Нікольський собор (Відень)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор святителя Миколи Чудотворця
рос. Собор святителя Николая Чудотворца
Wien - russisch-orthodoxe Kathedrale.JPG
48°11′50″ пн. ш. 16°23′05″ сх. д. / 48.19742500002777774° пн. ш. 16.384955555583779585° сх. д. / 48.19742500002777774; 16.384955555583779585Координати: 48°11′50″ пн. ш. 16°23′05″ сх. д. / 48.19742500002777774° пн. ш. 16.384955555583779585° сх. д. / 48.19742500002777774; 16.384955555583779585
Тип споруди церква[1]
православний храм і культурна власність[2]
Розташування Flag of Austria.svg Австрія[2][1]Відень[1]
Ландштрассе[2]
Початок будівництва 1893
Кінець будівництва 1899
Будівельна система цегла
Стиль історизм
Єпархія Віденська і Австрійська єпархіяd
Стан діє
Адреса Jauresgasse 2[2]
Епонім Миколай Чудотворець
Присвячення Миколай Чудотворець
Покровитель Миколай Чудотворець
Вебсайт nikolsobor.org
Нікольський собор (Відень). Карта розташування: Австрія
Нікольський собор (Відень)
Нікольський собор (Відень) (Австрія)
CMNS: Нікольський собор у Вікісховищі

Собор святителя Миколая Чудотворця — православний храм у місті Відні (3-й район); в даний час кафедральний собор Віденської єпархії Російської православної церкви.

Настоятель — протоієрей Володимир (Тищук).

Історія[ред. | ред. код]

Перший храм[ред. | ред. код]

Перша (Троїцька) церква була перевезена до Відня у 1762 році на прохання посла князя Д. М. Голіцина з Аугсбурга. У храмі був іконостас «на блакитній камці». Церква була розміщена в будинку князя, а потім «в особливій вітальні».

У 1781 році церква переїхала в інше, тісне та погано освітлене місце. У 1803 році храм перенесли в нове, більш пристосоване місце, а в 1812 році — в будинок на Вальфішгассе, 5

Сучасний собор[ред. | ред. код]

Храм побудований як посольський (при російському імператорському посольстві) у 18931899 роках за проектом Григорія Івановича Котова італійським архітектором Луїджі Джакомеллі. Значну частину витрат на будівництво (400 000 рублів) склали пожертви імператора Олександра III.

Освячений 4 квітня 1899 року архієпископом Холмським і Варшавським Ієронімом.

Після початку Першої світової війни, зважаючи на розрив дипломатичних відносин між Росією і Австрією, посольство було закрито, а разом з ним і собор. По встановленні в лютому 1924 року дипломатичних відносин між СРСР і Австрією, храм був переданий у відання громади в юрисдикції лояльного Москві митрополита Євлогія (Георгіївського). Останній, разом зі своїми приходами, перейшов у лютому 1931 року у юрисдикцію Константинопольського патріархату (Західноєвропейський екзархат російських парафій).

Після початку Німецько-радянської війни в червні 1941 року, вся нерухомість радянської дипломатичної місії у Відні, включаючи собор, була конфіскована Зовнішньополітичним відомством Третього рейху. 19 травня 1943 року собор був переданий у тимчасове користування громаді РПЦЗ на чолі з полковником у відставці Георгом фон Генюком.

Після захоплення Відня радянськими військами в травні 1945 року, храм перейшов у відання Московського патріархату.

У 1962 році, через заснування Синодом РПЦ Віденської та Австрійської єпархії, храм став іменуватися кафедральним собором.

19 травня 1969 року парафія собору була визнана юридичною особою.

З 1975 року до 1991 року архієпископом (згодом митрополитом) Віденським був Іриней (Зуземіль).

З 2003 по 2008 рік у соборі проводилася реставрація[3], по закінченні якої планувалося освячення оновленого храму[4][5]. Однак замість нього 21 грудня 2008 року була проведена панахида по покійному Патріарху Алексію II[6].

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква виконана у формах традиційної російської архітектури.

У будівлі собору 2 поверхи: верхній храм освячено в ім'я святителя Миколи Чудотворця; нижній — в пам'ять імператора Олександра III, його покровителя благовірного князя Олександра Невського.

Поруч з храмом знаходяться адміністративні приміщення єпархії.

Wien - russisch-orthodoxe Kathedrale, Innenansicht.JPG

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]