Нікола Легроттальє
 Нікола Легроттальє
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 жовтня 1976 (49 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Джоя-дель-Колле, Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 189 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 85 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Італія  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1994–1996 |
«Барі» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Нікола Легроттальє у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нікола Легроттальє (італ. Nicola Legrottaglie, нар. 20 жовтня 1976, Джоя-дель-Колле) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Арагас».
Значну частину кар'єри провів у «Ювентусі», за який зіграв понад сто матчів в Серії А та виграв Суперкубок Італії. Також виступав за національну збірну Італії.
Народився 20 жовтня 1976 року у родині службовця та домогосподарки в місті Джоя-дель-Колле, що знаходиться неподалік від Барі. Природно, що і починав він в однойменній команді. Причому, майже до 20 років тренери бачили в ньому хавбека. Не пробившись до основної команди, футболіст змушений був грати в оренді в клубах Серії С1. Першою стала команда «Пістоєзе» в 1996 році, де, власне, і почалася професійна кар'єра захисника. Через рік пішов в оренду в «Прато».
Влітку 1998 року Легроттальє пішов на підвищення і підписав контракт з «К'єво», який виступав тоді в Серії Б. Однак, там за 2 роки він взяв участь лише в 23 іграх чемпіонату, після чого був відправлений в оренду у «Реджяну» (зіграв там лише 4 матчі), а потім — в «Модену».
.jpg)
2001 року Нікола повернувся в «К'єво», який повернувся у свою чергу в Серію А. Легроттальє дебютував у вищому футбольному дивізіоні Італії 14 жовтня 2001 року в матчі проти «Брешії», що завершився з рахунком 2:2. По закінченні того сезону «осли» зупинилися в кроці від зони Ліги чемпіонів, фінішувавши на 5 місці. Завдяки своїм веронський успіхам, у листопаді 2002 року Легроттальє вперше отримав запрошення в національну збірну.
Взявши участь за два сезони в «К'єво» у 43 іграх, та ще і забивши в них 6 м'ячів, Нікола звернув на себе увагу італійських грандів. «Мілан», «Рома» і «Ювентус» були зацікавлені у підписанні «найперспективнішого захисника збірної Італії». У підсумку контракт був укладений з туринцями. Сума трансферу склала 7 мільйонів євро.
Проте перші два роки в Турині для Легроттальє зовсім не вдалися. Він став допускати масу помилок, через що втратив місце в складі і був відправлений в оренду. Спочатку це була «Болонья», після чого все в тому ж 2005 році опинився в «Сієні», де і дограв сезон 2005/06 до кінця.
Після повернення в стан «бьянконері» Легроттальє знову опинився на лаві запасних. Так, влітку 2007 року клуб робив спроби продати його і К'єлліні, але обидва в клубі залишилися. А в наступному сезоні 2007/08 основний захисник «старої сеньйори» Жорже Андраде отримав серйозну травму в матчі з «Ромою», і місце у центрі вимушено отримав Легроттальє. Хороші виступи призвели до того, що незабаром керівництво продовжило договір з ним до 2010 року[1]. Всього за «Ювентус» футболіст провів 154 матчі і забив 10 голів та виборов титул володаря Суперкубка Італії.
Після того як до «Ювентуса» перейшов Андреа Барцальї, 31 січня 2011 року Легроттальє підписав контракт з «Міланом» строком до кінця сезону 2010/11[2][3], проте в команді не закріпився, зігравши лише в одному матчі, а «россо-нері» здобули чемпіонський титул.
24 серпня 2011 року на правах вільного агента перейшов в «Катанію», підписавши дворічний контракт[4]. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Катанія», за команду якого виступав протягом 2011–2014 років.
1994 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь в одному матчі на юнацькому рівні.
2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариському поєдинку проти турецької команди (1:1).
2009 року був включений до складу збірної на Кубку Конфедерацій 2009 року, на якому зіграв в одному матчі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 16 матчів, забивши 1 гол.
