Ньясаленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Nyasaland Protectorate
Протекторат Ньясаленд
Протекторат  Британська імперія
1907–1953
1963–1964
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Боже, бережи королеву
Розташування Протекторату Ньясаленд
Столиця Зомба
Мови англійська (офіційна), ньянджа, яо, тумбука
Форма правління Конституційна монархія
монарх
 - 1907–1910 Едуард VII
 - 1952–1964 Єлизавета II
губернатор
 - 1907–1908 Sir William Henry Manning[en]
 - 1948–1953 Geoffrey Francis Taylor Colby[en]
 - 1963–1964 Sir Glyn Smallwood Jones[en]
Історія
 - Засновано 6 липня 1907
 - Федерація 1953–1963
 - Ліквідовано 6 липня 1964
Валюта 1896—1956 Південнородезійський фунт[en];

1956-1964 Фунт Родезії та Ньясаленду також фунт стерлінгів

Попередник
Наступник
Blank.png Британська Центральна Африка
Flag of the Federation of Rhodesia and Nyasaland (1953–1963).svg Федерація Родезії та Ньясаленду
Федерація Родезії та Ньясаленду Flag of the Federation of Rhodesia and Nyasaland (1953–1963).svg
Малаві (королівство Співдружності) Flag of Malawi.svg

Ньясаленд — з 1907 по 1953 рік назва колишньої британської колонії у Південній Африці, на озері Ньяса. У 1953—1963 роках колонія входила до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. У 1963 знову отримала статус незалежної території з обмеженою автономією, цього разу під назвою Малаві. Цю ж назву має країна після здобуття незалежності в 1964 році.

Протекторат Великої Британії[ред. | ред. код]

З середини XIX століття почалася колонізація території нинішнього Малаві. У 1891 році був створений протекторат Великої Британії Ньясаленд, а в 1892 році був поділений на бл. 10 районів. У 1902 році, згідно британського законодавства, губернатор розглянув усі приватні ділянки Ньясаленду як Коронні Землі (англ. Crown Land), які могли бути забрані без згоди її мешканців. Але в 1904 р. губернатор отримав інший дозвіл на резервування районів і не розділяти їх за національними ознаками (англ. Native Trust Land). У 1907 році протекторат перейшов повністю під колоніальний контроль Британії. Територія займала площу 102,564 км². Серед місцевих племен постійно спалахували повстання, найбільше сталося 1915 року. Після Першої світової війни у 1918 році Ньясаленд потерпав від голоду. Голод також стався в 1920, 1924 та 1949 роках спричинений в основному засухою, нестачею їжі та байдужістю уряду. До 1920 року близько 5% проданого врожаю було тютюнового тютюну, виробленого африканськими фермерами, і до 1924 року це збільшилося до 14%. У 1934 році кількість населення складала 6,930,000 чол. У 1929-1933 рр. внаслідок Великої депресії виробництво чаю і тютюну дуже скоротилося. У 1936 році за новим законом заборонявся вільний розподіл земель. У 1944 році створена перша політична організація африканців «Африканський Конгрес Ньясаленду». У 1953—1963 роках Ньясаленд входив до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. Ньясаленд й далі залишався протекторатом, а його губернатори зберігали управління у місцевому адмініструванні, трудових та професійних спілках, початковій та середній освіту населення Ньясаленду, сільському та лісовому господарстві, а також внутрішніми справами поліції. У 1959 році було введено надзвичайний стан у країні і заарештовано лідера визвольного руху Хастінгс Банда. У вересні «Африканський Конгрес Ньясаленду» перетворений у «Партію конгресу Малаві». В 1961 році була прийнята нова конституція, за якою африканці вперше отримали виборче право. 1 лютого 1963 року Ньясаленд оголошено самоврядною територією.

Малаві (королівство Співдружності)[ред. | ред. код]

Територія держави перебувала під британським управлінням до 1964 року, коли Акт британського парламенту[1] трансформував колонію у незалежну суверенну державу на чолі з Британським монархом. Голова держави одночасно також був очільником інших країн-членів Співдружності, його роль виконував призначений Генерал-губернатор.

У країні діяла система демократії на чолі з очільником уряду — Прем'єр-міністром. У 1966 році систему було змінено запровадженням нової Конституції[2], королівство проголошувалося республікою, але новоутворена держава зберігла за собою членство у Співдружності націй[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MALAWI INDEPENDENCE BILL (Hansard, 11 May 1964). hansard.millbanksystems.com (en-GB). Процитовано 2017-03-01. 
  2. MALAWI REPUBLIC BILL [H.L.] (Hansard, 14 June 1966). hansard.millbanksystems.com (en-GB). Процитовано 2017-03-01. 
  3. History of the Commonwealth - Commonwealth of Nations. Commonwealth of Nations (en-US). Процитовано 2017-03-01. 
  4. All member countries - Commonwealth of Nations. Commonwealth of Nations (en-US). Процитовано 2017-03-01. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Prof. W. R. Dunstan; Sir A. Sharpe, “Geography and Economic Development of British Central Africa,” Geog. Journal Jan. 1912; N. Maclean, Africa in Transformation (1913) and “The Times” History of the War (vol. x., chap. 155)(англ.)
  • C Joon-Hai Lee, (2005). The 'Native' Undefined: Colonial Categories, Anglo-African Status and the Politics of Kinship in British Central Africa, p. 465.
  • Nyasaland Protectorate, (1946). Report on the Census of 1945, Zomba, Superintendent of Census pp. 15–17.

Посилання[ред. | ред. код]