Нунівак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нунівак
англ. Nunivak Island
NunivakCliffsFWS726.jpg
Обрив (кліф) берега острова Нунівак

Карта
Мапа острова Нунівак
Мапа острова Нунівак
Географія
60°05′42″ пн. ш. 166°12′40″ зх. д. / 60.09500° пн. ш. 166.21111° зх. д. / 60.09500; -166.21111Координати: 60°05′42″ пн. ш. 166°12′40″ зх. д. / 60.09500° пн. ш. 166.21111° зх. д. / 60.09500; -166.21111
Місцерозташування Північна Америка
Берингове море
(Тихий океан)
Акваторія Берингове море
Група островів вулканічний острів
Площа &&&&&&&&&&&04209.&&&&&04209  км² (134-те місце)
Довжина 106  км
Ширина 77  км
Найвища точка гори Роберта, 511 м
Країна
США США
Регіон Аляска
Район неорганізований боро, Бетел
Населення 202 особи (2016)
Нунівак. Карта розташування: Північна Америка
Нунівак
Нунівак
Нунівак (Північна Америка)
Нунівак. Карта розташування: Аляска
Нунівак
Нунівак
Нунівак (Аляска)

CMNS: Нунівак у Вікісховищі

Острів Нунівак (англ. Nunivak Island) — острів у Беринговому морі, розташований біля південно-західного узбережжя штату Аляска, Сполучені Штати Америки (Північна Америка).

Географія[ред. | ред. код]

Піщані дюни з вершинами, покритими рослинністю
Стадо північного оленя

Острів в східні частині Берингового моря, що у північних широтах Тихого океану, на південному-заході штату Аляска, та відділений від материка, на сході Етолінською протокою, ширина якої, в самій вузькій частині становить 30 км. Простягся з заходу на схід на 106 км, при максимальній ширині до 56 км (з півночі на південь). Має площу: за одними даними &&&&&&&&&&&04226.7800004226,78 км², за іншими — &&&&&&&&&&&04209.&&&&&04209 км²[1] (2-ге місце в Беринговому морі після острова Святого Лаврентія, 6-те на Алясці, 8-ме у США та 133-тє у світі). Найбільша висота 510,5 м (гори Роберта).

Острів Нунівак має вулканічне походження. Більшу частину поверхні займає вулканічне плато висотою 160 м і більше. На острові розташовано близько 60 шпунтових вулканічних конусів і чотири маари. Осадові породи крейдового періоду перекриті тонкими потоками лави пахоехое, що виливалися з невеликих щитових вулканів. Виверження відбувалися протягом 5 періодів діяльності, що почалася 6,1 млн років тому. Велика частина поверхні була сформована протягом двох періодів в плейстоцені, що закінчилися близько 300 тис. років тому, проте вулканічна активність продовжилася і в голоцені[2][3]. Точна дата останнього виверження невідома. Виходячи з історії вулканічної активності вона вважається частиною Вулканічної провінції Берингового моря[en][4]. По острову протікає понад 40 річок. Солонуваті лагуни поширені по східному і південному узбережжю. Берегові кручі (кліфи) вулканічних плато — по північно-західному узбережжю.

Фауна та флора[ред. | ред. код]

Тундра — типовий ландшафт острова. Полярна верба тут виростає не більше 1,2 м заввишки. Принаймні, 89 видів морських і водоплавних птахів гніздяться на острові. Щільні пташині базари і місця літніх гніздівель птахів є по всіх берегах і всередині острова на тундрових озерах. Кілька століть тому на острові Нунівак в невеликій кількості водилися північні олені — карибу, майже повністю винищені на початку XX століття. У 1930 і 40-х роках на острів були завезені північні олені і вівцебики. Велика частина острова є національним заповідником «Дельта Юкону»[en], яким керує американська Служба рибних ресурсів та дикої природи США.

Населення[ред. | ред. код]

Населення острова Нунівак у 2000 році становило 210 осіб, в 2010 — 191 особа, а в 2016 — 202 особи. Тут проживає переважно етнічна група ескімосів — юпік[5]. Єдиний населений пункт — містечко Мекорьюк, що на північному узбережжі острова. Майже всі корінні жителі острова знають нунівак-чупійський діалект центрально-юпійської мови, хоча говорять англійською. Робляться спроби зберегти чупікскій мову, який викладають в школах. Остров'яни все ще залежать значною мірою від полювання, а також від комерційного вилову риби та сезонної роботи на материку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]