Нігілізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нігілізм (від лат. nihil — «ніщо») — означає точку зору в запереченні існування об'єктивної основи для визнання, моралі або суспільного порядку. Термін також використовується полемічно щодо критиків релігії або політичного ладу (анархізму). У щоденній промові нігілізм означає заперечення позитивного підходу. Нігілізм стосується абсолютної першості особистості, яка дотримується лише своїх побажань і для якої все дозволено.

Уперше термін «нігілізм» запровадив Фрідріх Генріх Якобі, однак найбільшого поширення поняття отримало завдяки творчості Івана Тургенєва, зокрема його роману «Батьки і діти» («Отцы и дети»). В праці «Воля до влади» Ф. Ніцше, нігілізм розглядається як один з етапів трансформації людини. В практиці свого спілкування використовували, так званий, шифр нігілістів.

Термін "нігілізм" популяризував російського письменника Івана Тургенєва

В філософії[ред. | ред. код]

В філософії це світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо.[1] Нігілізм виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії.[1] Абсолютною формою нігілізму є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших.[1] Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності.[1]

Екзистенціальний нігілізм[ред. | ред. код]

«Екзистенціальний нігілізм» полягає в тому, що життя не має об'єктивного значення або смислу, і лише фізичні закони сприяють нашому існуванню. Тому заперечується, що існування людини повинно мати цінність або мету.

Моральний нігілізм[ред. | ред. код]

Моральний нігілізм (або етичний нігілізм) заперечує значення етичних норм. Це мета-концепція в філософській теорії, що моральність не має жодної об'єктивної реальності, і тому ніякі дії не є правильними чи невірними.

Політичний нігілізм[ред. | ред. код]

Політичний нігілізм відкидає необхідність, наприклад, у базових соціальних та політичних структурах, уряді, сім'ї та законах. У літературі російського письменника Івана Тургенєва (1818-1883) в романі «Батьки і діти» (1862) поняття стосується групи молодих російських радикалів, які стояли на політичній програмі, яка в деяких відносинах нагадує про анархізм. Ідея політичного або російського нігілізму полягала в тому, щоб зруйнувати суспільство та існуючі цінності, створити більш вільне суспільство.

Російський нігілістичний рух[ред. | ред. код]

Російський нігилистский рух — масовий російський напрямок нігілізму у 1860-х рр. який відкидає усі авторитети.
Андре Глюксман заперечував, що розпад Радянського Союзу можна назвати найбільшою катастрофою XX століття, і наголошував, що Європі потрібно звернути увагу на юридичний, економічний нігілізм Росії й не тішити себе надією колонізувати чи модернізувати цю країну, керівники якої після 70 років комуністичного правління стали справжніми циніками.[2]

Метафізичний нігілізм[ред. | ред. код]

Метафізичний нігілізм — думка про те, що світ в цілому, в тому числі всі, що в ньому — не має ніякого значення.

Радикальний нігілізм[ред. | ред. код]

Заперечується сенс всього зовсім. Це, з одного боку, віра в те, що в кінцевому підсумку не було надано ніяких підстав для знання, етики та справедливості. З іншого боку, — усвідомлення того, що навіть відсутність фундаменту може служити підставою для (відхилення) знань, етики та справедливості.

Важливі філософи[ред. | ред. код]

Деякі філософи були особливо стурбовані нігілізмом.

Думка Фрідріха Ніцше[ред. | ред. код]

Філософія нігілізму у Ніцше поставала з проблеми цінностей.[3] Для Ніцше нігілізм це переконання, що немає абсолютних істин і цінностей. Це випромінює єдину віру в абсолютну марність і безглуздя.[4] Проголошений Ніцше нігілізм характеризує специфіку постмодерністської філософії, яка, за визначенням Ліотара, представляє собою «війну цілому».[3] У розумінні постмодерністських ідей погляди Ф. Ніцше на нігілізм в багатьох випадках пов'язано з тим, що існує уявлення про постмодернізм як найбільш радикальну форму нігілізму.[3] Підгрунтям для такої точки зору є той факт, що якщо всі попередні негативні світоглядні концепції, відкидаючи одні «вищі» цінності, зводять на їх місце інші, то постмодернізм взагалі відмовляється від будь-яких «вищих» цінностей.[3] Насправді, у постмодерністів радше йдеться про якісно новий підхід до цінностей, про переоцінку значення ключових категорій, за допомогою яких ми звикли сприймати й описувати реальність.[3]

Думка Хайдеггера[ред. | ред. код]

За словами Мартіна Хайдеггера, нігілізм обумовлений забуттям і бачить способом як поширення нігілістичного мислення. Для Хайдеґґера ми можемо лише уникнути нігілізму, подолавши метафізику.

Рей Брасьє[ред. | ред. код]

Рей Брасьє захищає точку зору, що світ сам по собі не має сенсу. Замість того, щоб уникати нігілізму, Брассьє вважає, що ми повинні прийняти нігілізм як істину світу.

Думка Лео Штрауса[ред. | ред. код]

За словами Лео Штрауса, визначення наступне: «а) Нігіліст — це людина, яка знає принципи цивілізації, лише поверхово. Просто нецивілізована людина, дикун, не є нігілістом».[5]

Анархізм і нігілізм[ред. | ред. код]

Ці дві позиції часто асоціюються — якщо анархізм є ім'ям, даним політичній концепції, то нігілізм є більш філософським поняттям цього.

Культурні прояви[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

На телебаченні це можуть бути "шоу про ніщо", більшість епізодів з яких — про дрібниці, а головні герої, як правило, аморальні. Це почуття абсурду утворює іронічну форму гумору.

Література[ред. | ред. код]

В романі Достоєвського "Брати Карамазови" нігілістом є Іван Карамазов. Іван Тургенєв використовував у книзі "Батьки і діти" нігілізм як назву групи росіян, які критикували суспільство і хотіли зруйнувати систему.

Музика[ред. | ред. код]

Багато рокерів 70-х років висловили нігілістичну філософію життя в піснях байдужості. Твір Sex Pistols «God Save the Queen» містив слова "немає майбутнього", що стало гаслом для безробітних молодих людей наприкінці 70-х років. Цей слоган також включений у фільм «Термінатор II», де Сара Коннор промовляє це за столом під час мрії про спад в усьому світі. Також у жанрах гранж і важких металів, особливо чорного металу та смертного металу, тексти часто мають нігілістичні теми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Т. Лютий. Нігілізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — С. 425. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  2. Микола Сірук. Про загрозу російського нігілізму, або Чому французький філософ Глюксман виступає за надання Україні ПДЧ 1 жовтня 2008 року day.kyiv.ua
  3. а б в г д Степанов А. Феномен нігілізму у філософсько етичній традиції постмодернізму / Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
    Джерело: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/33431/78-Stepanov.pdf?sequence=1
  4. Friedrich Nietzsche: Nachlass Sommer 86 – Herbst 87, 5 [71], Sämtliche Werke. Kritische Studienausgabe in 15 Bänden, Hrsg. Colli/Montinari, 1980, Band 12, 313
  5. Léo Strauss Nihilisme et politique

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]