Нідерландська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нідерландська мова
Nederlandse taal, Nederlands
Поширення нідерландської мови
Поширення нідерландської мови
Поширена в: Нідерланди, Бельгія, Суринам, Аруба, Нідерландські Антильські острови, інші країни.
Регіон: Європа, Південна Америка
Носії: 22 млн.
Місце: 37-48
Класифікація: Індо-Європейська
 Германська
  Західно-германська
   Нижньофранкська
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Аруба, Бельгія, Європейський союз, Кюрасао, Нідерланди, Сінт-Мартен, Сурінам
Регулює: Нідерландська мовна спілка
Коди мови
ISO 639-1 nl
ISO 639-2 dut
SIL nld

Нідерландська мова (нід. Nederlands або Nederlandse taal) належить до західногерманської підгілки германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.

Щодо кількості мовців (близько 23 млн осіб) посідає третє місце серед германських мов, після англійської й німецької.

Цією мовою спілкуються здебільшого в землях, що складають Королівство Нідерландів (власне Нідерланди (разом з островами Саба, Сінт-Естатіус і Бонайре), Кюрасао, Сінт-Мартен й Аруба), у двох з трьох бельгійських земель — Фландрії та Брюсселі; у Суринамі, на самій півночі Франції та в Індонезії.

Статус та царина вжитку нідерландської мови на зазначених землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового — зокрема, й у церкві. Мешканці нідерландської провінції Фрисландії мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й фризькою мовою.

На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська дістала вжитку передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше англійською (на півночі) та мовою пап'яменту (на півдні й Арубі).

У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов поряд з французькою.

Мешканці півночі Франції (відомої як Французька Фландрія), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У 17 столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після французької революції 1789 року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей розмовляє там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня — здебільшого навколо Дюнкерка. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.

У Суринамі, що належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина сурінамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.

В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, що здобули освіту до того, як країна дістала волю від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в вільній Індонезії.

Нідерландську мову часто неофіційно називають голландська чи фламандська, відповідно до місця її вжитку — Нідерландів або Бельгії відповідно. Через це складається хибне враження, що йдеться про дві різні мови.

Історія[ред.ред. код]

Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називають часовий проміжок між 500 р. та 700 р. н. е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення з протогерманської мови.

За найдавнішу писемну пам'ятку нідерландської мови вважають вірш, що його написав чернець із Західної Фландрії десь у 1100 році (див. зображення[1]). Текст вірша містить три рядки, два останні з них римуються:

hebban olla vogala nestas hagunnan
hinase hi(c) (e)nda thu
uu(at) unbida(n) (uu)e nu

Переклад українською:
Усі птахи стали звивати собі гнізда
Окрім нас із тобою.
Чого ми тепер ждемо?

Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку:
1. Давньонідерландська мова (500-1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.
2. Середньонідерландська мова (1150-1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. На розвитку нідерландської мови у цей час позначаються латина та французька мова. З'являються перші словники нідерландської мови.
3. Теперішня нідерландська мова (бл. 1500-нині) — дальша стандартизація мови.

Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато у період Середньовіччя. Найвпливовішими у розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у 16-тому сторіччі вагомішу роль відігравав міський діалект міста Антверпен. Після захоплення Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста мусили втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема, до Голландії, переносячи з собою особливості мови і тим самим сприяючи її уніфікації. Важливою подією у розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.

Діалекти[ред.ред. код]

Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські та франконські діалекти.

Нижньосаксонські діалекти в Нідерландах

Нижньосаксонські діалекти поширені на півночі Нідерландів: на території, північнішої від лінії, яка з'єднує озеро Ейсселмеер з німецьким кордоном та проходить через місто Арнем. Цими діалектами говорять у провінціях Гронінген, Дренте та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до нижньонімецької мови, ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, а для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.

Франконські діалекти посідають найважливіше місце в розвитку нідерландської мови та налічують такі діалекти:
1) голландський — поширений у провінціях Північна та Південна Голландія та Утрехт. Разом з тим, міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта сильно відрізняються навіть у межах одної діалектної групи;
2) брабантський — поширений у Північному Брабанті (головне місто — Гертогенбос), Антверпені, Фламандському Брабанті та Східній Фландрії.
3) лімбурзький — нідерландська провінція Лімбург (столиця — місто Маастрихт) та бельгійський Лімбург (столиця — місто Гасселт);
4) діалекти Зеландії та Західної Фландрії.

Теперішня нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.

Африкаанс та фризьку мову часто помилково вважають за діалекти нідерландської мови, проте більшість теперішніх лінгвістів визнають їх за самостійні мови. Фризька мова поширена в провінції Фрисландія на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. Африкаанс походить від нідерландської, проте розвинувся в самостійну мову й має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.

Нідерландські діалекти та їхні кордони на Заході (Французька Фландрія) та на сході (Нижній Рейн)

Орфографія[ред.ред. код]

Нідерландська мова використовує латинський алфавіт. У корінних словах не використовуються літери q, x, y.
Для нідерландської мови характерна велика кількість диграфів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui.

Для нідерландського правопису важливе значення має довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, реn 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, spelen 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: oog 'вухо'.
При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна у корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина) — zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина) — zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.

Регулювання[ред.ред. код]

Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «Нідерландська мовна спілка» (нід. Nederlandse Taalunie), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством Бельгія та Королівством Нідерланди 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т.Шевченка нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам)

TESTAMENT
Als 'k dood ga, wil ik rusten
In Oekraïens grond,
Mijn graf hoog op een heuvel
Ziet heel de steppe rond.
Vandaar zal ik aanschouwen
Al wat mij dierbaar was,
De heuvels en de dalen
De bomen en het gras.
En steeds zal ik weer horen
Het brullen der rivier –
Totdat de trouwe Dnjepr
In golven breed en fier
Des vijands bloed in stromen
Wegvoert voorgoed naar zee.
Dan zal ik afsched nemen,
Verhoord is dan mijn beê.
Dan zal ik God aanbidden
En danken voor altijd,
Omdat mijn Oekraïne
Voor immer werd bevrijd.
Als allen één zijn, broeders,
In waarheid sterk en vrij,
Denk dan, met simple woorden,
O dan, denk dan aan mij!

(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Посилання[ред.ред. код]