Нутан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нутан
англ. Nutan
Nutan Hindi Movie Actress (8).jpg
Дата народження 4 червня 1936(1936-06-04)[1]
Місце народження Мумбаї, Британська Індія, Велика Британія[1]
Дата смерті 21 лютого 1991(1991-02-21)[1] (54 роки)
Місце смерті Мумбаї, Індія
Громадянство Flag of India.svg Індія
British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Професія актриса, кіноакторка, учасниця конкурсу краси
Нагороди
IMDb ID 0638295

Нутан Самартх Бахл (більш відома під мононімом Нутан, англ. Nutan, маратхі नूतन; 4 червня 193621 лютого 1991) — індійська кіноактриса, продюсер, знімалася, в основному, у фільмах на хінді. Взяла участь у більш, ніж 70 фільмах протягом сорока років. Вважається однією з найкращих актрис в історії індійського кіно[2][3].

П'ятикратна володарка Filmfare Award за найкращу жіночу роль. Рекордсменка даної номінації, одноосібно утримувала цей титул більше 30 років (до кінця життя і ще 20 років посмертно), аж до 2011 року, коли її «наздогнала» власна племінниця Каджол. У 1974 році отримала урядову нагороду Падма Шрі.

Біографія[ред. | ред. код]

Нутан народилася 4 червня 1936 року в Бомбеї, Британська Індія, в сім'ї маратхі. Її батько — режисер і кінематографіст Кумарсен Самартх[en], а мати Шобхна Самарт була провідною актрисою 1930-1940-х років[4]. Батьки Нутан розійшлися через 14 років шлюбу[5]. Нутан — старша з чотирьох дітей. У неї було дві сестри, Тануджа і Чатура, і брат Джайдіп. Тануджа[en] і дві її дочки Каджол і Таніша[en], як і бабуся Нутан Раттан Бай[en] і двоюрідна тітка Наліні Джайвант[en] — актриси кіно на гінді[6].

З юних років Нутан виявляла інтерес до музики і танців. Вона вивчала катхак і навіть виступала на сцені. Вона також володіла чудовим голосом, що дозволило їй самій виконати пісні у фільмі Chhabili. У 1980-х вона стала співати бхаджан. Спів займав значну частину її часу до кінця життя. Зніматися в кіно Нутан почала в 14 років, ще навчаючись у школі. З 18 років вона проходила навчання в жіночому пансіоні La Chatelainie в Швейцарії. У дитинстві Нутан вважали поганулею через худорлявість і високий зросту, тоді як в той час переваги віддавалися невисоким і повним дівчатам. Однак це не завадило їй, подорослішавши, перемогти у конкурсі краси «Міс Массурі» в 1952 році[7].

11 жовтня 1959 року Нутан вийшла заміж за лейтенанта-командера флоту Раджніша Бахла. 14 серпня 1961 року у пари народився син Мохніш[en], який згодом став актором[8].

У 1989 здоров'я Нутан погіршилось. У неї виявили рак легенів, від якого вона померла в лютому 1991 року.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Нутан почала свою кар'єру в кіно в 1950 році з роллю другого плану у фільмі Hamari Beti, поставленому її матір'ю[9]. Хоча фільм не став хітом, режисери помітили дівчину і почали пропонувати інші ролі. Наступні за першим фільмом, «Світильник повинен горіти» (1951) і Nagina (1953) принесли їй успіх. Примітно, що Nagina мав віковий ценз, і Нутан не могла бути допущена до його перегляду, так як на той момент була неповнолітньою.

Після того, як кілька фільмів провалилося в прокаті, мати відправила її в пансіон в Швейцарії. Повернувшись, Нутан отримала головну роль у фільмі Seema (1955) режисера Амии Чакраборти[en]. У ньому вона зіграла сироту Гаурі, що живе зі злими і жадібними родичами як служниця і яку хибно звинувачують у крадіжці. Будучи в очах суспільства злочинницею, Гаурі не може знайти роботу і голодує. Поліція направляє її у виправний заклад — закритий ашрам, де вона зустрічає немолодого вихователя Ашока (у виконанні Балраджа Сахні). Завдяки йому і новій подрузі Патлі, вона не тільки знаходить внутрішній спокій, але в її житті з'являється надія і любов... Нутан в цьому фільмі гаряча, запальна, різка. Раніше жоден з фільмів не давав їй роль такої глибини і характеру, які змогли б справити незабутнє враження на глядача. Seema принесла актрисі її першу Filmfare Awards.

Нутан знімалася в фільмах з серйозною тематикою, так і в легких романтичних комедіях. Серед останніх хітом став Paying Guest (1957) з Девом Анандом. Разом з Нутан вони утворили популярну екранну пару і знялися ще у трьох фільмах: Baarish (1957), Manzil (1960) і Tere Ghar Ke Samne (1963). У 1959 році знялася у фільмі «Простофиля»[en] разом з Раджем Капуром.

