Нью-Йоркський марафон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Марафонці біжать мостом Веррацано-Нерроуз
Місто-організатор:Нью-Йорк
Країна-організатор:США США
Кількість учасників:33 000 (2021)
Кількість країн-учасників:140 (2021)
Проводиться з:1970
Час проведення:Перша неділя листопада
Дистанції:42,195 км (26,219 милі)
Рекорд траси:2:05:05, Джеффрі Мутаї (2011)
2:22:31 Маргарет Окайо (2003)
Сайт:NYC Marathon

Нью-Йоркський марафон (англ. New York City Marathon) — один з найбільших світових марафонських забігів, що відбувається щорічно у Нью-Йорку. У різні роки участь у марафоні брали близько 53 тисяч бігунів. Разом з Бостонським та Чиказьким марафонами входить до списку World Marathon Majors.

Марафон було засновано 1970 року асоціацією бігунів Нью-Йорка. Проводиться щороку в першу неділю листопада.

Переможці

[ред. | ред. код]

Чоловіки

[ред. | ред. код]
Дата Переможець Країна Час Примітки
13 вересня 1970 Гарі Мурк США США 2:31.38 MR
19 вересня 1971 Норман Хіґґінс[de] США США 2:22.54 MR
1 жовтня 1972 Шелдон Карлін США США 2:27.52
30 вересня 1973 Том Флемінг США США 2:21.54 MR
29 вересня 1974 Норберт Сандер США США 2:26.30
28 вересня 1975 Том Флемінг -2- США США 2:19.27 MR
24 січня 1976 Білл Роджерс[en] США США 2:10.10 MR
23 жовтня 1977 Білл Роджерс -2- США США 2:11.28
22 жовтня 1978 Білл Роджерс -3- США США 2:12.12
21 жовтня 1979 Білл Роджерс -4- США США 2:11.42
26 жовтня 1980 Альберто Салазар США США 2:09.41 MR
25 жовтня 1981 Альберто Салазар -2- США США 2:08.13 MR
24 жовтня 1982 Альберто Салазар -3- США США 2:09.29
23 жовтня 1983 Род Діксон Нова Зеландія Нова Зеландія 2:08.59
28 жовтня 1984 Орландо Піццолато[en] Італія Італія 2:14.53
27 жовтня 1985 Орландо Піццолато -2- Італія Італія 2:11.34
2 листопада 1986 Джанні Полі Італія Італія 2:11.06
1 листопада 1987 Ібрагім Хуссейн Кенія Кенія 2:11.01
6 листопада 1988 Стів Джонс Велика Британія Велика Британія 2:08.20
5 листопада 1989 Джума Ікангаа[en] Танзанія Танзанія 2:08.01 MR
4 листопада 1990 Дуглас Вакіїхурі Кенія Кенія 2:12.39
3 листопада 1991 Сальвадор Гарсія Мексика Мексика 2:09.28
1 листопада 1992 Віллі Мтоло ПАР ПАР 2:09.29
14 листопада 1993 Андрес Еспіноза Мексика Мексика 2:10.04
6 листопада 1994 Герман Сілва Мексика Мексика 2:11.21
12 листопада 1995 Герман Сілва -2- Мексика Мексика 2:11.00
3 листопада 1996 Леон Джіакомо Італія Італія 2:09.54
2 листопада 1997 Джон Кагве Кенія Кенія 2:08.12
1 листопада 1998 Джон Кагве -2- Кенія Кенія 2:08.45
7 листопада 1999 Джозеф Чебет Кенія Кенія 2:09.14
5 листопада 2000 Абделькадер Ель-Муазіз Марокко Марокко 2:10.09
4 листопада 2001 Тесфає Джифар Ефіопія Ефіопія 2:07.43 MR
3 листопада 2002 Роджерс Роп Кенія Кенія 2:08.07
2 листопада 2003 Мартін Лель Кенія Кенія 2:10.30
7 листопада 2004 Хендрік Рамаала ПАР ПАР 2:09.28
6 листопада 2005 Пол Тергат Кенія Кенія 2:09.30
5 листопада 2006 Марілсон дос Сантос Бразилія Бразилія 2:09.58
4 листопада 2007 Мартін Лель -2- Кенія Кенія 2:09.04
2 листопада 2008 Марілсон дос Сантос -2- Бразилія Бразилія 2:08.43
1 листопада 2009 Мебрахтом Кефлезігхі США США 2:09.15
7 листопада 2010[en] Гебремариам Гебрегзиабхер Ефіопія Ефіопія 2:08:14
6 листопада 2011[en] Джеффрі Мутаї Кенія Кенія 2:05.06 MR
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Джеффрі Мутаї -2- Кенія Кенія 2:08.24
2 листопада 2014[en] Вілсон Кіпсанг Кенія Кенія 2:10.59
1 листопада 2015[en] Стенли Бівотт Кенія Кенія 2:10.34
6 листопада 2016[en] Гиірмай Гебреселассіе Еритрея Еритрея 2:07.51
5 листопада 2017[en] Джеффрі Камворор Кенія Кенія 2:10.53
4 листопада 2018[en] Леліса Десіса Ефіопія Ефіопія 2:05.59
3 листопада 2019[en] Джеффрі Камворор Кенія Кенія 2:08.13
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Альберт Корір Кенія Кенія 2:08.22
6 листопада 2022[en] Еванс Чебет Кенія Кенія 2:08.41
5 листопада 2023 Тамірат Тола Ефіопія Ефіопія 2:04.58 MR [1]
3 листопада 2024[en] Абді Нагеє Нідерланди Нідерланди 2:07.39

