Перейти до вмісту

Нью-Йоркський марафон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Марафонці біжать мостом Веррацано-Нерроуз
Місто-організатор:Нью-Йорк
Країна-організатор:США США
Кількість учасників:33 000 (2021)
Кількість країн-учасників:140 (2021)
Проводиться з:1970
Час проведення:Перша неділя листопада
Дистанції:42,195 км (26,219 милі)
Рекорд траси:2:05:05, Джеффрі Мутаї (2011)
2:22:31 Маргарет Окайо (2003)
Сайт:NYC Marathon

Нью-Йоркський марафон (англ. New York City Marathon) — один з найбільших світових марафонських забігів, що відбувається щорічно у Нью-Йорку. У різні роки участь у марафоні брали близько 53 тисяч бігунів. Разом з Бостонським та Чиказьким марафонами входить до списку World Marathon Majors.

Марафон було засновано 1970 року асоціацією бігунів Нью-Йорка. Проводиться щороку в першу неділю листопада.

Переможці

[ред. | ред. код]

Чоловіки

[ред. | ред. код]
ДатаПереможецьКраїнаЧасПримітки
13 вересня 1970Гарі МуркСША США2:31.38 MR
19 вересня 1971Норман Хіґґінс[de]США США2:22.54 MR
1 жовтня 1972Шелдон КарлінСША США2:27.52
30 вересня 1973Том ФлемінгСША США2:21.54 MR
29 вересня 1974Норберт СандерСША США2:26.30
28 вересня 1975Том Флемінг -2-США США2:19.27 MR
24 січня 1976Білл Роджерс[en]США США2:10.10 MR
23 жовтня 1977Білл Роджерс -2-США США2:11.28
22 жовтня 1978Білл Роджерс -3-США США2:12.12
21 жовтня 1979Білл Роджерс -4-США США2:11.42
26 жовтня 1980Альберто СалазарСША США2:09.41 MR
25 жовтня 1981Альберто Салазар -2-США США2:08.13 MR
24 жовтня 1982Альберто Салазар -3-США США2:09.29
23 жовтня 1983Род ДіксонНова Зеландія Нова Зеландія2:08.59
28 жовтня 1984Орландо Піццолато[en]Італія Італія2:14.53
27 жовтня 1985Орландо Піццолато -2-Італія Італія2:11.34
2 листопада 1986Джанні ПоліІталія Італія2:11.06
1 листопада 1987Ібрагім ХуссейнКенія Кенія2:11.01
6 листопада 1988Стів ДжонсВелика Британія Велика Британія2:08.20
5 листопада 1989Джума Ікангаа[en]Танзанія Танзанія2:08.01 MR
4 листопада 1990Дуглас ВакіїхуріКенія Кенія2:12.39
3 листопада 1991Сальвадор ГарсіяМексика Мексика2:09.28
1 листопада 1992Віллі МтолоПАР ПАР2:09.29
14 листопада 1993Андрес ЕспінозаМексика Мексика2:10.04
6 листопада 1994Герман СілваМексика Мексика2:11.21
12 листопада 1995Герман Сілва -2-Мексика Мексика2:11.00
3 листопада 1996Леон ДжіакомоІталія Італія2:09.54
2 листопада 1997Джон КагвеКенія Кенія2:08.12
1 листопада 1998Джон Кагве -2-Кенія Кенія2:08.45
7 листопада 1999Джозеф ЧебетКенія Кенія2:09.14
5 листопада 2000Абделькадер Ель-МуазізМарокко Марокко2:10.09
4 листопада 2001Тесфає ДжифарЕфіопія Ефіопія2:07.43 MR
3 листопада 2002Роджерс РопКенія Кенія2:08.07
2 листопада 2003Мартін ЛельКенія Кенія2:10.30
7 листопада 2004Хендрік РамаалаПАР ПАР2:09.28
6 листопада 2005Пол ТергатКенія Кенія2:09.30
5 листопада 2006Марілсон дос СантосБразилія Бразилія2:09.58
4 листопада 2007Мартін Лель -2-Кенія Кенія2:09.04
2 листопада 2008Марілсон дос Сантос -2-Бразилія Бразилія2:08.43
1 листопада 2009Мебрахтом КефлезігхіСША США2:09.15
7 листопада 2010[en]Гебремариам ГебрегзиабхерЕфіопія Ефіопія2:08:14
6 листопада 2011[en]Джеффрі МутаїКенія Кенія2:05.06 MR
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en]Джеффрі Мутаї -2-Кенія Кенія2:08.24
2 листопада 2014[en]Вілсон КіпсангКенія Кенія2:10.59
1 листопада 2015[en]Стенли БівоттКенія Кенія2:10.34
6 листопада 2016[en]Гиірмай ГебреселассіеЕритрея Еритрея2:07.51
5 листопада 2017[en]Джеффрі КамворорКенія Кенія2:10.53
4 листопада 2018[en]Леліса ДесісаЕфіопія Ефіопія2:05.59
3 листопада 2019[en]Джеффрі КамворорКенія Кенія2:08.13
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en]Альберт КорірКенія Кенія2:08.22
6 листопада 2022[en]Еванс ЧебетКенія Кенія2:08.41
5 листопада 2023Тамірат ТолаЕфіопія Ефіопія2:04.58 MR[1]
3 листопада 2024[en]Абді НагеєНідерланди Нідерланди2:07.39

