Нухі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нухі (яп. 奴婢, ぬひ, «раби і рабині»[1]) — група залежного населення в японській «правовій державі» 7 — 11 століття. Належала до категорії «підлого люду».

Існували державні і урядові нухі[2], а також приватні нухі[3]. Вони вважалися майном господаря, від якого залежали, і були об'єктом купівлі-продажу або дарування. Нухі виконували функцію домашньої прислуги, прибиральників чи пральників. На відміну від рабів античного світу Греції та Риму вони не становили основну виробничу силу суспільства.

Примітки[ред.ред. код]

  1. В європейському японознавстві найчасіше перекладається як «раби». Знаком «ну» позначали рабів чоловічої статі, а знаком «хі» — жіночої.
  2. Японською: 公奴婢, кунухі; 官奴婢, каннухі.
  3. Японською: 私奴婢, сінухі.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Свод эаконов «Тайхо рицурё» 702–718 гг :Рицу (Уголовный кодекс) / Вступ. статья, пер. с девнеяпонского, коммент. и словарь К. А. Попова. — Москва: Наука, 1989.