмне забезпечення може виконувати очищення каталогу без участі людини[13]. Нормативний контроль допомагає творцями і користувачам метаданих[8].
  • Зменшення кількості помилок. Нормативний контроль дозволяє виявляти та виправляти помилки (друкарські помилки й невірний запис імен та назв), у тому числі автоматично[5].

Приклади[ред.ред. код]

Різні назви, що описують один і той же об'єкт[ред.ред. код]

Бібліотека Заголовок
Virtual International Authority File VIAF ID: 107032638
Англійська Вікіпедія Diana, Princess of Wales
WorldCat Diana Princess of Wales 1961–1997
Німецька національна бібліотека Diana <Wales, Prinzessin>[14]
Gemeinsame Normdatei GND ID: 118525123
Бібліотека Конгресу США Diana, Princess of Wales, 1961–1997
Національна бібліотека Іспанії Windsor, Diana, Princess of Wales
Getty Union List of Artist Names Diana, Princess of Wales English noble and patron, 1961–1997
Національна бібліотека Нідерландів Diana, prinses van Wales, 1961–1997[15]

Іноді одна і та ж людина або предмет має у каталозі декілька варіантів імені або назви[6][9], що може викликати проблеми через пропуск інформації. Нормативний контроль дозволяє групувати логічно пов'язані матеріали. Каталогізатори вибирають універсальний індекс, що містить усі можливі варіанти, варіанти орфографії та часті помилкові варіанти, різні дати й ін. Приміром, у статті Діана, принцеса Уельська про неї пишуть як про «Діану» і як про «принцесу Діану», а в нормативному контролі її б назвали однозначно. Онлайн-каталог може виглядати так[2]:

  1. Diana. (1)
  2. Diana, Princess of Wales. (1)
  3. Diana, Princess of Wales, 1961–1997 (13)
  4. Diana, Princess of Wales 1961–1997 (1)
  5. Diana, Princess of Wales, 1961–1997 (2)
  6. DIANA, PRINCESS OF WALES, 1961–1997. (1)
  7. Diana, Princess of Wales, — Iconography. (2)

Усі ці варіанти описують одну і ту ж людину. При нормативному контролі вибирається єдина «точка доступу» :

Diana, Princess of Wales, 1961–1997[15].

Оскільки кожна бібліотека спочатку розробляла точки входу самостійно, для спрощення існують стандартизовані каталоги типу VIAF. Наприклад ідентифікатор принцеси Діани в Німецькій національній бібліотеці — 118525123, а в Бібліотеці Конгресу — Diana, Princess of Wales, 1961–1997. VIAF пропонує загальний ідентифікатор VIAF ID: 107032638, що об'єднує усі ці варіанти[15].

Одна назва, що описує різні об'єкти[ред.ред. код]

Іноді два різні автори публікуються під одним ім'ям, наприклад, якщо вони повні тезки або використовують колективний псевдонім[6]. Для дозволу неоднозначності в точку доступу може бути додана додаткова інформація: дати народження і смерті, роки активності, характеристичний епітет.

Записи нормативного контролю[ред.ред. код]

Звичайний спосіб введення нормативного контролю у бібліотечний каталог — складання окремого управляючого списку елементів, на який і з якого на каталог ведуть перехресні посилання. Цей список часто називають «нормативним файлом» (англ. authority file). Він містить усі варіанти заголовків, включаючи переважні, а також (іноді) — відомості, отримані у процесі дослідження цих варіантів[13].

Єдина функція нормативних файлів — не надавати інформацію, а організовувати її[13]. Вони дозволяють лише зрозуміти, що це ім'я або назва унікальні.

  • Заголовок містить переважне (авторизоване) найменування. Важливо, щоб заголовок був унікальним, у разі конфлікту вибирається лише один.
Оскільки заголовки є точками доступу, важливо упевнитися в тому, що вони індивідуальні і не конфліктують з існуючими. Приміром, англійський письменник Вільям Коллінз (1824–1889), серед творів якого — «Місячний камінь» та «Жінка у білому», відоміший як Вілкі Коллінз. Каталогізатори повинні вирішити, під яким ім'ям його найчастіше шукатимуть читачі, а також чи слід створити ще один запис з іншим ім'ям та посиланням на вибране.
Оригінальний текст (англ.)

Since the headings function as access points, making sure that they are distinct and not in conflict with existing entries is important. For example, the English novelist William Collins (1824–89), whose works include the Moonstone and The Woman in White is better known as Wilkie Collins. Cataloguers have to decide which name the public would most likely look under, and whether to use a see also reference to link alternative forms of an individual's name.

— Moya K. Mason[16][17]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Block, Rick J. 1999. «Authority Control: What It Is and Why It Matters.», accessed March 30, 2006
  2. а б в Why Does a Library Catalog Need Authority Control and What Is. IMPLEMENTING AUTHORITY CONTROL. United States: Vermont Department of Libraries. 2003. Процитовано 2013-07-19. 
  3. а б Authority Control at the NMSU Library. United States: New Mexico State University. 2007. Процитовано November 25, 2012. 
  4. Authority Control in the Card Environment. IMPLEMENTING AUTHORITY CONTROL. United States: Vermont Department of Libraries. 2003. Процитовано 2013-07-19. 
  5. а б в Kathleen L. Wells of the University of Southern Mississippi Libraries (November 25, 2012). Got Authorities? Why Authority Control Is Good for Your Library. Tennessee Libraries. 
  6. а б в г д е ж и Cataloguing authority control policy. National Library of Australia. November 25, 2012. «The primary purpose of authority control is to assist the catalogue user in locating items of interest.» 
  7. а б в Authority Control at LTI. LTI. November 25, 2012. 
  8. а б в brief guidelines on authority control decision-making. NCSU Libraries. November 25, 2012. 
  9. а б Authority Control in Unicorn WorkFlows August 2001. Rutgers University. November 25, 2012. «Why Authority Control?» 
  10. Burger, Robert H. Authority Work: the Creation, Use, Maintenance and Evaluation of Authority Records and Files. Littleton, Colo. : Libraries Unlimited, 1985
  11. Clack, Doris Hargrett. Authority Control: Principles, Applications, and Instructions. Chicago: American Library Association, 1990.
  12. Maxwell, Robert L. Maxwell's Guide to Authority Work. Chicago: American Library Association, 2002.
  13. а б в Calhoun, Karen (June 1998). A Bird's Eye View of Authority Control in Cataloging. Cornell University Library. Процитовано November 25, 2012. 
  14. GND ID: 118525123
  15. а б в Virtual International Authority File records for Princess Diana, retrieved March 12, 2013
  16. Mason, Moya K (November 25, 2012). Purpose of Authority Work and Files. 
  17. Wynar, BS (1992). Introduction to Cataloguing and Classification (вид. 8th). Littleton, CO: Libraries Unlimited. .


Посилання[ред.ред. код]