Нюношк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нюношк
Nynorsk
Norwegianmalforms.png
Поширена в Норвегія Норвегія (4,8 млн),
Flag of the United States.svg США (80 000)
Данія Данія (15 000)
Канада Канада (10 000)
Регіон Королівство Норвегія, Скандинавські країни, Північна Дакота, Південна Дакота, Міннесота, Вісконсин
Носії 5 млн норвежців
Писемність латиниця (норвезька абетка)
Класифікація

Індоєвропейські мови

Германські мови
Північно-германські мови
Західно-скандинавські мови
Офіційний статус
Офіційна Норвегія
Регулює Мовна рада Норвегії[d]
Коди мови
ISO 639-1 nn
ISO 639-2 nno
ISO 639-3 nno

Но̀вонорве́зька мо́ва, ню́ношк (норв. nynorsk) — одна з двох письмових форм сучасної літературної норвезької мови (поряд із букмолом).

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Існує історична причина, через яку в Норвегії дві письмові форми норвезької літературної мови. Протягом приблизно 400 років до 1814 року Норвегія перебувала під владою Данії, і в той час у країні використовувалася данська мова. Коли 1814 року Норвегія здобула незалежність, у країні почали використовувати норвезьку літературну письмову мову замість данської. Відродження мови відбулося в двох напрямках.

Багато чого в норвезькій мові було запозичено з данської, яка з часом поступово набувала норвезьких рис і збагачувалася лексикою норвезької розмовної мови. Граматика та правопис з часом також набули норвезьких рис. Але вона залишалась доволі схожою на данську. Спочатку ця мова отримала назву «державна мова» (riksmål), а зараз вона називається «букмол» («книжна мова») і використовується більшістю норвежців.

Зовсім інший шлях запропонував у середині XIX століття Івар Осен, який створив мову, що зараз називається нюношк, а спочатку називалась «мовою країни» (landsmål). Подорожуючи країною він слухав, як розмовляють люди, вивчав діалекти норвезької. Після цього він створив письмову мову, що була більш схожа на мову, якою говорив народ. Діалекти не були зіпсовані данською, вважав Осен, і тому буде природним створити з них норвезьку мову. Осен бачив у своєму проекті «справжню норвезьку альтернативу» державному стандартові норвезької мови того часу — «державній мові».

Нюношк було створено на основі західних діалектів. Івар Осен відбирав ті форми, що були менше схожі на данську й найбільш архаїчні. Наприклад, у закінченні інфінітива він використовував тільки -а (хоча в його рідному діалекті було -е).

У процесі розвитку нюношка аж до наших днів його за допомогою численних реформ усе більше віддаляли від західних діалектів убік східних. Наприклад, інфінітив -а зараз дуже рідко використовують. Постпозитивний артикль -і взагалі використовують тільки найзавзятіші прихильники мови Осена.

У цілому нюношк використовується приблизно десятою частиною населення Норвегії. У школах викладають обома мовами. З часом після низки реформ букмол і нюношк стають все ближчими, і зараз практично кожен норвежець легко розуміє кожну з мов.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою нюношк
Hovudside