Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон | |
---|---|
Місто-організатор: | Нью-Йорк |
Країна-організатор: | США |
Кількість учасників: | 33 000 (2021) |
Кількість країн-учасників: | 140 (2021) |
Проводиться з: | 1970 |
Час проведення: | Перша неділя листопада |
Дистанції: | 42,195 км (26,219 милі) |
Рекорд траси: | 2:05:05, Джеффрі Мутаї (2011) 2:22:31 Маргарет Окайо (2003) |
Сайт: | NYC Marathon |
Нью-Йоркський марафон (англ. New York City Marathon) — один з найбільших світових марафонських забігів, що відбувається щорічно у Нью-Йорку. У різні роки участь у марафоні брали близько 53 тисяч бігунів. Разом з Бостонським та Чиказьким марафонами входить до списку World Marathon Majors.
Марафон було засновано 1970 року асоціацією бігунів Нью-Йорка. Проводиться щороку в першу неділю листопада.
Дата | Переможець | Країна | Час | Примітки |
---|---|---|---|---|
13 вересня 1970 | Гарі Мурк | США | 2:31.38 MR | |
19 вересня 1971 | Норман Хіґґінс[de] | США | 2:22.54 MR | |
1 жовтня 1972 | Шелдон Карлін | США | 2:27.52 | |
30 вересня 1973 | Том Флемінг | США | 2:21.54 MR | |
29 вересня 1974 | Норберт Сандер | США | 2:26.30 | |
28 вересня 1975 | Том Флемінг -2- | США | 2:19.27 MR | |
24 січня 1976 | Білл Роджерс[en] | США | 2:10.10 MR | |
23 жовтня 1977 | Білл Роджерс -2- | США | 2:11.28 | |
22 жовтня 1978 | Білл Роджерс -3- | США | 2:12.12 | |
21 жовтня 1979 | Білл Роджерс -4- | США | 2:11.42 | |
26 жовтня 1980 | Альберто Салазар | США | 2:09.41 MR | |
25 жовтня 1981 | Альберто Салазар -2- | США | 2:08.13 MR | |
24 жовтня 1982 | Альберто Салазар -3- | США | 2:09.29 | |
23 жовтня 1983 | Род Діксон | Нова Зеландія | 2:08.59 | |
28 жовтня 1984 | Орландо Піццолато[en] | Італія | 2:14.53 | |
27 жовтня 1985 | Орландо Піццолато -2- | Італія | 2:11.34 | |
2 листопада 1986 | Джанні Полі | Італія | 2:11.06 | |
1 листопада 1987 | Ібрагім Хуссейн | Кенія | 2:11.01 | |
6 листопада 1988 | Стів Джонс | Велика Британія | 2:08.20 | |
5 листопада 1989 | Джума Ікангаа[en] | Танзанія | 2:08.01 MR | |
4 листопада 1990 | Дуглас Вакіїхурі | Кенія | 2:12.39 | |
3 листопада 1991 | Сальвадор Гарсія | Мексика | 2:09.28 | |
1 листопада 1992 | Віллі Мтоло | ПАР | 2:09.29 | |
14 листопада 1993 | Андрес Еспіноза | Мексика | 2:10.04 | |
6 листопада 1994 | Герман Сілва | Мексика | 2:11.21 | |
12 листопада 1995 | Герман Сілва -2- | Мексика | 2:11.00 | |
3 листопада 1996 | Леон Джіакомо | Італія | 2:09.54 | |
2 листопада 1997 | Джон Кагве | Кенія | 2:08.12 | |
1 листопада 1998 | Джон Кагве -2- | Кенія | 2:08.45 | |
7 листопада 1999 | Джозеф Чебет | Кенія | 2:09.14 | |
5 листопада 2000 | Абделькадер Ель-Муазіз | Марокко | 2:10.09 | |
4 листопада 2001 | Тесфає Джифар | Ефіопія | 2:07.43 MR | |
3 листопада 2002 | Роджерс Роп | Кенія | 2:08.07 | |
2 листопада 2003 | Мартін Лель | Кенія | 2:10.30 | |
7 листопада 2004 | Хендрік Рамаала | ПАР | 2:09.28 | |
6 листопада 2005 | Пол Тергат | Кенія | 2:09.30 | |
5 листопада 2006 | Марілсон дос Сантос | Бразилія | 2:09.58 | |
4 листопада 2007 | Мартін Лель -2- | Кенія | 2:09.04 | |
2 листопада 2008 | Марілсон дос Сантос -2- | Бразилія | 2:08.43 | |
1 листопада 2009 | Мебрахтом Кефлезігхі | США | 2:09.15 | |