Жінки

[ред. | ред. код]
Дата Переможець Країна Час Примітки
19 вересня 1971 Бет Боннер[en] США США 2:55.22 MR
1 жовтня 1972 Ніна Кущик[en] США США 3:08.41
30 вересня 1973 Ніна Кущик -2- США США 2:57.07
29 вересня 1974 Катрін Швітцер США США 3:07.29
28 вересня 1975 Кім Меррітт[en] США США 2:46.14 MR
24 січня 1976 Мікі Горман США США 2:39.11 MR
23 жовтня 1977 Мікі Горман -2- США США 2:43.10
22 жовтня 1978 Грете Вайтц Норвегія Норвегія 2:32.30 MR
21 жовтня 1979 Грете Вайтц -2- Норвегія Норвегія 2:27.33 MR
26 жовтня 1980 Грете Вайтц -3- Норвегія Норвегія 2:25.42 MR
25 жовтня 1981 Аллісон Роу[en] Нова Зеландія Нова Зеландія 2:25.29 MR
24 жовтня 1982 Грете Вайтц -4- Норвегія Норвегія 2:27.14
23 жовтня 1983 Грете Вайтц -5- Норвегія Норвегія 2:27.00
28 жовтня 1984 Грете Вайтц -6- Норвегія Норвегія 2:29.30
27 жовтня 1985 Грете Вайтц -7- Норвегія Норвегія 2:28.34
2 листопада 1986 Грете Вайтц -8- Норвегія Норвегія 2:28.06
1 листопада 1987 Прісцилла Велч[en] Велика Британія Велика Британія 2:30.17
6 листопада 1988 Грете Вайтц -9- Норвегія Норвегія 2:28.07
5 листопада 1989 Інгрид Крістиансен Норвегія Норвегія 2:25.30
4 листопада 1990 Ванда Панфіль Польща Польща 2:30.45
3 листопада 1991 Ліз Макколган Велика Британія Велика Британія 2:27.32
1 листопада 1992 Ліза Ондієкі Австралія Австралія 2:24.40 MR
14 листопада 1993 Ута Піппіг Німеччина Німеччина 2:26.24
6 листопада 1994 Тегла Лорупе Кенія Кенія 2:27.37
12 листопада 1995 Тегла Лорупе -2- Кенія Кенія 2:28.06
3 листопада 1996 Ануце Кетуне Румунія Румунія 2:28.18
2 листопада 1997 Франзіска Рошат-Мозер Швейцарія Швейцарія 2:28.43
1 листопада 1998 Франка Фьячоні Італія Італія 2:25.17
7 листопада 1999 Адріана Фернандес Мексика Мексика 2:25.06
5 листопада 2000 Людмила Петрова Росія Росія 2:25.45
4 листопада 2001 Маргарет Окайо Кенія Кенія 2:24.21 MR
3 листопада 2002 Джойс Чепчумба Кенія Кенія 2:25.56
2 листопада 2003 Маргарет Окайо -2- Кенія Кенія 2:22.31 MR
7 листопада 2004 Пола Редкліфф Велика Британія Велика Британія 2:23.10
6 листопада 2005 Єлена Прокопчук Латвія Латвія 2:24.41
5 листопада 2006 Єлена Прокопчук -2- Латвія Латвія 2:25.05
4 листопада 2007 Пола Редкліфф -2- Велика Британія Велика Британія 2:23.09
2 листопада 2008 Пола Редкліфф -3- Велика Британія Велика Британія 2:23.56
1 листопада 2009 Дерарту Тулу Ефіопія Ефіопія 2:28.52
7 листопада 2010[en] Една Кіплагат Кенія Кенія 2:28.20
6 листопада 2011[en] Фірехівот Дадо Ефіопія Ефіопія 2:23.15
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Пріска Джепту Кенія Кенія 2:25.07
2 листопада 2014[en] Мері Джепкосгей Кейтані Кенія Кенія 2:25.07
1 листопада 2015[en] Мері Джепкосгей Кейтані -2- Кенія Кенія 2:24.25
6 листопада 2016[en] Мері Джепкосгей Кейтані -3- Кенія Кенія 2:24.26
5 листопада 2017[en] Шалан Фленаган США США 2:26.53
4 листопада 2018[en] Мері Джепкосгей Кейтані -4- Кенія Кенія 2:22.48
3 листопада 2019[en] Джойсилін Джепкосгеї Кенія Кенія 2:22.38
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Перес Джепчірчір Кенія Кенія 2:22.39
6 листопада 2022[en] Шарон Локеді Кенія Кенія 2:23:23
5 листопада 2023[en] Геллен Обірі Кенія Кенія 2:27.23 [1]
3 листопада 2024[en] Шейла Чепкіруі Кенія Кенія 2:24.35

