Нуріда Атеші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нуріда Атеші
Nourida Gadirova Ateshi.jpg
Народилася 22 серпня 1965(1965-08-22)[1] (56 років)
Огуз[d], Азербайджанська РСР, СРСР або Хачмаз, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Діяльність дослідниця, письменниця, поетеса, мисткиня
Alma mater Азербайджанський державний університет культури і мистецтва
Сайт: nourida.com

Нуріда Атеші — азербайджанська поетеса, журналіст, дослідник. Директор Інституту культури імені Н. Гянджеві Німеччини[2], член німецького літературного Центру P. E. N.[3]

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Нуріда Атеші (Кадирова) народилася 22 серпня 1965 року в Азербайджані в селі Хачмас Огузького району. Вона з відзнакою закінчила технікум культури і освіти, а потім факультет мистецтвознавства в Державному Університеті Мистецтв ім. Гусейнзаде. Пізніше працювала в державному музеї мистецтв. Нуріда Атеші почала писати вірші з 9 років, а її перший вірш у 1983 році було надруковано в газеті «Література», а пізніше в Радянському Азербайджані друкувати її вірші було заборонено. Вона була змушена писати в подальшому свої вірші під псевдонімом Атеші (вогняна).

Відомий азербайджанський композитор Фаїк Суджаддінов написав десятки пісень на слова Нуріди Атеші. Пісня на слова поетеси «Нейлерсен» («Що зробиш») у виконанні народної артистки Азербайджану Ільхами Кулієвої стала популярною і перетворилася на хіт не лише на батьківщині, але і в Туреччині та Ірані. Близько ста пісень на слова поетеси, написані різними композиторами, що виконуються такими популярними співаками Азербайджану, як Брілліант Дадашова, Самед Самедов, Алмаз Алескерова, Зохра Абдуллаєва, Заур Рзаєв та інших.

Починаючи з 1995 року поетеса живучи в столиці Німеччини Берліні продовжила свою літературну діяльність, не забуваючи при цьому про творчість. Так, наприклад, вона керувала театральні та танцювальні колективи у Центрі Культури «Тухабілім». У 1999 році в опублікованому в Берліні антології «Жіночі народні озани (поетеси)» та в інших німецьких антологіях було приділено місце віршам поетеси. У 2000 році на всесвітньому конкурсі жіночих поетів, організованому в Берліні в «Інсел Галереї», представник Азербайджану Нуріда Атеші досягла свого першого великого успіху.

Десятки пісень, написаних на слова поетеси німецькими, турецькими та азербайджанськими композиторами відомі й улюблені в декількох країнах. Вірші поетеси вийшовши за межі Азербайджану були перекладені російською, англійською, перською та французькою мовами і були представлені на розсуд любителів поезії в різних країнах. У своїй діяльності поетеса також приділяє місце і перекладацькій роботі. Вона працює у видавництві «Hitit» з турецькими і німецькими перекладами, Нуріда Атеші, також вносить свій вклад у розвиток і поширення азербайджанської мови в Німеччині. Зібравши всі перекладені нею азербайджанською мовою вірші німецьких поетів у книзі «Переклад з оригіналу», Нуріда одночасно і перекладає вірші азербайджанських поетів німецькою мовою. У 2008 році разом з німецьким поетом Жаном Вейнардом в антропології «Метелик і свічка-тисячолітня поезія кохання» зібрала переклад поезії відомих класиків Азербайджану Нізамі, Фізулі, Насимі, Мехсети тощо німецькою мовою, яка була опублікована відомим видавництвом Німеччини «Mattes&Setz».[3]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Поряд з творчістю Нуріда Атеші зайнята широкою громадською діяльністю. На чолі цієї діяльності стоїть розвиток Азербайджанської культури в Німеччині. Ставши автором програми «Ені керпен (новий міст)» на турецько-німецькому телевізійному каналі Берліна TD1, Нуріда Атеші почала свою журналістську і публіцистичну діяльність. Створивши разом зі своїми колегами Інститут Культури імені Нізамі Гянджеві в 2003 році, пізніше він сформувався як науково-дослідний центр. Н. Атеші була удостоєна премій «Золоте перо», Qran pri, Golden Award та інших.