7 листопада 2010[en] | Гебремариам Гебрегзиабхер | Ефіопія | 2:08:14 | |
6 листопада 2011[en] | Джеффрі Мутаї | Кенія | 2:05.06 MR | |
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді | ||||
3 листопада 2013[en] | Джеффрі Мутаї -2- | Кенія | 2:08.24 | |
2 листопада 2014[en] | Вілсон Кіпсанг | Кенія | 2:10.59 | |
1 листопада 2015[en] | Стенли Бівотт | Кенія | 2:10.34 | |
6 листопада 2016[en] | Гиірмай Гебреселассіе | Еритрея | 2:07.51 | |
5 листопада 2017[en] | Джеффрі Камворор | Кенія | 2:10.53 | |
4 листопада 2018[en] | Леліса Десіса | Ефіопія | 2:05.59 | |
3 листопада 2019[en] | Джеффрі Камворор | Кенія | 2:08.13 | |
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19 | ||||
7 листопада 2021[en] | Альберт Корір | Кенія | 2:08.22 | |
6 листопада 2022[en] | Еванс Чебет | Кенія | 2:08.41 | |
5 листопада 2023 | Тамірат Тола | Ефіопія | 2:04.58 MR | [1] |
3 листопада 2024[en] | Абді Нагеє | Нідерланди | 2:07.39 |
Дата | Переможець | Країна | Час | Примітки |
---|---|---|---|---|
19 вересня 1971 | Бет Боннер[en] | США | 2:55.22 MR | |
1 жовтня 1972 | Ніна Кущик[en] | США | 3:08.41 | |
30 вересня 1973 | Ніна Кущик -2- | США | 2:57.07 | |
29 вересня 1974 | Катрін Швітцер | США | 3:07.29 | |
28 вересня 1975 | Кім Меррітт[en] | США | 2:46.14 MR | |
24 січня 1976 | Мікі Горман | США | 2:39.11 MR | |
23 жовтня 1977 | Мікі Горман -2- | США | 2:43.10 | |
22 жовтня 1978 | Грете Вайтц | Норвегія | 2:32.30 MR | |
21 жовтня 1979 | Грете Вайтц -2- | Норвегія | 2:27.33 MR | |
26 жовтня 1980 | Грете Вайтц -3- | Норвегія | 2:25.42 MR | |
25 жовтня 1981 | Аллісон Роу[en] | Нова Зеландія | 2:25.29 MR | |
24 жовтня 1982 | Грете Вайтц -4- | Норвегія | 2:27.14 | |
23 жовтня 1983 | Грете Вайтц -5- | Норвегія | 2:27.00 | |
28 жовтня 1984 | Грете Вайтц -6- | Норвегія | 2:29.30 | |
27 жовтня 1985 | Грете Вайтц -7- | Норвегія | 2:28.34 | |
2 листопада 1986 | Грете Вайтц -8- | Норвегія | 2:28.06 | |
1 листопада 1987 | Прісцилла Велч[en] | Велика Британія | 2:30.17 | |
6 листопада 1988 | Грете Вайтц -9- | Норвегія | 2:28.07 | |
5 листопада 1989 | Інгрид Крістиансен | Норвегія | 2:25.30 | |
4 листопада 1990 | Ванда Панфіль | Польща | 2:30.45 | |
3 листопада 1991 | Ліз Макколган | Велика Британія | 2:27.32 | |
1 листопада 1992 | Ліза Ондієкі | Австралія | 2:24.40 MR | |
14 листопада 1993 | Ута Піппіг | Німеччина | 2:26.24 | |
6 листопада 1994 | Тегла Лорупе | Кенія | 2:27.37 | |
12 листопада 1995 | Тегла Лорупе -2- | Кенія | 2:28.06 | |
3 листопада 1996 | Ануце Кетуне | Румунія | 2:28.18 | |
2 листопада 1997 | Франзіска Рошат-Мозер | Швейцарія | 2:28.43 | |
1 листопада 1998 | Франка Фьячоні | Італія | 2:25.17 | |
7 листопада 1999 | Адріана Фернандес | Мексика | 2:25.06 | |
5 листопада 2000 | Людмила Петрова | Росія | 2:25.45 | |
4 листопада 2001 | Маргарет Окайо | Кенія | 2:24.21 MR | |
3 листопада 2002 | Джойс Чепчумба | Кенія | 2:25.56 | |
2 листопада 2003 | Маргарет Окайо -2- | Кенія | 2:22.31 MR | |
7 листопада 2004 | Пола Редкліфф | Велика Британія | 2:23.10 | |
6 листопада 2005 | Єлена Прокопчук | Латвія | 2:24.41 | |
5 листопада 2006 | Єлена Прокопчук -2- | Латвія | 2:25.05 | |
4 листопада 2007 | Пола Редкліфф -2- | Велика Британія | 2:23.09 | |
2 листопада 2008 | Пола Редкліфф -3- | Велика Британія | 2:23.56 | |
