Ноєнгамме (концентраційний табір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ноєнгамме
Тип нацистські концентраційні табори[1][2]
Засновано 1938
Країна  Німеччина
53°25′38″ пн. ш. 10°13′34″ сх. д. / 53.42741300002777649° пн. ш. 10.22625400002777951° сх. д. / 53.42741300002777649; 10.22625400002777951Координати: 53°25′38″ пн. ш. 10°13′34″ сх. д. / 53.42741300002777649° пн. ш. 10.22625400002777951° сх. д. / 53.42741300002777649; 10.22625400002777951
Дочірня(і)
організація(ї)
 
Вебсайт: kz-gedenkstaette-neuengamme.de

Мапа

CMNS: Ноєнгамме у Вікісховищі
Розташування концтабору в Гамбурзі
Аерофотознімок Британської армії 16 квітня 1945

Ноєнгамме (нім. Neuengamme) — найбільший концентраційний табір на північному заході Німеччини в однойменному районі Гамбурга, що функціонував з 1938 до 1945 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Первинно виник як філія табору Заксенгаузен, що розташовувався поблизу з Берліном. Така філія у Гамбурзі знадобилась, коли керівництво Третього Райху ухвалило рішення розпочати інтенсивне будівництво в місті. За роки існування табору через нього пройшли 100 500 осіб.

Табір вирізнявся всім, що в ньому не було масових убивств в'язнів. То була скоріше трудова колонія, ніж засіб масового знищення, як Аушвіц чи Бухенвальд. Але оскільки тривала війна, у таборі, окрім мирних жителів з завойованих Німеччиною територій, ув'язнювали також і військових офіцерів.

З відомих актів масового убивства в'язнів у Ноєнгамме відомі 2 випадки отруєння газом. Вперше було убито 197 осіб, які не бажали йти на контакт; а вдруге — 251 особа з тієї ж причини. Більше випадків отруєння людей газом у Ноєнгамме не траплялось.

Будівлі[ред. | ред. код]

Серед будівель табору, окрім заводів з виробництва цегли, пістолетів «Вальтер», крематорію, бараків тощо існувала ще одна, про яку знали тільки обрані: бордель. Жінки, що в ньому «працювали», утримувались в умовах, які з певною часткою цинізму можна характеризувати як турботу про них. Їх не ґвалтували й після руйнування табору їх не переслідували, й багато хто зміг продовжити мирне життя. Послугами борделя користувались керівництво табору та навіть дехто з «привілейованих бранців».

1944 року почали будувати цегляні бараки, що складались із 4 блоків, в кожному з яких первинно мали перебувати 260 осіб. У подальшому кількість місць зросла до 500.

Повоєнні часи[ред. | ред. код]

У 19451948 роках на території колишнього концтабору було облаштовано британський табір для інтернованих осіб «Civil Internment Camp No. 6». 27 травня 1945 року до табору з району розташування 9-ї Армії США були доставлені понад 8000 колишніх есесівців. Табір Ноєнгамме було закрито 13 серпня 1948 року. З 6 вересня 1948 до 18 жовтня 2006 року на території колишнього концтабору розміщувалась гамбурзька в'язниця Фірланде (нім. Vierlande).

Джерела[ред. | ред. код]


  1. United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933-1945 / G. P. MegargeeIU Press, 2009.
  2. Nuremberg Trials Project — 2016.