Перейти до вмісту

Ніколя Казаль

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ніколя Казаль
фр. Nicolas Cazalé
Ніколя Казаль. Студійне фото, 2008
Дата народження24 квітня 1977(1977-04-24) (47 років)
Місце народженняПо, Атлантичні Піренеї, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, модель
Alma materКурси Флоран
IMDbID 1002627
Ніколя Казаль у Вікісховищі

Ніколя́ Каза́ль (фр. Nicolas Cazalé; нар. 24 квітня 1977, По (Атлантичні Піренеї), Франція) — французький актор і модель.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ніколя Казаль народився 24 квітня 1977 року в місті По, що в департаменті Атлантичні Піренеї на півдні Франції. Його батько був родом з Беарна, а мати — алжирка за походженням[1]. Ніколя провів дитинство в околицях Вільнев-сюр-Лот[2]. У віці 18 років Ніколя якось пішов за компанію зі своїм приятелем в театральну студію, і з цього розпочалася його акторська кар'єра. Закінчивши студію, він вирушив до Парижа, де поступив до школи драматичних мистецтв «Курси Флоран».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Свою кар'єру кіноактора Ніколя Казаль розпочав з телевізійних постановок: грав епізодичні ролі в серіалах «Жулі Леско» і «Фабіо Монтале»[3]. 2001 року він знявся у своєму першому фільмі — «Бувай, красуне» Стефані Джіусті. Через два роки отримав роль П'ятниці в телевізійній постановці «Робінзона Крузо», головну роль в якій виконував знаменитий французький комік П'єр Рішар. Після цієї роботи на Ніколя звернули увагу й інші режисери: Гаель Морель запросив його у свої фільми «Дороги в пустелі» і «Клан», де Казаль грав одного з трьох братів, навколо яких розгортається історія. Його партнерами по фільму стали Стефан Рідо і Ор Аріка. 2004 року Ніколя знявся у фільмі Ісмаеля Феррухі «Велика подорож».

Популярність актор здобув у 2005 році, коли знявся в драмі «Сен-Жак… мечеть» Коліна Серро і в трилері «Насіння смерті» Режиса Варньє. 2006 року Ніколя став обличчям французької марки модного одягу Chevignon. Наступного року Ніколя грав разом з Анн Кайон і Лаурою Смет у драмі «Убивчий ультрафіолет» Жиля Паке-Бреннера. 2008 року Казале був номінований на «Сезара» як найперспективніший актор за роль у фільмі «Син бакалійника» Еріка Гіродо. Після цього Ніколя знявся у двох іспанських стрічках — «Неспокійна Анна» Хуліо Медема і «Співачка танго» Дієго Мартінеса Віньятті. 2011 року Чарльз де Мо запросив актора на головну роль у фільмі «Фінішна пряма», де Ніколя зіграв роль молодого жокея.

У 2010-му Казаль представив в Каннах свою першу режисерську роботу — короткометражку «Що було потім» («Le Temps dapres») з Данієлем Дювалем. У другій короткометражній стрічці Казаля 2013 року «Вірити» знялася Еммануель Сеньє.

Паралельно з роботою в кіно Ніколя Казаль продовжує зніматися в телевізійних постановках і в серіалах.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Н. Казаль на кінофестивалі американського кіно в Довілі, 2007 р.
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 ф Бувай, красуне Bella ciao Жан
2002 ф Дороги в пустелі Les chemins de l'oued Самі
2003 ф Небезпечне кохання L'amour dangereux Симон
2004 ф Клан Le clan Марк
2004 ф Велика подорож Le grand voyage Реда
2005 ф Сен-Жак... мечеть Saint-Jacques... La Mecque Саїд
2007 ф Насіння смерті Pars vite et reviens tard Давас
2007 ф Убивчий ультрафіолет UV Борис
2007 ф Син бакалійника Le fils de l'épicier Антуан Сфорца
2007 ф Неспокійна Анна Caótica Ana Саїд
2009 ф Біографія Віктора Янга Переса Mensch Сам Азак
2011 ф Фінішна пряма Stretch Крістоф
2012 кф Марі М. Marie M. Самір Лартіго
2015 кф Вік безрозсудності L'âge de déraison Люка
Ролі на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 с Жулі Леско Julie Lescaut Фарід
19972009 с Луї Паж Louis Page Антоніо
2001 с Фабіо Монтале Fabio Montale молодий боксер
2002 тф Маленький Лукас Les p'tits Lucas Нуколя
2002 тф Робінзон Крузо Robinson Crusoë Вендреді
2003 тф Занадто повний любові Trop plein d'amour Симон
2004 тф Життя зовні La vie dehors Хосе
2009 с Історії життів Histoires de vies Данієль
2010 тф Повість розчарування Conte de la frustration Данієль
2011 тф Раз, два, три, злодії 1, 2, 3, voleurs Луї
2015 с Північна трибуна Virage Nord Ніколя Кутюр'є
Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2010 к/м Що було потім Le temps d'après Так Так
2013 к/м Вірити Croire Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Ніколя Казаля[4]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль в Ньюпорті (Род-Айленд)
2005 Приз журі найкращому акторові Велика подорож Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2008 Приз EFP Shooting Star Перемога
Премія «Сезар»
2008 Найперспективніший актор Син бакалійника Номінація
Золота зірка кіно
2008 Найкращий молодий актор Син бакалійника Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Interview with Nicolas Cazalé from Le Grand Voyage. Monsters and Critics. 22 вересня 2005. Архів оригіналу за 04.04.2012. Процитовано 14.05.2016.
  2. Entretien Nicolas Cazalé — «Le Fils de l'épicier» — 07/07[недоступне посилання] Les Inrockuptibles, 24 липня 2007 (фр.)
  3. Levieux, Michèle (19 квітня 2003). Nicolas Cazalé : "Il faut savoir diriger sa rage". L'Humanité (фр) . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 14.05.2016.
  4. Нагороди та номінації Ніколя Казаля на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]