Нікола Легроттальє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Нікола Легроттальє
Nicola Legrottaglie.JPG
Особові дані
Народження 20 жовтня 1976(1976-10-20) (41 рік)
  Джоя-дель-Колле, Італія
Зріст 189 см
Вага 85 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1994–1996 Італія «Барі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995–1998 Італія «Барі» 0 (0)
1996–1997   Італія «Пістоєзе» 31 (3)
1997–1998   Італія «Прато» 26 (0)
1998–2003 Італія «К'єво» 66 (6)
2000   Італія «Реджяна» 5 (1)
2000–2001   Італія «Модена» 32 (1)
2003–2011 Італія «Ювентус» 114 (8)
2005   Італія «Болонья» 9 (0)
2005–2006   Італія «Сієна» 28 (0)
2011 Італія «Мілан» 1 (0)
2011–2014 Італія «Катанія» 76 (8)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1994 Італія Італія U-18 1 (0)
2002–2009 Італія Італія 16 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2015 Італія «Барі» (підлітки)
2015– Італія «Арагас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Нікола Легроттальє (італ. Nicola Legrottaglie, нар. 20 жовтня 1976, Джоя-дель-Колле) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Арагас».

Значну частину кар'єри провів у «Ювентусі», за який зіграв понад сто матчів в Серії А та виграв Суперкубок Італії. Також виступав за національну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 20 жовтня 1976 року у родині службовця та домогосподарки в місті Джоя-дель-Колле, що знаходиться неподалік від Барі. Природно, що і починав він в однойменній команді. Причому, майже до 20 років тренери бачили в ньому хавбека. Не пробившись до основної команди, футболіст змушений був грати в оренді в клубах Серії С1. Першою стала команда «Пістоєзе» в 1996 році, де, власне, і почалася професійна кар'єра захисника. Через рік пішов в оренду в «Прато».

Влітку 1998 року Легроттальє пішов на підвищення і підписав контракт з «К'єво», який виступав тоді в Серії Б. Однак, там за 2 роки він взяв участь лише в 23 іграх чемпіонату, після чого був відправлений в оренду у «Реджяну» (зіграв там лише 4 матчі), а потім — в «Модену».

Нікола Легроттальє під час виступів за «Ювентус». 14 листопада 2008 року

2001 року Нікола повернувся в «К'єво», який повернувся у свою чергу в Серію А. Легроттальє дебютував у вищому футбольному дивізіоні Італії 14 жовтня 2001 року в матчі проти «Брешії», що завершився з рахунком 2:2. По закінченні того сезону «осли» зупинилися в кроці від зони Ліги чемпіонів, фінішувавши на 5 місці. Завдяки своїм веронський успіхам, у листопаді 2002 року Легроттальє вперше отримав запрошення в національну збірну.

Взявши участь за два сезони в «К'єво» у 43 іграх, та ще і забивши в них 6 м'ячів, Нікола звернув на себе увагу італійських грандів. «Мілан», «Рома» і «Ювентус» були зацікавлені у підписанні «найперспективнішого захисника збірної Італії». У підсумку контракт був укладений з туринцями. Сума трансферу склала 7 мільйонів євро.

Проте перші два роки в Турині для Легроттальє зовсім не вдалися. Він став допускати масу помилок, через що втратив місце в складі і був відправлений в в оренду. Спочатку це була «Болонья», після чого все в тому ж 2005 році опинився в «Сієні», де і дограв сезон 2005/06 до кінця.

Після повернення в стан «бьянконері» Легроттальє знову опинився на лаві запасних. Так, влітку 2007 року клуб робив спроби продати його і К'єлліні, але обидва в клубі залишилися. А в наступному сезоні 2007/08 основний захисник «старої сеньйори» Жорже Андраде отримав серйозну травму в матчі з «Ромою», і місце у центрі вимушено отримав Легроттальє. Хороші виступи призвели до того, що незабаром керівництво продовжило договір з ним до 2010 року[1]. Всього за «Ювентус» футболіст провів 154 матчі і забив 10 голів та виборов титул володаря Суперкубка Італії.

Після того як до «Ювентуса» перейшов Андреа Барцальї, 31 січня 2011 року Легроттальє підписав контракт з «Міланом» строком до кінця сезону 2010/11[2][3], проте в команді не закріпився, зігравши лише в одному матчі, а «россо-нері» здобули чемпіонський титул.

