Носов Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носов Микола Миколайович
Микола Носов.jpg
Народився 10 (23) листопада 1908
Київ, Російська імперія[1]
Помер 26 липня 1976(1976-07-26)[2] (67 років)
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР[2]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність письменник, дитячий письменник, драматург, письменник-фантаст
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів російська
Роки активності 1938 — 1976
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Сталінська премія

CMNS: Носов Микола Миколайович на Вікісховищі

Мико́ла Микола́йович Но́сов (10 (23) листопада 1908(19081123), Київ — 26 червня 1976, Москва) — радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Києві в сім'ї актора-естрадника Миколи Петровича Носова та Варвари Петрівни Носової, окрім нього, у родині ще були брати Петро (старший) та Борис (молодший) і молодша сестра Лариса. Дитинство провів в Ірпені. Потім родина мешкала на вулицях Глибочицькій, Борщагівській та на Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського), 86. З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом 9-а гімназія, трудова школа). З 1923 року родина знову мешкала в Ірпені. Навчався у вечірній робітничій школі. У 1927—1929 вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії (закінчив у 1932). У 1932—1951 — режисер-постановник мультиплікаційних, науково-популярних та навчальних фільмів (у тому числі для Червоної Армії, заслуживши цим у 1943 орден Червоної Зірки).

Почав публікувати оповідання у 1938 («Витівники», «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові штани», «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» та ін., які друкувалися головним чином у дитячому журналі «Мурзілка» і згодом склали основу першої збірки Носова «Тук-тук-тук», 1945). Носов увів до дитячої літератури нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, який увесь час прагне щось робити, але постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Миколки Синіцина» (1950), «Вітя Малєєв в школі й удома» (1951; Сталінська премія, 1952).

Довготривалу популярність і любов читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перше з них — казка «Гвинтик, Шпунтик і пилосос». Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії, що складається з романів-казок «Пригоди Незнайка і його товаришів» (1953—1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964—1965; Державна премія РРФСР ім. Н.К.Крупської, 1969).

Автобіографічний твір письменника — «Повість про мого друга Ігоря» (1971—1972), написана у формі щоденникових записів з життя дідуся й онука (1-а ч. — «Між роком і двома», 2-а ч. — «Від двох до двох з половиною років») і мемуарна повість «Таємниця на дні колодязя» (1977; два її первісних варіанти — «Повість про дитинство» і «Все попереду», обидві 1976).

У 2018 році у Святошинському районі Києва нова вулиця була названа на честь Миколи Носова[3].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1962 — Три повести. Большой оркестр. — М. : Детская литература. — 478 с. — (Библитека пионера. IV том)
  • 1975 — Веселая семейка. — М. : Детская литература. — 160 с.
  • 1978 — Огородники. — М. : Детская литература. — 16 с.
  • Фантазеры. Рассказы. — М. : Детская литература. — 221 с.
  • 1982 — Тайна на дне колодца (повесть). Повесть о моем друге Игоре. Иронические юморески (4 том). — М. : Детская литература. — 592 с.
  • 1985 — Рассказы о Незнайке. В путь. Книга 8. — М. : Радуга. — 16 с.
  • 1986 — Автомобиль. — М. : Детская литература. — 12 с. — (Для маленьких)
  • Живая шляпа. — М. : Детская литература. — 15 с. — (Мои первые книжки)
  • 1987 — Как Незнайкины друзья Винтик и Шпунтик сделали пылесос. — М. : Малыш. — 12 с.
  • 1989 — Про репку. — М. : Малыш. — 18 с.
  • 2000 — Бобик в гостях у барбоса. — М. : Малыш. — 16 с.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • 1976 — Пригоди Незнайка і його товаришів; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. Видання 2-ге. — К.: Веселка, 1976. — 160 с. — (Бібліотечна серія). Тираж 200 000.
  • 1978 — Незнайко в Сонячному місті; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. — К.: Веселка, 1978. — 224 с. — (Бібліотечна серія). Тираж 100 000.
  • 1980 — Незнайко на Місяці; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. — К.: Веселка, 1980. — 382 с. — (Бібліотечна серія).
  • 2005 — Фантазери. Оповідання: пер. з рос. Івана Сподаренка, художник І. Семенов. — К.: Махаон-Україна, 2005. — 320 с. — (Бібліотечка Незнайка). Тираж 5 000.
  • 2010 — Щоденник Миколки Синицина. Повість та оповідання; малював Анатолій Василенко. - Київ: Махаон-Україна - 96 с.
  • 2011 — Велика книга Незнайка. Микола Носов. пер. Федір Маківчук - Київ: Махаон-Україна


Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]