Жінки

[ред. | ред. код]
ДатаПереможецьКраїнаЧасПримітки
19 вересня 1971Бет Боннер[en]США США2:55.22 MR
1 жовтня 1972Ніна Кущик[en]США США3:08.41
30 вересня 1973Ніна Кущик -2-США США2:57.07
29 вересня 1974Катрін ШвітцерСША США3:07.29
28 вересня 1975Кім Меррітт[en]США США2:46.14 MR
24 січня 1976Мікі ГорманСША США2:39.11 MR
23 жовтня 1977Мікі Горман -2-США США2:43.10
22 жовтня 1978Грете ВайтцНорвегія Норвегія2:32.30 MR
21 жовтня 1979Грете Вайтц -2-Норвегія Норвегія2:27.33 MR
26 жовтня 1980Грете Вайтц -3-Норвегія Норвегія2:25.42 MR
25 жовтня 1981Аллісон Роу[en]Нова Зеландія Нова Зеландія2:25.29 MR
24 жовтня 1982Грете Вайтц -4-Норвегія Норвегія2:27.14
23 жовтня 1983Грете Вайтц -5-Норвегія Норвегія2:27.00
28 жовтня 1984Грете Вайтц -6-Норвегія Норвегія2:29.30
27 жовтня 1985Грете Вайтц -7-Норвегія Норвегія2:28.34
2 листопада 1986Грете Вайтц -8-Норвегія Норвегія2:28.06
1 листопада 1987Прісцилла Велч[en]Велика Британія Велика Британія2:30.17
6 листопада 1988Грете Вайтц -9-Норвегія Норвегія2:28.07
5 листопада 1989Інгрид КрістиансенНорвегія Норвегія2:25.30
4 листопада 1990Ванда ПанфільПольща Польща2:30.45
3 листопада 1991Ліз МакколганВелика Британія Велика Британія2:27.32
1 листопада 1992Ліза ОндієкіАвстралія Австралія2:24.40 MR
14 листопада 1993Ута ПіппігНімеччина Німеччина2:26.24
6 листопада 1994Тегла ЛорупеКенія Кенія2:27.37
12 листопада 1995Тегла Лорупе -2-Кенія Кенія2:28.06
3 листопада 1996Ануце КетунеРумунія Румунія2:28.18
2 листопада 1997Франзіска Рошат-МозерШвейцарія Швейцарія2:28.43
1 листопада 1998Франка ФьячоніІталія Італія2:25.17
7 листопада 1999Адріана ФернандесМексика Мексика2:25.06
5 листопада 2000Людмила ПетроваРосія Росія2:25.45
4 листопада 2001Маргарет ОкайоКенія Кенія2:24.21 MR
3 листопада 2002Джойс ЧепчумбаКенія Кенія2:25.56
2 листопада 2003Маргарет Окайо -2-Кенія Кенія2:22.31 MR
7 листопада 2004Пола РедкліффВелика Британія Велика Британія2:23.10
6 листопада 2005Єлена ПрокопчукЛатвія Латвія2:24.41
5 листопада 2006Єлена Прокопчук -2-Латвія Латвія2:25.05
4 листопада 2007Пола Редкліфф -2-Велика Британія Велика Британія2:23.09
2 листопада 2008Пола Редкліфф -3-Велика Британія Велика Британія2:23.56
1 листопада 2009Дерарту ТулуЕфіопія Ефіопія2:28.52
7 листопада 2010[en]Една КіплагатКенія Кенія2:28.20
6 листопада 2011[en]Фірехівот ДадоЕфіопія Ефіопія2:23.15
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en]Пріска ДжептуКенія Кенія2:25.07
2 листопада 2014[en]Мері Джепкосгей КейтаніКенія Кенія2:25.07
1 листопада 2015[en]Мері Джепкосгей Кейтані -2-Кенія Кенія2:24.25
6 листопада 2016[en]Мері Джепкосгей Кейтані -3-Кенія Кенія2:24.26
5 листопада 2017[en]Шалан ФленаганСША США2:26.53
4 листопада 2018[en]Мері Джепкосгей Кейтані -4-Кенія Кенія2:22.48
3 листопада 2019[en]Джойсилін ДжепкосгеїКенія Кенія2:22.38
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en]Перес ДжепчірчірКенія Кенія2:22.39
6 листопада 2022[en]Шарон ЛокедіКенія Кенія2:23:23
5 листопада 2023[en]Геллен ОбіріКенія Кенія2:27.23[1]
3 листопада 2024[en]Шейла ЧепкіруіКенія Кенія2:24.35