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2014 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Барі».
2015 року очолив тренерський штаб нижчолігової італійської команди «Арагас».
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1995-96 | «Барі» | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 0 | 0 |
| 1996-97 | «Пістоєзе» | C1 | 31 | 3 | CI-C | — | — | — | — | — | — | — | — | 31 | 3 |
| 1997-98 | «Прато» | C1 | 26+2[5] | 0 | CI-C | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 30 | 0 |
| 1998-99 | «К'єво» | B | 17 | 0 | КІ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 18 | 0 |
| 1999-00 | B | 6 | 0 | КІ | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | 9 | 0 | |
| 2000-01 | «Реджяна» | C1 | 4 | 1 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 1 |
| 2000-01 | «Модена» | C1 | 32 | 1 | CI-C | — | — | — | — | — | - | — | — | 32 | 1 |
| 2001-02 | «К'єво» | A | 13 | 2 | КІ | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 15 | 2 |
| 2002-03 | A | 30 | 4 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | — | — | — | 32 | 4 | |
| Усього за «К'єво» | 66 | 6 | 6 | 0 | 2 | 0 | — | — | 74 | 6 | |||||
| 2003-04 | «Ювентус» | A | 21 | 2 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | СІ | 1 | 0 | 31 | 2 |
| 2004-05 | A | 0 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 1 | 0 | — | — | — | 2 | 0 | |
| 2004-05 | «Болонья» | A | 9 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 9 | 0 |
| 2005-06 | «Сієна» | A | 28 | 0 | КІ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 29 | 0 |
| 2006-07 | «Ювентус» | B | 10 | 0 | КІ | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 12 | 0 |
| 2007-08 | A | 33 | 2 | КІ | 4 | 0 | — | — | — | — | — | — | 37 | 2 | |
| 2008-09 | A | 26 | 1 | КІ | 2 | — | ЛЧ | 8 | 1 | — | — | — | 36 | 2 | |
| 2009-10 | A | 19 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+3 | 0+1 | - | — | — | 28 | 2 | |
| 2010-gen. 2011 | A | 5 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | — | — | — | 8 | 1 | |
| Усього за «Ювентус» | 114 | 8 | 16 | 0 | 23 | 2 | 1 | 0 | 154 | 10 | |||||
| 2010-11 | «Мілан» | A | 1 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | — | — | — | 1 | 0 |
| 2011-12 | «Катанія» | A | 31 | 5 | КІ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 31 | 5 |
| 2012-13 | A | 27 | 3 | КІ | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | 30 | 3 | |
| 2013-14 | A | 17 | 0 | КІ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 18 | 0 | |
| Усього за «Катанію» | 76 | 8 | 4 | 0 | — | — | — | — | 80 | 8 | |||||
| Усього за кар'єру | 385+2 | 27 | 29 | 0 | 25 | 2 | 1 | 0 | 442 | 29 | |||||
Володар Суперкубка Італії (1):
Чемпіон Італії (1):
- ↑ Никола Легротталье. Защитник Божьей милостью. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
- ↑ In bocca al lupo Nicola (італ.). Sito Ufficiale della Juventus FC. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Legrottaglie al Milan: È ufficiale, c'è la firma (італ.). Corriere dello Sport. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Nicola Legrottaglie al Catania (італ.). Calcio Catania. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2011–8–25.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Плей-аут
- Нікола Легроттальє на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нікола Легроттальє на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
- Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it [Архівовано 26 вересня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
 |
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 жовтня
- Народились 1976
- Італійські футболісти
- Італійські футбольні тренери
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2009
- Гравці збірної Італії з футболу
- Футболісти «Барі»
- Футболісти «Пістоєзе»
- Футболісти «Прато»
- Футболісти «К'єво»
- Футболісти «Реджяни»
- Футболісти «Модени»
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Болоньї»
- Футболісти «Сієни»
- Футболісти «Мілана»
- Футболісти «Катанії»
- Тренери ФК «Барі»