Нязепетровськ
місто Нязепетровськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Нязепетровск | |||||
| |||||
Церква Святих Апостолів Петра і Павла. За радянських часів в будівлі був кінотеатр | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | ||||
Муніципальний район | Нязепетровський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 75244501000 | ||||
Код ЗКТМО: | 75644101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1747 | ||||
Статус міста | 1944 | ||||
Населення | ▼ 12 061 (2015) | ||||
Площа | 27 км² | ||||
Поштові індекси | 456970 | ||||
Телефонний код | +7 35156 | ||||
Географічні координати: | 56°03′ пн. ш. 59°36′ сх. д. / 56.050° пн. ш. 59.600° сх. д.Координати: 56°03′ пн. ш. 59°36′ сх. д. / 56.050° пн. ш. 59.600° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Вебсторінка | nzp.nzpr.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Нязепетро́вськ — місто (з 1944 року) в Челябінської області Росії, адміністративний центр Нязепетровського району.
Населення — 12 061 осіб (2015).
Місто розташоване в гирлі річки Нязя по обох берегах річок Уфа і Нязя, на північному заході Челябінської області, за 225 км (по автодорозі через село Тюбук) від Челябінська та за 180 км від Єкатеринбурга, через Полевськой. Розміщений на Середньому Уралі: східний схил Бардимського хребта - західні передгір'я Уфалейского хребта, за 8-10 км на південний схід гори Березова (Бардимський хребет).
Клімат помірно-континентальний, літо тепле, зима сувора, малосніжна. Середньомісячна температура липня становить +17 ° С, січня -15 ° С.
Історія Нязепетровська починалася з будівництва в 1744 році нині найстарішого на території сучасної Челябінської області залізнодетального і чавуноливарного заводу балахонським купцем Петром Осокіним на річці Нязя (Наза), притоки річки Уфи, на землях, орендованих у башкир Айлінської, Кара-Табинської, Катайської волості.
Нязепетровський залізоробний завод є першим, разом з Каслинським заводом, підприємством чорної металургії на території нинішньої Челябінської області[1].
1939[2] | 1959[3] | 1967[2] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 1992[2] |
---|---|---|---|---|---|---|
13 000 | ↗22 497 | ↘22 000 | ↘18 584 | ↘17 736 | ↘17 133 | ↘16 900 |
1996[2] | 1998[2] | 2000[2] | 2001[2] | 2002[7] | 2003[2] | 2005[2] |
↘15 500 | ↘15 100 | ↘14 500 | ↘14 100 | ↘13 405 | ↘13 400 | ↘13 000 |
2006[2] | 2007[2] | 2008[2] | 2009[8] | 2010[9] | 2011[10] | 2012[11] |
→13 000 | →13 000 | →13 000 | ↗13 061 | ↘12 451 | ↘12 403 | ↘12 305 |
2013[12] | 2014[13] | 2015[14] | 2016[15] | 2017[16] | ||
↘12 153 | ↘12 067 | ↘12 061 | ↘11 901 | ↘11 752 |
Містоутворюючим підприємством є ТОВ «Ливарно-механічний завод», що випускає баштові крани TDK-10.215, TDK-10.180, TDK-8.180, SMK-10.200, SMK-10.180 і SMK-5.66[17]. Поблизу заводу розташований заводський ставок на річці Нязя.
У місті існує унікальне підприємство з перекачування питної води з Нязепетровського водосховища на річці Уфа в місто Єкатеринбург, з водозабором і декількома насосними підстанціями-СПЕСВТВ.
Діють також підприємства деревообробної промисловості. Незабаром, за запевненням чиновників, повинні були початися роботи з освоєння і розробки Суроямського залізорудного родовища та будівництва Суроямського гірничо-збагачувального комбінату, але у зв'язку зі складною економічною ситуацією цей проєкт відкладений на невизначений термін [18] [19]. Підприємство мало бути побудовано на промисловому майданчику Ураїм, що знаходиться за декілька кілометрів від міста.
У місті розташована залізнична станція «Нязепетровськ» напряму ст. Бердяуш (Південно-Уральська залізниця) - ст. Дружініно (Свердловська залізниця). Поїзд Бердяуш - Михайлівський завод скасований з 5 вересня 2012 року, Михайлівський завод - Дружиніно курсує по вихідних у літній час.
Через місто проходить автодорога 75К-011 (Красноуфімськ - Арти - Нязепетровськ - Верхній Уфалей - Каслі). Діє автовокзал. Автобуси ходять за трьома міжміськими напрямками: Нязепетровськ - Єкатеринбург (через Верхній Уфалей, Полевськой), Нязепетровськ - Челябінськ (через Верхній Уфалей, Каслф), Нязепетровск - Міас (через Верхній Уфалей, Каслі). Діють приміські маршрути. У місті, станом на 1.01.2015, налічується 7 міських автобусних маршрутів, причому у вихідні дні курсують тільки два (№ 11,22) - по маршруту «Площа - Зал. вокзал»
- ↑ Брагін, С. Г. Нязепетровськ завод і його жителі в документах XVIII-XX ст. - Єкатеринбург: АсПУр, 2014. - С. 6. - ISBN 978-904900-18-2
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Нязепетровск (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Продукція. crantec.ru. Процитовано 7 жовтня 2015.
- ↑ Суроямское залізорудну родовище, Вікімапія.
- ↑ Проект з будівництва ГЗК на Суроямском родовищі припинений, Марія Полоус. Газета «Коммерсант» (Єкатеринбург), № 119 від 08.07.2015