У 2003 році Н. Атеші захистила кандидатську дисертацію за темою «Реабілітація фізично хворих дітей в німецькому суспільстві» в Університеті Культури і мистецтва Москви. На даний час, будучи докторантом Інституту Археології та етнографії Академії наук Азербайджану, працює над докторською роботою по темі «Роль жінок у військовому мистецтві Азербайджану».

Будучи представником азербайджанських журналістів у Німеччині та Європі, 2010 році стала членом P. E. N клубу Німеччини і першої азербайджанкою після Асад Бека, членом Спілки письменників Німеччини.

У січні 2012 року обрана заступником голови комітету рівних можливостей Берліна при Спілці журналістів Німеччини.

Дослідження діяльності Курбан Саїда[ред. | ред. код]

Разом з журналістською та публіцистичною діяльністю, займається науковими дослідженнями. Довгі роки Н. Атеші досліджувала творчість азербайджанського та німецького письменника Асад Бека — Курбана Саїда (1905—1942 р.), зібрала архівні документи з Німеччини, Італії, Швейцарії, Азербайджану та Грузії, а також один фрагмент з рукопису його останнього роману «Чоловік не знав любові». Зібрані матеріали увійшли до її книги «Тисячолітня таємниця» (видавництво «Нурлан», 2007). За її ініціативою був встановлений бронзовий барельєф перед будівлею, де проживав Асад Бек, також вона домоглася перепоховання останків письменника за мусульманськими звичаями обличчям до Мекки у місті Позітано (Італія) згідно з його заповітом.

Знялася в одній з головних ролей у документальному фільмі виробництва «Berlin um Welt Film» «Муки Асад Бека». Зйомки фільму завершилися 9 січня 2013 року.[2]

З 1997 року займається дослідженням історії стародавнього Кавказу, а також «Кавказьких Амазонок». Результат своїх досліджень опублікувала у виданні під назвою «Кавказькі Амазонки».

Є автором 16 книг. Продовжує свої дослідження в Азербайджані, Грузії та Росії.

Список книг[ред. | ред. код]

  1. «Живу з тобою без тебе.» Баку : Книжкова Палата 1995 р.
  2. «Що зробиш зі мною.» Берлін : Hitit 1995 р.
  3. «Карабах — наша біль.» Берлін : Hitit 1995 р.
  4. «Мисливець, біжить від видобутку.»(турецькою мовою) Берлін : Hitit 1997 р.
  5. «Мисливець, біжить від видобутку.» (Jäger auf der Flucht vor seiner Beute) (німецькою мовою), вірші, Вагеманн, Берлін, 2002.
  6. «Непрожите жіночність.» Баку : Тахсил 2003 р.
  7. «Ось вона я!» Берлін : Hitit 2004 р.г
  8. «Крики снидіє почуття» (Schreie Erstickter Gefühle) вірші і афоризми (німецькою мовою). Hitit, Берлін, 2006.
  9. «Переклади з оригіналу.» (Переклад німецьких поетів азербайджанською мовою) Баку : Нурлан 2006 р.
  10. «Давай согрешим.» Баку : Нурлан 2006 р.
  11. «Самотній боєць» (про життя і творчість) Берлін : Hitit-Verlag 2005 р.
  12. «Боротьба за Карабах» (Kampf um Berg-Karabach) (німецькою) Інститут ім. Н. Гянджеві, Берлін, 2007
  13. «Асад Бек — таємниці століття» Баку : Нурлан 2007 р.
  14. «Метелик і свічка. Тисячолітня історія кохання Азербайджану» Берлін : Mattes&Setz 2008 р.
  15. «Дочка вогню» (Feuertochter) K. видавництво Фішер. Ахень. Вірші.2009
  16. «Кавказькі Амазонки.» АНА 2011, Німеччина

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]