Нікола Кабіббо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нікола Кабіббо
Nicola Cabibbo.jpg
Народився 10 квітня 1935(1935-04-10)[1]
Рим, Італія[1]
Помер 16 серпня 2010(2010-08-16)[2][1] (75 років)
Рим, Італія
Громадянство (підданство) Flag of Italy.svg Італія
Діяльність фізик-теоретик[d], викладач університету і фізик
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Нагороди
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ніко́ла Кабі́ббо (італ. Nicola Cabibbo; 10 квітня 1935(19350410) — 18 серпня 2010) — італійський фізик, що став відомим завдяки працями з опису і дослідження слабкої ядерної взаємодії. Роботи Кабіббо з вивчення слабкої взаємодії багато в чому лягли в основу досліджень, які в 2008 році були удостоєні Нобелівської премії з фізики.

У 1982–1993 роках очолював італійський Національний інститут ядерної фізики. З 1993 року — президент Папської академії наук.

Каббібо все життя займався вивченням слабкої взаємодії — одної з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій. Із слабким взаємодією пов'язаний, зокрема, бета-розпад атомних ядер. Японські фізики Макото Кобаясі і Тосихіде Масакава продовжили деякі дослідження Кабіббо. Роботи Макото Кобаясі і Тосіхіде Масукави привели до створення так званої CKM-матриці, або матриці Кабіббо-Кобаясі-Масакави, які містять інформацію про слабкі розпади, що змінюють аромат кварків, і були відзначені в 2008 році Нобелівською премією з фізики. На думку деяких експертів, відсутність Кабіббо серед учених, що отримали премію за роботи з цієї теми, є серйозною помилкою Нобелівського комітету[3][4]. За словами друзів Кабіббо, він важко переживав свою відсутність у списку лауреатів.

Крім власне науки Кабіббо, який з 1993 року обіймав посаду президента Папської академії наук, багато займався питаннями наукової етики. Зокрема, він докладав зусиль до того, щоб церква офіційно принесла вибачення за поводження із Джордано Бруно, спаленого в 1600 році за свої ідеї.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]