Нупе (мова)
| Нупе | |
|---|---|
 Поширення мови нупе (Nupe — на карті) в Нігерії | |
| Поширена в | Нігерія |
| Регіон | Західна Африка |
| Носії | 800000 (1990 р.)[1] |
| Писемність | латиниця, в минулому — арабське письмо |
| Класифікація | Nupoidd  |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | nup |
| IETF | nup |
Нупе — мова, що належить до нігеро-конголезької макросімʼї, вольта-нігерської сімʼї. Поширена в Нігерії (штати Нігер, Квара, Когі). Важлива регіональна мова[1].
Писемність мови нупе побудована на основі латиниці. В минулому використовувалось також арабське письмо.
Сучасна абетка має наступний вигляд[2][3][4].
|
- Є три носові голосні; вони передаються написанням букви n після відповідної букви для голосного: an [ã], in [ĩ], un [ũ].
- Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; гачек (ˇ) — зростаючий (або спадаючий); циркумфлекс (ˆ) — спадаючий (або зростаючий). Середній тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.
Раніше був у вжитку трохи інший алфавіт[5][6].
|
- Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; гачек (ˇ) — зростаючий; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий. Середній тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.
Арабське письмо для мови нупе (аджамі) почало використовуватися із 15 століття. Існують вірші на ісламську тематику, написані арабським письмом (серед поетів були також і жінки)[7]. Проте зараз аджамі майже не використовується[8].
Нижче наведено пісню мовою нупе, записану арабським письмом (з книги «A grammar of the Nupe language, together with a vocabulary»)[9]. Твір було написано в кінці 19 століття[10].
Також для прикладу нижче наведені деякі вірші мовою нупе арабським письмом.
| Абдуррахман Цаца / Abdurrahman Tsatsa (1756 — 1819 або 1829)[11] | |||
|---|---|---|---|
| Арабська абетка | Латинська абетка | Арабська абетка | Латинська абетка |
بسم الله الرحمان الرحيم إزغايتن كايصوكو نيثنا أثوغا شجو إتن ثغو بسم الله ثويثم صوكو أتنغى ياي د غميزو طوكيامة إغن ألولا تو نوف بتيممي تو صلا كبا يمغوو يشتفا قبلي تو بعدي مغتو ييى مما غوزوا دغنغتو الحقيقة فرائض نيألولا غتوتو يو يمغوو يشتفا سن ألولا غتوتو يمو مستحبو غو وثنيو ثتوغة |
EZA GA YATUN Bismillahir Rahmanir Rahim Eza ga yatun kaaye Soko nayitsu na Acin-u gaa shidzo etun cige o Bismillahi tsoici mi Soko Atun ge yayi dagami yizhi o To Qiyamati Egan Aluola to nuwanfu be taymamay To salla kebaa yimagawu-u yeshitukpa Qabli to Baʼdi migatau yaye Mimaga-u zowa degingata-o Al-Haqiqati Farila nya aluola gutota-u yo Yimagawu-u yeshitukpa Sunna aluola gutota-u yima-o Mustahabiu guwo wucin yo Ce tu gutaa |
يا غي ثاثا ردو صوكو بى غنيم يفا غادى توفى صوكو ثو عظيم عبد الرحمان غباجثي إغي محمد رى وغافر بى صوكو بى رحيم إثو نكاج وج أث جين وغي صوكو إثو ناغاياذ ثى دى نا إثو كريم وج الجن طو ذج طو يكنغ طو يشي طو يج طو فج طو كيم صوكو رطاثي يربو يا وهاب بو رسول محمد و غييم |
YAGI TSATSA Yagi tsatsa re do Soko, be gonimi Yefa gade tsokpe Soko tsu Azimi Abdurrahman gi Gbajici gi Muhammad Rewa gafara be Soko e be Rahimi Etsu naga jin wujin a ce jin na wun gayi Soko Tsu na gaa ya zace de na tsu Karimi Wujin Alijana zhi to zazhi to yakungi To yeshi to yizhe to finzhi to Kiiʼmi Soko Ryatwaci yire ba o yaa Wahabu Bo Rasulu Muhammdu o wo goyimi |
| Малам Мама / Malam Mama (приблизно 1890 — 1956)[12] | |||
