Нікейський символ віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ікона, що зображує святих отців Першого Нікейського собору (325), які тримають Нікейський символ віри (381)

Ніке́йський си́мвол ві́ри (грец. Σύμβολον τῆς Νικαίας або τῆς πίστεως; лат. Symbolum Nicaeum) — християнський символ віри, прийнятий на Першому Нікейському соборі (325). Формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого «єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий більшою частиною церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення.

Під Нікейським символом йдеться також про Нікео-Константинопольский символ віри, доповнений на Першому Константинопольському соборі (381) і уведений у літургію в Антіохії біля 480 року, де опущені анафема й розширена третя частина, у якій проголошується божественність Святого Духа і його рівність Богові-Отцеві й Богові-Синові. Спочатку це був акт монофізитів, що підтвердили тим самим свою вірність Нікейскому символу без додавань, але ця практика виявилася прийнятною й для ортодоксальних послідовників Халкедонського собору 451 року й незабаром стала загальновживаною на Сході. На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році. Щоб підкреслити рівність Отця і Сина, до слів про сходження Святого Духа на заході було додано filioque (східні, православні церкви цю зміну не прийняли). У цій формі Нікейський символ увійшов у латинську месу (у VIII столітті в Франції, а в XI — і в Римі).

Текст[ред. | ред. код]

Оригінальний текст Нікейського символу був складений грецькою мовою (див. (повний текст грецькою).

У перекладі Символу віри латинською мовою богослови звертають увагу на неоднозначність перекладу грецького терміну ἐκπορευόμενον (що ісходить…) як procedentem (що походить…), що була успадкована від латинського перекладу Ів. 15:26, де грец. παρά του Πατρός εκπορεύεται було перекладено як лат. qui a Patre procedit. Згідно з офіційним роз'ясненням Папської Ради, через складнощі перекладу у питанні про ісхождення Святого Духа мимоволі створювалася уявна рівносильність між східним богослов'ям «ісхождення» (έκπόρευσις) і латинським богослов'ям «похождення» (processio).[1]

У перекладі церковнослов'янською мовою «παρά του Πατρός εκπορεύεται» перекладено як «Иже от Отца исходящаго», термін «исхождение» (исходящего) зберігається і в сучасному російськомовному перекладі.

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

В українській мові переклади Нікейського символу віри не уніфіковані, зокрема спостерігається розбіжність у вживанні термінів «ісходження» та «походження». Це пояснюється з одного боку тим, що українські богослови не спілкувалися між собою на цю тему українською мовою (навіть полемічно), а з іншого тим, що у корені греко-латинської суперечки про Святого Духа лежить розбіжне розуміння стрижневої термінології.[2].

Нижче подається кілька перекладів, що рекомендуються різними Церквами:

РКЦ УГКЦ[3]
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця народженого перед усіма віками.

Бога від Бога. Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, нестворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, Святу Вселенську й Апостольську Церкву, ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками.

Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, згідно з Писанням.

І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопокланяємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.

Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

ПЦУ УПЦ МП[4]
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків;

Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.

І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, за Писанням. І вознісся на небеса, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Вірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого та невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця народженого передвічно;

Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю, Ним бо все створено.

Заради нас людей і нашого ради спасіння зійшов Він з небес і втілився від Духа Святого та Марії Діви, і став Людиною.

Розп'ятий був ради нас за часів Понтія Пілата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, за Писаннями. І зійшов на небеса, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж бо Царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа, Животворящого, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків. У єдину Святу, Соборну й Апостольську Церкву.

Сповідую єдине хрищення на відпущення гріхів.

Сподіваюсь на воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

УЛЦ
Вірую в єдиного Бога, Отця Всемогутнього, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. 

І (вірую) в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця родженого перше всіх віків, [Бога від Бога]

Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, нествореного, єдиносущного з Отцем, через Котрого все сталося.

Він для нас, людей, і для нашого спасіння з неба зійшов і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і стався людиною.

Розпятий був за нас за Понтія Пілата, страждав і був похований.

І в третій день воскрес, як було писано. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих; Царству ж Його не буде кінця. 

І (вірую) в Духа Святого, Господа оживляючого, що від Отця [і Сина] походить, що Йому з Отцем і Сином однаковий поклін і однакова слава, що говорив через пророків. 

І (вірую) в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одне Хрищення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційне роз'яснення питання про Filioque, даного Папською Радою по сприянню християнській єдності [Архівовано 19 листопада 2009 у Wayback Machine.], російськомовний переклад
  2. Термінологічно-правописний порадник Українського католицького університету. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 10 серпня 2009. 
  3. Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха»
  4. згідно з молитовником сайту «Православний Яготин»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікейський символ віри