Нікола Лемері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Лемері
фр. Nicolas Lémery
Народився17 листопада 1645(1645-11-17)[1][2][3]
Руан
Помер19 червня 1715(1715-06-19)[1][2][3] (69 років)
Париж, Французьке королівство
Країна Франція
Діяльністьхімік, лікар, фармацевт
Alma materУніверситет Кан-Нормандія
Сад рослин[4]
ВчителіChristoph Jacob Glaserd[4]
Відомі учніJohann Gottlob Spitzleyd[4]
ЧленствоФранцузька академія наук

Нікола Лемері (17 листопада 1645, Руан — †19 червня, Париж 1715) — французький хімік, аптекар, лікар, член Паризької академії наук1699 р.).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Руані. Вивчав фармацію в одній з аптек Руану. У 1666 р. протягом шести місяців вивчав хімію в Парижі, потім у пошуках авторитетних викладачів хімії вирушив у подорож по всій Франції. У 1669—1672 р. жив у Монпельє, де вже сам читав лекції з хімії. З 1672 р. в Парижі, де виступав з публічними лекціями, організував аптеку і в ній невелику хімічну лабораторію. Був гугенотом, за що зазнавав переслідувань. У 1681 р. був змушений виїхати до Німеччини, потім повернувся до Парижа. У 1683 р. виїхав до Англії. У 1686 р. перейшов у католицизм і знову отримав можливість працювати у своїй аптеці в Парижі, займатися медичною практикою і читати лекції.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні дослідження присвячені систематизації хімічних відомостей. Противник алхімічних вчень, блискучий викладач і популяризатор хімії. Автор «Курсу хімії» (1675 р.), який витримав 12 видань. Визначав хімію як «мистецтво розділяти різні речовини, що містяться в змішаних тілах». Простими називав тіла, які в той час не могли бути розкладені, — спирт, олію, сіль, воду і землю. До сумішей відносив мінерали, рослинні і тваринні речовини — відповідно до трьох царств, на які сучасне йому природознавство ділило природу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.
  • Фигуровский Н. А. Очерк общей истории химии. От древнейших времен до начала XIX в. М.: Наука, 1969.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  3. а б Base biographiqueBIU Santé.
  4. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.