Ніколай Реек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколай Реек
Народження 1 лютого 1890(1890-02-01)
Ревель, Російська імперія
Смерть 8 травня 1942(1942-05-08) (52 роки)
Усольє
Країна  Естонія
Освіта Чугуївське військове училище
Звання генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна і Венденська битва
Нагороди
Орден Білої зірки 1 ступеня Хрест Свободи Військовий орден Лачплесиса
CMNS: Ніколай Реек у Вікісховищі

Ніколай Реек (нар. Ніколай Базиков ; 1 лютого 1890,Таллінн, Естонія8 травня 1942 Усоллаг, Пермська область, Радянський Союз ) — естонський військовий командир під час Війни за незалежність Естонії.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1910 закінчив Чугуївське військове училище. Брав участь у Першій світовій війні, у 1917 закінчив Імператорську Миколаївську військову академію. Реек приєднався до естонських частин у 1917 і був начальником штабу до розпуску цих підрозділів. Після цього організував Лігу оборони у Вірумаа.

У Визвольній війні Естонії Реек спочатку був командиром 5-го полку на Віруському фронті, у січні 1919 став начальником штабу 1-ї дивізії, у квітні став начальником штабу 3-ї дивізії. Реек зіграв важливу роль у перемозі у війні проти Балтійського ландсверу. У вересні 1919 отримав звання полковника і обіймав посаду начальника штабу Віруського фронту. Після війни Реек неодноразово служив на посадах начальника штабу, міністра оборони та командира 2-ї дивізії. У 1938 Реек отримав звання генерал-лейтенанта. У 1941 більшовицька окупаційна влада заарештувала Реека, а наступного року стратила його.

Реек нагороджений Латвійським військовим орденом Лачплесіса 2 ступеня.[1]

Дивіться також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Priedītis, Ērichs Ēriks (1996). Latvijas Valsts apbalvojumi un Lāčplēši (латис.). Riga: Junda. ISBN 9984-01-020-1. OCLC 38884671.