Носова перегородка
| Носова перегородка | |
|---|---|
 Кістки та хрящі носової перегородки. Права сторона. | |
| Деталі | |
| Артерія |
передня решітчаста задня решітчаста клинопіднебінна велика піднебінна гілка верхньої губної[1] |
| Нерв |
передній решітчастий носопіднебінний[1] |
| Ідентифікатори | |
| Латина | septum nasi |
| Анатомія Грея | subject #223 |
| MeSH | D009300 |
| TA98 | A06.1.02.004 |
| TA2 | 3137 |
| FMA | 54375 |
| Анатомічна термінологія | |
Носова́ перегоро́дка[2] (лат. septum nasale), перегородка носа (septum nasi), часто неправильно як носова перетинка[Ком 1] — шкірно-хрящево-кісткове утворення, розділяє ніс на дві ніздрі, а порожнину носа — на дві окремих ізольованих порожнини. Має змішану будову — попереду утворюється з шкіри, далі з хрящів та переходить у кістки. Носова перегородка забезпечує підтримку зовнішньої форми носа, часто розвивається з викривленнями. З точки зору медицини має значимість як місце переломів та місце оперативних втручань задля її відновлення. По обидва боки носова перегородка вистелена тонким шаром слизової оболонки із значним судинним сплетенням у ділянці хрящів, яке живить хрящі та є частою причиною носових кровотеч.
Будова[ред. | ред. код]
М'ясисте зовнішнє закінчення носової перегородки іноді називають columella («стовпчик»). Носова перегородка містить кістки та гіалінові хрящі[3]. Товщина її, як правило, сягає 2 мм[4].
Вона складається з п'яти елементів:
- перпендикулярна пластинка решітчастої кістки
- леміш
- хрящ перегородки
- гребінь верхньощелепної кістки
- гребінь піднебінної кістки
Кісткові елементи перегородки називаються кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum)[2].
Опускання перегородки здійснюється м'язом-опускачем перегородки (musculus depressor septi nasi).
Клінічне значення[ред. | ред. код]
Носова перегородка може відхилятись від центральної осі носа, такий стан називають викривлення носової перегородки, воно спричиняється травмою. Щоправда, незначне відхилення в один бік можна вважати нормою. Перегородка зазвичай знаходиться посередині до семи років, а після часто відхиляється в якусь із сторін внаслідок продовження росту хрящів.
Свищ у носовій перегородці може з'явитися внаслідок виразки, травми від іншорідного тіла, тривалого вдихання зварювального диму[5] чи кокаїну.
Носова перегородка може уражуватись як доброякісними (фіброма, запальна гемангіома носової перегородки — «кровоточивий поліп» і т. ін.) та злоякісними пухлинами (карцинома плоских епітеліальних клітин, естезіонейробластома і т. ін.)
Операція з виправлення носової перегородки називається септопластикою.
Косметичні процедури[ред. | ред. код]
Пірсинг носової перегородки переважно проводиться через м'які тканини, але також може проходити (частково) через хрящ носової перегородки.
Додаткові ілюстрації[ред. | ред. код]
-
Горизонтальний зріз носової порожнини та очних ямок.
-
Ліва очниця, вигляд ззаду.
-
Хрящі носа, вигляд знизу
-
Фронтальний переріз носових порожнин.
-
Перед носової частини глотки, як видно з ларингоскопа
-
МРТ носової перегородки.
-
МРТ викривленої носової перегородки
Див. також[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Носова перетинка — побутова назва, але неправильна з точки зору анатомії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б lesson9 [Архівовано 16 березня 2019 у Wayback Machine.] at The Anatomy Lesson by Wesley Norman (Georgetown University)
- ↑ а б Черкасов В. Г. та ін. Череп // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — С. 25.
- ↑ Saladin, 856
- ↑ Liong, Kyrin; Lee, Shu Jin; Lee, Heow Pueh (2013). Preliminary Deformational Studies on a Finite Element Model of the Nasal Septum Reveals Key Areas for Septal Realignment and Reconstruction. Journal of Medical Engineering 2013: 1–8. ISSN 2314-5129. doi:10.1155/2013/250274.
- ↑ Nasal Septum Perforation of Welders[недоступне посилання з липня 2019], Choong Ryeol Lee, Cheol In Yoo, Ji Ho Lee, Seong Kyu Kang. Journal of Industrial Health. Volume 40, Number 3. p 286—289. Last accessed April 2, 2009.
Джерела[ред. | ред. код]
- Saladin, Kenneth S. Anatomy and Physiology. 6th ed. New York, NY: McGraw Hill, 2012. 856. Print.