Нікарагуанське песо
| Нікарагуанське песо | |
|---|---|
| Територія обігу | |
| Емітент | |
| Офіційно | Нікарагуа |
| Історія | |
| Уведена в обіг | 1878 |
| Валюта-попередниця | реал Центральноамериканської республікиd |
| Початок вилучення | 1912 |
| Виробництво монет та банкнот | |
| Емісійний центр | Центральний банк Нікарагуа http://www.bcn.gob.ni/ |
Нікарагуанське песо (ісп. Peso) — грошова одиниця Нікарагуа в 1878-1912.
У колоніальний період в обігу перебували іспанські та іспано-американські монети. У період входження до складу Сполучених Провінцій Центральної Америки в обігу - монети федерації, які продовжували звертатися і після виходу в 1838 Нікарагуа зі складу федерації.
У 1856-1857 Вільям Вокер, що захопив посаду президента Нікарагуа, випускав перші паперові гроші Нікарагуа — «військові розписки» в 25 і 50 доларів[1].
У 1870 прийнятий закон про введення нікарагуанського песо, що дорівнює 100 сентаво і прирівняний до 5 французьких франків.
У 1878 розпочато випуск монет у сентаво.
2 квітня 1879 прийнято декрет про випуск банкнот казначейства, випуск яких розпочато в 1880.
У 1888 розпочато випуск банкнот Банку Нікарагуа та Сільськогосподарського та торговельного банку.
На початку XX століття грошовий обіг Нікарагуа фактично поділений на дві зони. На атлантичному узбережжі в обігу переважно використовувалися золоті та срібні монети, на заході країни – паперові гроші.
20 березня 1912 прийнято закон про уніфікацію грошового обігу, яким вводилася нова грошова одиниця (кордоба) і здійснено перехід до золотого стандарту. Песо обмінювалося на кордоби у співвідношенні 121⁄2 :1[2]. Частина старих банкнот із надруками нового номіналу продовжували деякий час використовуватися в обігу[3].
Карбувались монети в 1, 5, 10, 20 сентаво[4].
Випускалися банкноти:
- казначейства Нікарагуа - 5, 10, 20, 50 сентаво, 1, 5, 10, 25, 50, 100 песо[5];
- Банку Нікарагуа - 50 сентаво, 1, 5, 10, 50, 100 песо;
- Сільськогосподарського та торгового банку - 50 сентаво, 1, 5, 25, 50, 100 песо[6].
- ↑ Pick, 2000, с. 809.
- ↑ Бутаков, 1987.
- ↑ Cuhaj, 2008, с. 915—916.
- ↑ Cuhaj, 2009, с. 1003.
- ↑ Cuhaj, 2008, с. 911—915.
- ↑ Pick, 2000, с. 807—808.
- Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801-1900. — 6-е изд. — Iola : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — ISBN 978-0-89689-940-7.
- Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Paper Money. General Issues 1368—1960. — 12-е изд. — Iola : Krause Publications, 2008. — 1223 с. — ISBN 978-0-89689-730-4.
- Pick A. Standard Catalog of World paper money. Specialized issues. Volume one / Shafer N., Bruce C.R. — 7-е изд. — Iola : Krause Publications, 2000. — 1096 с. — ISBN 0-87341-208-7.