«Марафон у Нью-Йорку, який ніхто не хоче бігти»

[ред. | ред. код]

7 листопада 2021 року, в день старту Нью-Йоркського марафону, за ініціативи «Нової Пошти» в українському селищі Нью-Йорк, що на Донеччині, було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»[2]. Реалізацією проєкту займалася комунікаційна агенція Gres Todorchuk.

Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України. Головна ідея — пробігти будь-яку дистанцію на підтримку України та написати про це в соцмережі. Усі учасники отримували стартовий набір та медаль з частинкою військової гільзи зі сходу України. Дизайн медалі розробив один з найвідоміших українських графічних дизайнерів Юрко Гуцуляк[3].

Безпосередньо в Нью-Йорку марафон розпочали п'ятеро людей: військовий, медик, волонтерка, військовий журналіст та переселенка. Вони закликали долучитися до забігу весь світ.

За перші чотири дні на участь у марафоні було подано понад 24 тисяч заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих у оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли не лише з України, а й з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу, а також американського Нью-Йорка[4].

Серед відомих українців до заходу долучилися народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов, колишній віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь[5], Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко, військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України та 46-ї окремої десантно-штурмової бригади та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Obiri pips Gidey in sprint finish, Tola runs course record in New York. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
  2. За кілометр від лінії фронту: у Нью-Йорку запустили «Марафон, який ніхто не хоче бігти». «Новинарня». Процитовано 21 листопада 2021.
  3. Офіційний сайт проєкту «Марафон, який ніхто не хоче бігти». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  4. У марафоні на підтримку України беруть участь десятки тисяч людей з усього світу. «Рост info». Процитовано 21 листопада 2021.
  5. Як у Слов'янську влаштовують «марафон, який ніхто не хоче бігти». «Сайт міста Слов'янська». Процитовано 21 листопада 2021.