1 листопада 2009 | Дерарту Тулу | Ефіопія | 2:28.52 | |
7 листопада 2010[en] | Една Кіплагат | Кенія | 2:28.20 | |
6 листопада 2011[en] | Фірехівот Дадо | Ефіопія | 2:23.15 | |
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді | ||||
3 листопада 2013[en] | Пріска Джепту | Кенія | 2:25.07 | |
2 листопада 2014[en] | Мері Джепкосгей Кейтані | Кенія | 2:25.07 | |
1 листопада 2015[en] | Мері Джепкосгей Кейтані -2- | Кенія | 2:24.25 | |
6 листопада 2016[en] | Мері Джепкосгей Кейтані -3- | Кенія | 2:24.26 | |
5 листопада 2017[en] | Шалан Фленаган | США | 2:26.53 | |
4 листопада 2018[en] | Мері Джепкосгей Кейтані -4- | Кенія | 2:22.48 | |
3 листопада 2019[en] | Джойсилін Джепкосгеї | Кенія | 2:22.38 | |
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19 | ||||
7 листопада 2021[en] | Перес Джепчірчір | Кенія | 2:22.39 | |
6 листопада 2022[en] | Шарон Локеді | Кенія | 2:23:23 | |
5 листопада 2023[en] | Геллен Обірі | Кенія | 2:27.23 | [1] |
3 листопада 2024[en] | Шейла Чепкіруі | Кенія | 2:24.35 |
7 листопада 2021 року, в день старту Нью-Йоркського марафону, за ініціативи «Нової Пошти» в українському селищі Нью-Йорк, що на Донеччині, було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»[2]. Реалізацією проєкту займалася комунікаційна агенція Gres Todorchuk.
Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України. Головна ідея — пробігти будь-яку дистанцію на підтримку України та написати про це в соцмережі. Усі учасники отримували стартовий набір та медаль з частинкою військової гільзи зі сходу України. Дизайн медалі розробив один з найвідоміших українських графічних дизайнерів Юрко Гуцуляк[3].
Безпосередньо в Нью-Йорку марафон розпочали п'ятеро людей: військовий, медик, волонтерка, військовий журналіст та переселенка. Вони закликали долучитися до забігу весь світ.
За перші чотири дні на участь у марафоні було подано понад 24 тисяч заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих у оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли не лише з України, а й з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу, а також американського Нью-Йорка[4].
Серед відомих українців до заходу долучилися народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов, колишній віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь[5], Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко, військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України та 46-ї окремої десантно-штурмової бригади та інші.
- ↑ а б Obiri pips Gidey in sprint finish, Tola runs course record in New York. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 5 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ За кілометр від лінії фронту: у Нью-Йорку запустили «Марафон, який ніхто не хоче бігти». «Новинарня». Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Офіційний сайт проєкту «Марафон, який ніхто не хоче бігти». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ У марафоні на підтримку України беруть участь десятки тисяч людей з усього світу. «Рост info». Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Як у Слов'янську влаштовують «марафон, який ніхто не хоче бігти». «Сайт міста Слов'янська». Процитовано 21 листопада 2021.