Норма Алеандро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норма Алеандро
Norma Aleandro.jpg
Народилася 2 травня 1936(1936-05-02)[1] (82 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Діяльність театральний режисер, акторка театру, кіноакторка, письменниця
Діти Oscar Ferrigno Jr.[d]
Батьки Pedro Aleandro[d]
María Luisa Robledo[d]
Брати / сестри María Vaner[d]
IMDb nm0001903

Норма Алеандро у Вікісховищі?

Норма Алеандро (ісп. Norma Aleandro; рід. 2 травня 1936, Буенос-Айрес) — аргентинська акторка театру і кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить сім'ї акторів театру і кіно Педро Алеандро і Марії Луїзи Робледо. Молодша сестра акторки Марії Ванер. Почала виступати на сцені разом з батьками у віці 9 років. Грала в п'єсах Евріпіда, Мольєра, Лопе де Вега, Сервантеса, Тірсо де Моліни, О'Нілла, Брехта, Артура Міллера, Тенесі Уїльямса, Жана Ануя, Маріо Варгаса Льоси. Виступала на радіо. У кіно дебютувала в 1952 році, зіграла більш ніж в 50 фільмах. Активно працювала та працює на телебаченні. У 19761981 роках проживала в Уругваї та Іспанії, знімалася в іспанських кінорежисерів, пізніше працювала в Голлівуді.

Виступає також як поет, драматург і сценарист.

Син — актор Оскар Ферріньо.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1962: El último piso (Даніель Чернявський)
  • 1969: La fiaca (Фернандо Аяла)
  • 1970: Los herederos (Давід Стівель, также автор сценария)
  • 1971: Güemes, la tierra en armas (Леопольдо Торре Нільссон)
  • 1973: Los siete locos (Леопольдо Торре Нільссон, по роману Роберто Арльта)
  • 1974: La tregua (Серхіо Ренан)
  • 1976: No toquen a la nena (Хуан Хосе Хусід)
  • 1979: Las verdes praderas (Хосе Луіс Гарсі)
  • 1985: Офіційна версія / La historia oficial (Луіс Пуенсо, премія Каннського МКФ кращій акторці, Давид ді Донателло кращій іноземній акторці, премія кращій акторці від Нью-Йоркського товариства кінокритиків, Срібний кондор Асоціації кінокритиків Аргентини кращій акторці, премія МКФ в Картахені)
  • 1987: Габі: Правдива історія/ Gaby: A True Story (Луіс Мандокі, номінація на Оскар кращій акторці другого плану, номінація на Золотий глобус кращій акторці другого плану)
  • 1989: Родичі/ Cousins (Джоел Шумахер)
  • 1990: Cien veces no debo (Алехандро Дорья)
  • 1991: Війна однієї людини/ Un hombre en guerra (Серхіо Толедо)
  • 1996: Просвітленне серце/ Corazón iluminado (Гектор Бабенко)
  • 1996: Осіннє сонце / Sol de otoño (Едуардо Міньонья, «Срібна раковина кращій акторці» Сан-Себастьянського МКФ, «Срібний кондор кращій акторці», премія кращій акторці на МКФ в Гавані)
  • 1998: El faro (Едуардо Міньонья)
  • 2000: Ніч кохання / Una noche con Sabrina Love (Алехандро Агресті)
  • 2001: La fuga (Едуардо Міньонья)
  • 2001: El hijo de la novia (Хуан Хосе Кампанелья, Срібний кондор кращій акторці другого плану, премія кращій акторці на МКФ в Грамаді)
  • 2002: Усі стюардеси потрапляють на небеса/ Todas las azafatas van al cielo (Даніель Бурман)
  • 2003: Клеопатра / Cleopatra (Едуардо Міньонья, номінація на Срібний кондор кращій акторці)
  • 2004: Ay Juancito (Ектор Олівера)
  • 2004: Cama adentro (Хорхе Гаджеро, номінація на Срібний кондор кращій акторці)
  • 2007: Кінцевий пункт/ The City of Your Final Destination (Джеймс Айворі)
  • 2009: Anita (Маркос Карневале)
  • 2009: Andrés no quiere dormir la siesta (Даніель Бустаманте)
  • 2009: Cuestión de principios (Родріго Гранде)
  • 2009: Музика в очікуванні/ Música en espera (Ернан Голдфрід)
  • 2011: Familia para armar (Едгардо Гонсалес Амер)
  • 2012: La suerte en tus manos (Даніель Бурман)
  • 2012: El Pozo (Родольфо Карневале)
  • 2013: Cuidado con lo que sueñas (Хейка Урданета)

Визнання[ред. | ред. код]

Театральна премія Обі (1985). Премія Конекс (2001) і багато інші нагороди. Почесний громадянин міста Буенос-Айреса (1996).

Примітки[ред. | ред. код]