Проте більшою мірою її талант розкривали драматичні ролі. Так гра у фільмі «Недоторканна» (1959) Бімала Роя принесла їй другу премію Filmfare. Це історія про дівчину з нижчої касти, яку удочерили сім'єю з вищої. Її походження стає головною проблемою, коли вона стає дорослою і збирається вийти заміж. Фільм був знятий за оповіданням Субодха Гхоша[en] і виступав проти практики сегрегації недоторканних, маючи в основі легенду про Чандаліке, дівчини із нижчої касти, що стала ученицею Будди[10]. «Недоторканна» потрапив в політичний контекст свого часу і увійшов до конкурсної програми Каннського кінофестивалю 1960 року[11].

Вийшовши заміж, Нутан, як і багато актриси того часу, залишила кіно, але після народження сина прийняла рішення повернутися[12]. Стійка Кальяні, яку вона зіграла в «Ув'язненій»[en] (1963) все того ж Бімала Роя, стала прототипом героїні індійського кіно нарівні з Радхою з «Матері Індії». Нутан вдалося зобразити бурхливі емоції жінки-бранки, не вдаючись до риторики і зайвої театральності. З грацією, гідністю і вражаючим спокоєм вона показала з екрану цілу гаму емоцій у сцені вбивства. У 2010 журнал Filmfare вніс роль Кальяні в список «80 Iconic Performances»[13], а критики визнали її найкращою в кар'єрі Нутан. «Ув'язнена» принесла актрисі третю Filmfare Awards.

У 1960-х роках Нутан стала однією з найбільш шанованих актрис свого часу. Відомі режисери Бімал Рой, Манмохан Десаї, Радж Кхосла і Басу Бхаттачарья називали її своєю улюбленою актрисою. Нутан працювала майже з усіма зірками свого часу, в їх числі були Дів Ананд, Радж Капур, Балрадж Сахні, Суніл Датт, Дхармендра, Діліп Кумар, Ашок Кумар і Кішор Кумар.

Вона регулярно отримувала нагороди за виконання ролей у таких фільмах як «Побачення»[en] (1967), «Торговець»[en] (1973) і «Позашлюбний син» (1978). Останній фільм приніс їй п'яту Filmfare Award за найкращу жіночу роль, зробивши рекордсменкою за кількістю нагород у даній номінації. Крім цього, отримавши нагороду у віці 42-х років, вона стала найстаршою з лауреаток у момент отримання премії. Нутан, можливо, єдина актриса свого покоління, яка виконувала провідні ролі після сорока з незмінним успіхом.

У середині 80-х, в силу віку їй стали пропонувати другорядні ролі матерів. Серед її робіт тих років найбільш успішними стали «Невинна жертва»[en] (1985), «Ім'я» (1986) і «Карма» (1986). За роль в «Безневинній жертві», режисером якої був Субхаш Гхаї, вона отримала Filmfare Award за найкращу жіночу роль другого плану.

Її останній фільм, що вийшов за життя, став «Помста іменем закону» (1989). Ще два фільми, «Щасливчик» (1992) і «Людинолюбство» (1994), вийшли в прокат вже після смерті актриси.

Нагороди та Номінації[ред. | ред. код]

  • 1964 — Премія асоціації бенгальських кіно-журналістів — «Ув'язнена»[14]
  • 1968 — Премія асоціації бенгальських кіно-журналістів — «Побачення»[15]
  • 1974 — Премія асоціації бенгальських кіно-журналістів — «Торговець»[16]
  • 1974 — Падма Шрі за внесок в галузі мистецтва

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140443622 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Surabhi Khosla (2002-05-26). Doctoring success!. The Tribune. Процитовано 2014-08-12. 
  3. Dinesh Raheja (2002-02-05). Forever Nutan. Rediff.com. Процитовано 2014-08-12. 
  4. Deepa Deosthalee (2010-04). Of Innocence and Fortitude. Filmimpressions.com. Процитовано 2014-08-12. 
  5. Meera Joshi. . — С. 107-111.
  6. Lata Khubchandani, Madhu Jain (2003-10-06). The Kinship Of Pearls. Outlook. Процитовано 2015-09-13. 
  7. Ajay Ramola (2011-12-04). ‘He is still alive in hearts’. The Tribune. Процитовано 2014-08-12. 
  8. Latika Payak (2012-08-14). Mohnish Behl, happy birthday!. Bollywoodlife.com. Процитовано 2014-08-12. 
  9. 10 unknown facts about legendary actress Nutan. The Times of India. 2013-06-04. Процитовано 2015-09-13. 
  10. Bimal Roy Film Festival - Sujata. Fullhyd.com. 2010-01-31. Процитовано 2014-02-15. 
  11. Програма Каннського кінофестивалю 1960 року на офіційному сайті
  12. Suman Tarafdar (2003-05-30). Bandini: A Bimal Roy gem. Hindustan Times. Процитовано 2014-08-12. 
  13. 80 Iconic Performances
  14. Лауреаты(англ.)
  15. Лауреаты(англ.)
  16. Лауреаты(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]