Координати: 18°34′ пн. ш. 31°55′ сх. д. / 18.567° пн. ш. 31.917° сх. д. / 18.567; 31.917

Нурі (Судан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нурі
18°34′ пн. ш. 31°55′ сх. д. / 18.567° пн. ш. 31.917° сх. д. / 18.567; 31.917
Країна Судан
РозташуванняНапата
Типсело і археологічна пам'ятка
Площа17 га
Дата заснування664 до н. е.

Нурі. Карта розташування: Судан
Нурі
Нурі
Нурі (Судан)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Карта Джебель-Баркал і Нурі

Нурі — поселення в Судані на південному березі Нілу. Поряд із поселенням розташовані піраміди нубійських царів. За 15 км на південь від Нурі розташовано поселення Санам, за 10 км — Джебель-Баркал.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніша піраміда (Nu. 1) належить фараону Тахарці. Його наступник фараон Тануатамон не похований у Нурі, але всі наступні царі Кушу до Настасена (бл. 330 року до н. е.) з численними дружинами поховані в Нурі[1]. Піраміди Нурі значно менші за знамениті єгипетські, багато з пірамід зруйновані, але багато поховань не були розграбовані.

З часів приходу до тих районів християнства в Нурі була збудована церква[2]. Для її будівництва використовувались камені з пірамід, а також кілька стел.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Першими науковими розкопками пірамід займався Джордж Ендрю Рейснер.

Піраміди Нурі разом з археологічними пам'ятками Джебель-Баркала й околицями 2003 року отримали статус Світової спадщини ЮНЕСКО[3] — об'єкт № 1073 [1].

Поховання

[ред. | ред. код]
Вид на піраміди
Людина на тлі пірамід

Поховання членів царських родин царства Куш розміщені в Нурі, Ель-Курру, Мерое та Джебель-Баркалі[4].

Піраміди Нурі розташовані на двох окремих плато. Піраміда Тахарки — найвища точка західного плато. Піраміди решти царів розміщені на східному плато. Піраміди жінок з царських родин розміщені на західному плато.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Compare the list in Derek A. Welsby: The Kingdom of Kush. British Museum Press, London 1996, стор. 207—208, ISBN 0-7141-0986-X
  2. Dunham, The Royal Cemeteries of Kush II, Nuri, fig. 216
  3. Gebel Barkal and the Sites of the Napatan Region at UNESCO.org
  4. Dows Dunham and M. F. Laming Macadam, Names and Relationships of the Royal Family of Napata, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 35 (Dec., 1949), стор. 139—149