Ніколас Мадуро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколас Мадуро Морос
ісп. Nicolás Maduro Moros
Ніколас Мадуро Морос
Прапор
62-й Президент Венесуели
з 14 березня 2013
Попередник: Уго Чавес
 
Партія: Рух за п'яту республіку і Об'єднана соціалістична партія Венесуели
Народження: 26 листопада 1962(1962-11-26) (55 років)
Каракас, Венесуела
Віросповідання: Католицизм
Автограф: Firma Nicolas Maduro.svg
Нагороди:
BOL Order of Condor of the Andes - Grand Cross BAR.png
Сайт: nicolasmaduro.org.ve

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Нікола́с Маду́ро Мо́рос (ісп. Nicolás Maduro Moros; нар. 23 листопада 1962, Каракас) — президент Венесуели, венесуельський політичний діяч. З 9 серпня 2006 року займав посаду міністра закордонних справ Венесуели. В жовтні 2012 року став віце-президентом Венесуели, зберігши за собою посаду міністра закордонних справ країни. З 5 березня 2013 року, після смерті Уго Чавеса, виконував обов'язки президента Венесуели. На загальних виборах, що відбулись 14 квітня 2013 року, обраний президентом країни, перемігши Енріке Капрілеса Радонськи.

Вже через рік, з 2014 року, в країні розпочалися протести, які вже три роки не вщухають. Вони викликані тяжкою економічною ситуацією у країні, що в свою чергу стало результатом недолугої економічної політики попереднього президента Уго Чавеса та нинішнього. Крім того, спад в економіці мав і об'єктивну причину — різкий спад цін на нафту, яка останнім часом давала найбільше доходжень до бюджету.

Біографія[ред.ред. код]

Бабуся і дідусь з батьківського боку були євреями, сефардами, які перейшли в католицизм у Венесуелі[1]. Ніколас Мадуро починав політичну кар'єру як водій автобуса та неофіційний член профспілки, що представляє робітників Каракаського метро в 1970-х і 1980-х роках. У вісімдесятих він закінчив ліцей Авалі та суспільну середню школу на захід від Каракаса. Він вважається одним із засновників Руху за V республіку (ісп. Movimiento V Quinta República, MVR) і як активіст зіграв важливу роль у звільненні Уго Чавеса та президентської кампанії останнього в 1998 році.

Сім'я[ред.ред. код]

Одружений на Силії Флорес[2], яка старша за нього майже на 10 років. Силія Флорес також є відомим лівим політиком (спочатку в русі «П'ята республіка», потім в Єдиній соціалістичній партії Венесуели). Вона змінила чоловіка на посту спікера законодавчого органу[3].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Примітки[ред.ред. код]