24 серпня 2011 року на правах вільного агента перейшов в «Катанію», підписавши дворічний контракт[4]. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Катанія», за команду якого виступав протягом 2011–2014 років.

Виступи за збірні[ред.ред. код]

1994 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь в одному матчі на юнацькому рівні.

2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариському поєдинку проти турецької команди (1:1).

2009 року був включений до складу збірної на Кубку Конфедерацій 2009 року, на якому зіграв в одному матчі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 16 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2014 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Барі».

2015 року очолив тренерський штаб нижчолігової італійської команди «Арагас».

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика клубних виступів[ред.ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995-96 Італія «Барі» A 0 0 КІ 0 0 0 0
1996-97 Італія «Пістоєзе» C1 31 3 CI-C 31 3
1997-98 Італія «Прато» C1 26+2[5] 0 CI-C 2 0 30 0
1998-99 Італія «К'єво» B 17 0 КІ 1 0 18 0
1999-00 B 6 0 КІ 3 0 9 0
2000-01 Італія «Реджяна» C1 4 1 4 1
2000-01 Італія «Модена» C1 32 1 CI-C - 32 1
2001-02 Італія «К'єво» A 13 2 КІ 2 0 15 2
2002-03 A 30 4 КІ 0 0 КУЄФА 2 0 32 4
Усього за «К'єво» 66 6 6 0 2 0 74 6
2003-04 Італія «Ювентус» A 21 2 КІ 6 0 ЛЧ 3 0 СІ 1 0 31 2
2004-05 A 0 0 КІ 1 0 ЛЧ 1 0 2 0
2004-05 Італія «Болонья» A 9 0 9 0
2005-06 Італія «Сієна» A 28 0 КІ 1 0 29 0
2006-07 Італія «Ювентус» B 10 0 КІ 2 0 12 0
2007-08 A 33 2 КІ 4 0 37 2
2008-09 A 26 1 КІ 2 ЛЧ 8 1 36 2
2009-10 A 19 1 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 5+3 0+1 - 28 2
2010-gen. 2011 A 5 1 КІ 0 0 ЛЄ 3 0 8 1
Усього за «Ювентус» 114 8 16 0 23 2 1 0 154 10
2010-11 Італія «Мілан» A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 1 0
2011-12 Італія «Катанія» A 31 5 КІ 0 0 31 5
2012-13 A 27 3 КІ 3 0 30 3
2013-14 A 17 0 КІ 1 0 18 0
Усього за «Катанію» 76 8 4 0 80 8
Усього за кар'єру 385+2 27 29 0 25 2 1 0 442 29

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
20/11/2002 Пескара Італія Італія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
12/02/2003 Генуя Італія Італія 1 – 0 Португалія Португалія товариський матч -
30/04/2003 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 2 Італія Італія товариський матч 1
03/06/2003 Кампобассо Італія Італія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
11/06/2003 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 -
20/08/2003 Штутгарт Німеччина Німеччина 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
18/02/2004 Палермо Італія Італія 2 – 2 Чехія Чехія товариський матч -
20/08/2008 Ніцца Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
10/09/2008 Удіне Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 -
19/11/2008 Афіни Греція Греція 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10/02/2009 Лондон Бразилія Бразилія 2 – 0 Італія Італія товариський матч -
06/06/2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
10/06/2009 Преторія Італія Італія 4 – 3 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч -
15/06/2009 Преторія США США 1 – 3 Італія Італія Кубок Конфедерацій 2009 - груповий етап -
10/10/2009 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
18/11/2009 Чезена Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч -
Усього Матчів 16 Голів 1

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Ювентус»: 2003
«Мілан»: 2010-11

Примітки[ред.ред. код]

  1. Никола Легротталье. Защитник Божьей милостью
  2. In bocca al lupo Nicola (it). Sito Ufficiale della Juventus FC. 31.01.2011. Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 31 January 2011. 
  3. Legrottaglie al Milan: È ufficiale, c'è la firma (it). Corriere dello Sport. 31.01.2011. Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 31 January 2011. 
  4. Nicola Legrottaglie al Catania (it). Calcio Catania. Архів оригіналу за 2012-03-10. Процитовано 2011-8-25. 
  5. Плей-аут

Посилання[ред.ред. код]