Нігяр Ханим
| Нігяр Ханим | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
1856[1][2][3] Стамбул, Османська імперія | |||
| Померла |
1918[1][2] Стамбул, Османська імперія | |||
| Поховання | Ашіянd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія | |||
| Діяльність | поетка, письменниця, журналістка | |||
|
| ||||
 Нігяр Ханим у Вікісховищі | ||||
Нігяр Ханим (тур. Nigâr Hanım, осман. نگار خانم; 1856, Стамбул, Османська імперія — 1 квітня 1918, там само) — османська поетеса і письменниця[4][5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Нігяр Ханим мала угорське походження, її батько Макар Осман-паша втік до Османської імперії з Угорщини 1848 року після початку Угорської революції (1848—1849). Нігяр народилася 1856 року в Стамбулі. Вона здобула освіту у Французькій школі в Кадикеї, навчилася грати на фортепіано в дуже ранньому віці, крім того вивчала з репетитором турецьку, арабську і фарсі. Згодом чудово знала французьку, грецьку, німецьку; італійською, вірменською, арабською, фарсі і угорською читала і писала досить добре, у цілому знала вісім мов[6]. Вона добре розбиралася в культурі Сходу і Заходу, знала французьку літературу і незабаром почала писати вірші французькою мовою. Її рання поезія написана в традиційному диванному стилі, але пізніше, під впливом творчості Махмуда Экрема Реджаизаде[ru] та інших авторів, вона зайняла більш модерністську позицію. Нігяр Ханим впроваджувала західні стилі в турецьку літературу і стала провідною поетесою Османської імперії в період після Танзимату. Її стиль і вибір тем мають яскраво виражений жіночий характер. Її вірші часто публікували в турецьких газетах того часу[7].
За гуманітарну діяльність вона отримала від султана Абдул-Гаміда II орден Милосердя[en][8].
В останні роки її життя через хвороби вона стала рідко з'являтися в товаристві і дотримувалась самітницького способу життя.
Померла Нігяр Ханим у Стамбулі 1 квітня 1918 року[9].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Батько видав її заміж у чотирнадцять років, але через кілька років шлюб розпався. Відомо, що Нігяр мала сина Саліха Керамета, який навчав дітей останнього халіфа Османської імперії Абдул-Меджида II. Після того, як 3 березня 1924 року видано закон № 431, згідно з яким усіх прямих членів династії Османів виганяли з країни, Саліх Керамет покинув Туреччину разом з Абдул-Меджидом[10].
Вона була важливою і відомою фігурою в суспільстві свого часу. Крім кар'єри поетеси, її спосіб життя мав значний вплив на суспільство та перспективи для жінок в Османській імперії в кінці XIX — початку XX століття[11]. Хоч вона й не була феміністкою, її уявлення про права жінки значно випереджали її час.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Крім віршів Нігяр Ханим писала прозу і зробила кілька перекладів.
Неповний список основних робіт:
- Поезія
- Efsus I (1877)
- Efsus II (1891)
- Nîrân (1896)
- Aks-i Sada (1900)
- Safahat-ı Kalb (1901)
- Elhan-ı Vatan (1916)
- П'єса
- Tesir-i Aşk
- Мемуари
- Hayatımın Hikâyesi (опубліковані 1959)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б WomenWriters
- ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ FemBio database
- ↑ Altıkulaç Demirdağ, Refika (2015). "Şair Nigâr Hanım'ın Eserlerinde Geleneksel Eğitim Anlayışı: ‘Anna’ Dili ve Eleştirisi". International Journal of Languages’ Education and Teaching: 2316-2324.
- ↑ Altıkulaç Demirdağ, Refika (2015). Nigâr Hanım Toplu Şiirleri. Salkımsögüt.
- ↑ Nazan Bekiroğlu, Şair Nigar Hanım, İstanbul, 2008 sf 241. .
- ↑ Nazan Bekiroğlu, Şair Nigar Hanım, İstanbul 2008 sf. 267.
- ↑ ARTS - Ottoman medal for 'compassionate' British lady to go under the hammer. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Nazan Bekiroğlu. www.nazanbekiroglu.com. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Küçük, Cevdet. Abdülmecid Efendi // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 1988. — Т. 1. — P. 264.
- ↑ Kenan Akyüz, (1953 4.baski 1982) Batı Tesirinde Turk Şiiri Antolojisi 1860-1923, İstanbul: İnkılap Kitabevi, s. 217-218.
Література[ред. | ред. код]
- Şair Nigar Hanım (Inceleme; Iletişim Yayınları, 1998)
- Cosman, Carol, and Joan Keefe, and Kathleen Weaver, The Penguin Book of Women Poets, Allen Lane London 1978
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття в Літературній енциклопедії (рос.)
- Нігяр Ханум
- Şair Nigar Hanım
- Arslanbenzer H. Nigar Hanım: Cry on my own — Daily Sabah (26/08/2016)
|