«Марафон у Нью-Йорку, який ніхто не хоче бігти»

[ред. | ред. код]

7 листопада 2021 року, в день старту Нью-Йоркського марафону, за ініціативи «Нової пошти» в українському селищі Нью-Йорк, що на Донеччині, було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»[2]. Реалізацією проєкту займалася комунікаційна агенція Gres Todorchuk.

Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України. Головна ідея — пробігти будь-яку дистанцію на підтримку України та написати про це в соцмережі. Усі учасники отримували стартовий набір та медаль з частинкою військової гільзи зі сходу України. Дизайн медалі розробив один з найвідоміших українських графічних дизайнерів Юрко Гуцуляк[3].

Безпосередньо в Нью-Йорку марафон розпочали п'ятеро людей: військовий, медик, волонтерка, військовий журналіст та переселенка. Вони закликали долучитися до забігу весь світ.

За перші чотири дні на участь у марафоні було подано понад 24 тисяч заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих у оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли не лише з України, а й з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу, а також американського Нью-Йорка[4].

Серед відомих українців до заходу долучилися народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов, колишній віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь[5], Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко, військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України та 46-ї окремої десантно-штурмової бригади та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Obiri pips Gidey in sprint finish, Tola runs course record in New York. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
  2. За кілометр від лінії фронту: у Нью-Йорку запустили «Марафон, який ніхто не хоче бігти». «Новинарня». Процитовано 21 листопада 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  3. Офіційний сайт проєкту «Марафон, який ніхто не хоче бігти». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  4. У марафоні на підтримку України беруть участь десятки тисяч людей з усього світу. «Рост info». Процитовано 21 листопада 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  5. Як у Слов'янську влаштовують «марафон, який ніхто не хоче бігти». «Сайт міста Слов'янська». Процитовано 21 листопада 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)