Нікола Етерович
| Нікола Етерович | |
|---|---|
| Народився | 20 січня 1951[1] (75 років) Пучища, Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Країна | |
| Діяльність | католицький священник, дипломат, нунцій, викладач університету, католицький єпископ, архієпископ |
| Галузь | Місіологія[2] і канонічне право[2] |
| Alma mater | Папська церковна академія і Папський Григоріанський університет |
| Знання мов | хорватська, українська, італійська[2], німецька[2], французька[2], іспанська[2] і англійська[2] |
| Посада | titular bishop of Cibalaed, титулярний архиєпископd, апостольський нунцій в Україніd, apostolic nuncio to Germanyd[3] і генеральний секретар |
| Конфесія | католицька церква[4] |
| |

Нікола Етерович (хорв. Nikola Eterović, 20 січня 1951, Пучища) — хорватський римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат, апостольський нунцій в Україні (1999—2004), генеральний секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви з 2004 року. Титулярний архієпископ Цибальський.
26 червня 1977 року отримав священиче рукоположення з рук єпископа Хварського Целестина Безмаліновича. Здобув докторат з теології. Володіє хорватською, італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською, українською і російською мовами.
З 1980 року — на дипломатичній службі в нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 — радник секції зв'язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. 22 травня 1999 року призначений апостольським нунцієм в Україні, титулярним архієпископом Сисакським. Єпископська хіротонія відбулася 10 липня 1999 року в соборі святого Петра в Римі (головним святителем був Державний секретар Святого Престолу кардинал Анджело Содано, а співсвятителями — архієпископ Спліт-Макарска Анте Юріч і єпископ Хвара Слободан Штамбук. 31 серпня того ж року Нікола Етерович вручив вірчі грамоти Президенту України Леонідові Кучмі.
11 лютого 2004 року Папа Римський Іван-Павло II призначив архієпископа Етеровича генеральним секретарем Синоду Єпископів Католицької Церкви.
30 листопада 2009 року, у зв'язку з тим, що було відновлено дієцезію Сисака, і вона перестала бути титулярною єпархією, архієпископові Етеровичу надано титулярну єпархію Цибали (теперішнє хорватське місто Вінковці).
Архієпископ Етерович є автором книги «Дорогами України».
- Р. А. Кривонос. Етерович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- ↑ Munzinger Personen
- 1 2 3 4 5 6 7 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2026/04/09/0271/00579.html#:~:text=per%20la%20Comunicazione-,Rinuncia%20e%20nomina%20del%20Nunzio%20Apostolico%20in%20Germania,-Il%20Santo%20Padre
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Україна дипломатична: Науковий щорічник. Вип. 4 / Упор. Л. Губерський, П. Кривонос, М. Кулінич, А. Денисенко. — К.: Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, 2004. ISBN 966-7522-07-5
- У Львові Архієпископ Микола Етерович презентує власну книгу «Дорогами України»
- Радіо Воскресіння[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Короткі біографічні дані в базі www.catholic-hierarchy.org [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.]