إتننا زيلونا ونغبنغنوو إغ فوكبوز يفى غونمي إغ فوكبوز غن أغبا تسويثي إغابو بى غنغبنما يوا منز زغوو دونا غاغبو صلا ما كي أفى ملمي صلو غاني لن عي لا صوكو غن غوبا بى تنز وغبوو صلا تسا صلو غاني لن فاسق جنثي غاغبو صلاما كوغا فى مامي صلاو غاني |
ETUN NA ZAI LO NA Etun na zailo na wun gbingan wo-o Egi fokpo zhi yefe go nimi Egi fokpo zhi gan a gba tsoici Ega bo be gangbin ma ewa manzhi Za guwo dona ga gbau salla ma Kai afe malami salla-o gaa nyii Liman gai la Soko gun guba be tunzhi Wo ga gbau salla tsa-o sallau gaa nyii Liman fasiki jinci ga gbau salla ma Ka wun gaa fe Malami salla-o gaa nyii |
يكبى فريضا ألولا واجب دونا وكبى سونونوْ زيى بو فوم سنْبو يكبى فريضا ألولا مديح دو تكبا إبو غغبثزِو مقيمز دونا فريضا ألولا غتوابا أتن يو غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو نيلا بى ينيْ فريضا دونا غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو نِنا غُأثغْبن لو غواكبوا فريضا دونا غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو |
YEKPE FARILA Yekpe farila a lolaa wajibi da-o na Wokpe sunoniu zhi ye bo fomi sun bo Yekpe farila alolaa madihu da u tukpa Ebo ga gbinci zhio muqimi zhi da-o na Farila alolaa gutwaba atun ye-o Gba nyadzun wo kpiu ye a cin ebo fomi sun bo Niyanla be ye nae farila da-o na Gba nyadzun wokpiu ye acin ebo fomi sun bo Nina gwacigban lo gwakpa farila da-o na Gba nyadzun wo kpiu ye acin ebo fomi sun bo |
| Невідомий автор[13] | |||
| Арабська абетка | Латинська абетка | ||
الحمد مرجيبو ثيثنصكو إثنكاج أغج فلافلا مرج الصلاة يمحمد غمكثي لبج بلى ذ مرج فلافلا إثمربى إبى البركا غمكثي و ينبيلى يببى فلافلا مدكى إني واجب بسنجي بمستحب بنبى فلافلا يا يغمج يشتفا بونتلاشى تمث أغج أفني فلافلا |
ALHAMDU MIJI YEBO YA TSOICI SOKO Alhamdu Miji yebo ya Tsoici Soko Etsu na gajin a gau ji filla filla Mire ji salaati ya Muhamadu gi Makaci Labaji be ledzu mire jin filla filla Etsu mire baa ebo albarkegi makaci Wo yau bayele nya babo filla filla Mibe ye koni Waajibi be Sunna zhi Be Mustahabi bae ni bo filla filla Yaa yegimizhi ye shitukpa ye woni tilashi To mitso ugajin anfani filla filla | ||
- 1 2 Ethnologue
- ↑ Roger Blench. «Nupe dictionary». Ст. i — ii.
- ↑ Système alphabétique de la langue nupe. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
- ↑ Roger Blench. «Oral literature genres of the Nupe of Central Nigeria». Ст. 4.
- ↑ A. W. Banfield, J. L. Macintyre. «A grammar of the Nupe language, together with a vocabulary». Ст. 15 — 17.
- ↑ A. W. Banfield. «Gạ̀mạ̌gạ̀ nyạ́ Nupe (Nupe proverbs)».
- ↑ Muhammad Umaru Ndagi «A THEMATIC EXPOSITION OF THE NUPE AJAMI MANUSCRIPT HERITAGE OF NORTHERN NIGERIA». Ст. 12 — 13. (Стаття доступна в Sci-Hub)
- ↑ Roger Blench. «Oral literature genres of the Nupe of Central Nigeria». Ст. 6.
- ↑ A. W. Banfield, J. L. Macintyre. «A grammar of the Nupe language, together with a vocabulary». Вірш наведений перед сторінкою з назвою книжки.
- ↑ Roger Blench. «Oral literature genres of the Nupe of Central Nigeria». Ст. 5 — 6.
- ↑ Muhammad Umaru Ndagi «A THEMATIC EXPOSITION OF THE NUPE AJAMI MANUSCRIPT HERITAGE OF NORTHERN NIGERIA». Ст. 15 — 20. (Стаття доступна в Sci-Hub)
- ↑ Muhammad Umaru Ndagi «A THEMATIC EXPOSITION OF THE NUPE AJAMI MANUSCRIPT HERITAGE OF NORTHERN NIGERIA». Ст. 20 — 23. (Стаття доступна в Sci-Hub)
- ↑ Muhammad Umaru Ndagi «A THEMATIC EXPOSITION OF THE NUPE AJAMI MANUSCRIPT HERITAGE OF NORTHERN NIGERIA». Ст. 25 — 27. (Стаття доступна в Sci-Hub)
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |