Нью-Йоркська група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нью-Йоркська група
(НЙГ)
Оригінальна назва The New York Group
Дата заснування 1958
Дата ліквідації 1999
Кількість членів 12
Адреса Нью Йорк

Нью-Йоркська група (НЙГ) (англ. The New York Group) — неформальне об'єднання 12 українських еміграційних поетів та прозаїків, що існувало з 1950-х по 1990-ні роки у Нью-Йорку. До НЙГ входили Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Женя Васильківська, Емма Андієвська, Патриція Килина, Віра Вовк, Роман Бабовал, Юрій Коломиєць, Олег Коверко, Марко Царинник, та Марія Ревакович.[1][2] Зачинателями спілки були Богдан Бойчук та Юрій Тарнавський - всі решта приєдналися до неї вже згодом.[3][4]

Об'єднання НЙГ видавало власний щорічний літературний часопис під назвою Нові поезії (англ. New Poetry, 1959-1971). Коли часопис створювався у 1959 році графічне оформлення для нього здійснив український художник-неокубіст Юрій Соловій, а загальний логотип НЙГ у вигляді міфічного ключа запропонував на головну сторінку видання український еміграційний митець Богдан Певний.[5]

Твори членів угрупування написані в стилі модерн і мали інтелектуальний та певною мірою елітарний характер. Члени групи зосереджувались на естетичній вартості своїх творів і свідомо уникали суспільних та політичних тем у своїй творчості, реагуючи цим на попередню завелику політизованість української літератури за кордоном та в СРСР. НЙГ відрізнялася від європейських літературних угрупувань авангардних літераторів тим, що не видавала маніфестів та не мала власної літературної програми. Члени об'єднання мали дуже різні стилі, погляди та навіть географічне розташування - не всі члени групи проживали в Нью-Йорку.[6][7][8]

Історія[ред. | ред. код]

Згідно зі свідченнями Богдана Бойчука, процеси, які згодом призвели до створення групи почалися 1953 року за участі самого Бойчука та Юрія Тарнавського.[9][10] Згодом до групи долучилися Богдан Рубчак та Женя Васильківська (1955), Емма Андієвська та Патриція Килина (1957), а також Віра Вовк (1959).

Умовною датою заснування та датою найменування групи Нью-Йоркською вважається 21 грудня 1958 року.[11] В цей день в італійській кав'ярні «Пікок» (Павич) на Вест-стріт 4, біля парку Вашингтона в Нью-Йорку Патриція Килина, Богдан Бойчук та Юрій Тарнавський надали групі назву та вирішили видавати щорічний журнал «Нові поезії». Деякі з членів Нью-Йоркської групи мали власні публікації до заснування об'єднання (Емма Андієвська, 1951).

Склад групи змінювався. Женя Васильківська вийшла з групи в кінці 1960-х, Емма Андієвська в 1967 році, Патриція Килина в 1973 році. Натомість до групи приєдналися поети молодшого покоління: Роман Бабовал, Юрій Коломиєць, Олег Коверко, Марко Царинник. Останньою прийшла до групи Марія Ревакович.

Деякі дослідники а також самі члени НЙГ у своїх споминах згадували декількох митців не-письменників, переважно малярів, як дотичних до НЙГ; зокрема так згадують малярку Аркадію Оленську,[12] художника та есеїста Юрія Соловія,[13] малярку Ярославу Ґеруляк,[14] художника Богдана Певного,[14] художника Любослава Гуцалюка,[14] та перекладача з іспанської та інших романських мов на українську Вольфрама Бурґгардта.[13]

Незважаючи на політичні обставини, між українськими радянськими письменниками та членами Нью-Йоркської групи існували контакти. Віра Вовк тричі відвідувала Україну в 1960-ті роки. Подібно до абстрагованих від соціальних та політичних проблем творів авторів Нью-Йоркської групи подібні тенденції з'явилися в поетів Київської школи та сучасних українських авторів.

Де факто група зникла наприкінці 1990-их, переважно через похилий вік та смерть більшості членів групи.[3]

Публікації[ред. | ред. код]

Члени Нью-Йоркської групи друкували свої твори в літературному додатку до української діаспорної газети США «Свобода», та в українських діаспорних літературних журналах «Горизонти», «Українська літературна газета», «Нові дні» та «Сучасність». Представники групи також заснували власний щорічний журнал «Нові поезії» (редакторами були Богдан Бойчук та Юрій Тарнавський), який виходив у 1959—1971 роках. Всього було видано 13 номерів. Крім власних творів в журналі публікували поетів старшого покоління, яких цінували в групі (Василь Барка, Вадим Лесич) та переклади творів поетів-класиків модернізму. У «Видавництві Нью-Йоркської групи» виходили окремі збірки та книги, останньою з яких стали дві поетичні збірки Марії Ревавкович: «З мішка мандрівника» виданої у 1987 році та «Шепотіння, шепотіння» виданої у 1989 році.

Останнім видавничим проектом НЙГ став журнал Світо-Вид, який видався з 1990 по 1999 роки НГЙ разом з київським осередком Спілки письменників України та Спілки театральних діячів України. Ключову редакторську функцію у журналі виокрували два НЙГиста: Марія Ревавкович та Богдан Бойчук.[2][3][15]

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

У виборі творів для перекладу члени Нью-Йоркської групи виділяли твори класиків модернізму і тих, хто писав у новаторській поетичній формі (Езра Павнд, Семюел Беккет, Е. Е. Каммінгс, Ділан Томас, Жак Превер, Пабло Неруда, Лотреамон, Мігель де Унамуно, Сен-Жон Перс, Гарт Крейн, Георг Тракль, Поль Елюар, Пауль Целан), а також модерністів, які до того не були доступні українською: Федеріко Гарсіа Лорка, Пабло Неруда, Еухеніо Флорит, Сесар Вальєхо, Карлос Друмонд де Андраде, Хорхе Каррера Андраде, Вісенте Алейксандре, Жоржі де Ліма, Мануел Бандейра, Артуро ді Азеведу, Хуан Рамон Хіменес, Мігель Ернандес, Антоніо Мачадо.

Окрім перекладу іншомовних поетів українською мовою, члени НЙГ також брали участь у літературній критиці українських перекладів інших перекладачів. Найвідомішою перекладацько-літературознавчою полемікою перекладачів НЙГ та перекладачів з материкової України був конфлікт між Юрієм Тарнавським та Миколою Лукашем каталізатором якої стала публікація Тарнавським у 1969 році статті під назвою «Під тихими оливами, або Вареники замість гітар» в українському еміґраційному літературному часописі Сучасність, де методи перекладу Лукашем збірки «Лірика» Федеріко Гарсії Льорки з іспанської на українську мову та збірки «Декамерон» Джованні Бокаччо з італійської на українську мову, були піддані нищівній критиці з боку Тарнавського.[16][17]

Антології письменників НЙГ[ред. | ред. код]

У популярній культурі[ред. | ред. код]

Кінематограф

Навесні 2016 року у Вроцлаві відбулася прем'єра повнометражного документального фільму про Нью-Йоркську групу кінорежисера Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. У фільмі взяли участь майже всі ще живі учасники НЙГ, а також українські поети вісімдесятники Василь Махно, Юрій Андрухович та Віктор Неборак, композитор Леонід Грабовський, професор літератури Гарвардського університету Григорій Грабович та інші. Американська та українська прем'єри відбулися восени того ж року. На американську прем'єру прибули учасники НЙГ Юрій Тарнавський, Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Женя Васильківська та Олег Коверко, що стало їхньою першою спільною зустріччю за останні 60 років. Українська прем'єра відбулася в межах фестивалю «Велике повернення Нью-Йоркської групи».[19][20][19][21]

Згодом у січні 2017 року у книжному форматі вийшов англомовний переклад сценарію Олександра Фразе-Фразенка до фільму під назвою An Aquarium in the Sea. The Complete Script.[22]

Поезія

У 2004 році у збірці "38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше" (Київ: Критика, 2004) Василь Махно розмісти вірш "Нью-Йоркська група" присвячений НЙГ.[23][24]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Maria Rewakowicz. [Literature, Exile, Alterity: The New York Group of Ukrainian Poets]. Boston: Academic Studies Press, 2014. 250 p. ISBN 9781618114037 (англ.)
  2. а б Дещо про Нью-Йоркську групу // Марія Ревакович. Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність. Марія Ревакович. Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність. З англійської переклали: Марія Дмитрієва, Олена Любенко, Дзвінка Матіяш, Тетяна Остапчук. Київ: Критика, 2012. 336 стор. ISBN 978-9668978562
  3. а б в New York Group. encyclopediaofukraine.com. 2014 (англ.)
  4. Melanie Pytlowany. Continuity and Innovation in the Poetry of the New York Group. Journal of Ukrainian Studies, 2, no. 1 (1977). pp: 3-21 (англ.)
  5. Тадей Карабович. Міфопоетика Нью-Йоркської групи: монографія. Київ: Талком, 2017. 464 стор. (Серія «Студії з україністики». Випуск ХХІ). ISBN 978-617-7397-43-3
  6. Maria Rewakowicz. Part Four. Liminality: Transitions, or mapping the gap // Maria Rewakowicz. The phenomenon and poetry of the New York Group: Discourses, disguises, and liminality. Ph.D. Disseretation, University of Toronto. 2001. 345 pp.: p. 245-311 (англ.)
  7. Марія Ревакович. Непоетичні дискурси Нью-Йоркської групи: доповідь в НТШ-Америка, Нью Йорк, 15 лютого 2003. shevchenko.org, 2003
  8. Liza Efimov-Schneider. Poetry of the New York Group: Ukrainian Poets in an American Setting, Canadian Slavonic Papers, 23, no. 3 (September 1981). pp: 291-301 (англ.)
  9. Нью-Йоркська група: Антологія поезії, прози та есеїстики. Упор. Ревакович М., Ґабор В. — Львів, 2012: ЛА «Піраміда», С. 17.
  10. Богдан Бойчук. Як і пощо народилася Нью-Йоркська група. // Терем, № 2 (1966)
  11. Нью-Йоркська група; «Поети Нью-Йоркської групи. Антологія» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 136; 233.
  12. Тадей Карабович. Єднання розбитого світу в літературній творчості еміграційних поетів Нью-Йорської групи // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. 2016. № 44. С. 111-116
  13. а б Юрій Тарнавський. Акварій у морі // Юрій Тарнавський. Квіти хворому, Львів 2012. 384 стор.: С. 114–116
  14. а б в Нью-Йоркська група (архів 1950-2000). findingaids.library.columbia.edu, 2020 (англ.)
  15. Oleksa Semenchenko, The New York Group in Ukraine (1990-1996): The Beginning of Communication between Two Ukrainian Literary Worlds. Canadian-American Slavic Studies. Volume 33: Issue 2-4 (1999). pp.: 245-52 (англ.)
  16. Юрій Тарнавський. Під тихими оливами, або Вареники замість гітар // Сучасність, № 3 (99) за березень 1969 року. С. 71-91
  17. Перекладацтво // Соломія Павличко. Теорія літератури. Київ: Основи, 2002. 679 cтор.: 405—407. ISBN 966-500-217-1 (2-ге вид.)
  18. Літературний вечір Марії Ревакович. Презентація книги "Півстоліття напівтиші". // Віра Боднарук, Володимир Білецький. Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006. Донецьк: Український культурологічний центр, 2006, 140 стор.: С. 125-129. ISBN 966-7710-28-9
  19. а б Анастасія Чупринська. Втратити, щоб знайти: Нью-Йоркська група // Zbruch, 12.10.2016
  20. Помер поет, один із засновників Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук. // Zaxid.net, 11 лютого 2017
  21. Олександр Фразе-Фразенко: «Справжня Галичина — за океаном» // Zbruch, 22.10.2015
  22. Oleksandr Fraze-Frazenko. (1 January 2017). An Aquarium in the Sea. The Complete Script. Translated from Ukrainian by Olga Gerasymiv. Cambridge, MA: Harvard Book Store. с. 39. ISBN 978-1-63587-462-4. Процитовано 19 February 2017.  (англ.)
  23. Василь Махно. «Нью-Йоркська група» (вірш, 2004). poetry.uazone.net, 2004
  24. Василь Махно. Б. Б. // Zbruch, 13.02.2017

Посилання[ред. | ред. код]