Нівальний клімат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нівальний клімат (від лат. nivalis — сніговий, холодний) — клімат високих широт або високогір'їв у геоморфології.

Опис[ред.ред. код]

В умовах нівального клімату твердих опадів випадає більше, ніж устигає розтанути і випаруватися, через що утворюються сніжники і льодовики.
Основними рельєфоутворюючими чинниками в умовах нівального клімату є сніг і крига у вигляді льодовиків, що рухаються. У місцях, не покритих снігом або кригою, інтенсивно розвиваються процеси фізичного (головним чином морозного) вивітрювання. Істотно впливає на рельєфоутворення вічна (багаторічна) мерзлота.

Історія[ред.ред. код]

Поняття нівального клімату було запропоноване географом Альбрехтом Пенком, при розробці геоморфологічної класифікації кліматів.

Поширення[ред.ред. код]

Це клімат острова Гренландія, континенту Антарктида і інших різних льодовикових високогірних районів у північних широтах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Фототека[ред.ред. код]

Чомо-Лонзо (англ.) Макалу Джомолунгма Тибетське нагір'я Чангзе Льодовик Ронгбук Північна стіна Джомолунгми Східний Ронгбук Маршрут Північне сідло — Північний гребінь Лхоцзе Нупцзе Маршрут від Південного сідла Г'ячунг-Канг Чо-Ойю
Льодовик Ронгбук і гора Джомолунгма (знімок з Міжнародної космічної станції).