Ніколя Маю
Ніколя Маю Nicolas Mahut | |
---|---|
фр. Nicolas Mahut | |
Громадянство | Франція |
Місце проживання | Булонь-Біянкур, Франція |
Дата народження | 21 січня 1982 (42 роки) |
Місце народження | Анже, Франція |
Зріст | 191[1] см |
Вага | 80 кг |
Початок кар'єри | 2000 |
Робоча рука | права (одноручний бекгенд) |
Тренер | Тьєррі Асьйон (2012–2015) Ніколя Ескюде (2013) Марк Вудфорд (2016–2017) Габрієль Урпі, Жером Енель (–2021), Ніколя Копен, Ніколя Ренаван (2022–) |
Призові, USD | Долар США$12 573 354[2] |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 181–225 (44.6% на турнірах туру ATP, основній сітці турнірів Великого шлему і Кубка Девіса) |
Титулів | 4 |
Найвища позиція | 37 (5 травня 2014) |
Мейджори | |
Австралія | 3к (2012) |
Ролан Гаррос | 3к (2012, 2015, 2019) |
Вімблдон | 4к (2016) |
США | 3к (2016, 2017) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 457–285 (61.6% на турнірах туру ATP, основній сітці турнірів Великого шлему і Кубка Девіса) |
Титулів | 37 |
Найвища позиція | 1 (6 червня 2016) |
Мейджори | |
Австралія | П (2019) |
Ролан Гаррос | П (2018, 2021) |
Вімблдон | П (2016) |
США | П (2015) |
Інші парні турніри | |
Олімпіада | 1к (2016, 2020) |
Мікст | |
Австралія | 1к (2017, 2019) |
Ролан Гаррос | 2к (2010, 2023) |
Вімблдон | ЧФ (2023) |
Олімпіада | 1к (2016, 2020) |
Востаннє картку оновлено: 7 серпня 2023 |
Ніколя Маю (фр. Nicolas Mahut) — французький тенісист, переможець усіх чотирьох турнірів Великого шлему в парному розряді, володар Кубка Девіса, учасник найтривалішого тенісного матчу в історії, колишня перша ракетка світу в парній грі.
Маю представляв Францію на Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро в парному розряді з П'єром-Югом Ербером та в змішаному парному розряді з Каролін Гарсія. Попри те, що обидві пари були посіяні першими, вони вибули в першому ж колі змагань.
Кубок Девіса збірна Франції виграла (удесяте) 2017 року. На щляху до цієї звитяги пара Маю та Ербер здобула перемоги у всіх своїх матчах.
На Вімблдонському турнірі 2010 року Маю зіграв матч з Джоном Ізнером, що тривав три дні з 22 по 24 червня. Ізнер виконав рекордні 112 подач на виліт, побивши попереднє досягнення Іво Карловича із 78 подач на виліт. Маю теж мав 103 подачі на виліт[3]. Гру припинили 23 червня о 21:11 через темряву при рахунку 59–59. Ізнер виборов перемогу наступного дня: 6–4, 3–6, 6–7(7–9), 7–6(7–3), 70–68.
Матч став найдовшим як у сенсі часу, так і кількості геймів[4]. Він тривав 183 гейми й 11 годин 5 хвилин, більше ніж гра між Панчо Гонсалесом та Чарлі Пасареллом у першому колі Вімблдону 1969, яка тривала 112 геймів, та від матчу Фабріс Санторо – Арно Клеман на Відкритому чемпіонаті Франції 2004 року, що тривав 6 годин 33 хвилини.
Обоє гравців та суддя отримали призи за участь в історичній грі. Маю належить рекорд найбільшого числа виграних геймів у програному матчі — 91.
W | Ф | ПФ | ЧФ | #Р | КТ | К# | DNQ | A | NH |
Турнір | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | ТУ | В-П | % виграшів |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Турніри Великого шлему | ||||||||||||||||||||||||
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | 1р | 1р | 2р | 2р | 2р | 3р | 1р | К1р | 2р | 1р | К1р | К1р | К1р | 0 / 9 | 6–9 | 40% | ||||||||
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | 1р | 1р | 1р | 1р | 1р | 1р | 1р | К2р | 2р | 1р | 3р | 1р | 1р | 3р | 2р | 1р | 1р | 3р | 0 / 17 | 8–17 | 32% | |||
Вімблдонський турнір | 3р | 2р | 1р | 1р | 1р | 1р | 2р | 2р | 1р | 2р | 4р | 1р | К2р | К1р | NH | 0 / 12 | 9–12 | 43% | ||||||
Відкритий чемпіонат США з тенісу | 1р | 1р | 2р | 1р | 1р | К1р | К3р | 2р | 1р | 1р | 1р | 2р | 3р | 3р | 2р | К2р | 0 / 13 | 8–13 | 38% | |||||
В-П | 0–1 | 0–2 | 0–0 | 0–2 | 0–3 | 0–0 | 3–3 | 2–4 | 1–4 | 0–1 | 1–2 | 2–4 | 5–4 | 1–3 | 0–4 | 4–3 | 7–4 | 2–4 | 1–2 | 2–1 | 0–0 | 0 / 51 | 31–51 | 38% |
Актуально станом на завершення Вімблдонський турнір 2023.
Турнір | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | ТУ | В-П | % виграшів |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Турніри Великого шлему | |||||||||||||||||||||||||||
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | 3р | 2р | 1р | ЧФ | 3р | 1р | 1р | ПФ | Ф | 2р | ЧФ | 2р | П | 1р | ЧФ | 1р | 1р | 1 / 17 | 31–16 | 66% | |||||||
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | 2р | 1р | 1р | 2р | 1р | 1р | ЧФ | 2р | 3р | 1р | 3р | 2р | Ф | 3р | 3р | 3р | 1р | П | 2р | 3р | П | 1р | 1р | 2 / 23 | 37–21 | 64% | |
Вімблдонський турнір | 2р | 1р | 1р | 1р | 3р | 1р | 2р | 1р | 2р | ПФ | 3р | П | 2р | 2р | Ф | NH | 2р | ЧФ | 2р | 1 / 18 | 28–17 | 62% | |||||
Відкритий чемпіонат США з тенісу | ПФ | ЧФ | 1р | ПФ | 2р | 1р | 1р | ЧФ | 3р | 2р | П | ПФ | 1р | 3р | 1р | 1р | ЧФ | 1р | 1 / 18 | 33–16 | 67% | ||||||
В-П | 1–1 | 0–1 | 0–1 | 1–1 | 7–4 | 4–4 | 3–4 | 8–4 | 5–3 | 2–2 | 0–3 | 3–2 | 4–4 | 8–4 | 11–4 | 15–3 | 13–3 | 4–4 | 10–3 | 12–3 | 2–3 | 13–3 | 2–4 | 1–3 | 5 / 76 | 129–70 | 65% |
Результат | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | 2013 | Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | Ґрунт | Мікаель Льодра | Боб Браян Майк Браян |
4–6, 6–4, 6–7(3–7) |
Поразка | 2015 | Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Сімоне Болеллі Фабіо Фоніні |
4–6, 4–6 |
Перемога | 2015 | Відкритий чемпіонат США з тенісу | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Джеймі Маррей Джон Пірс (тенісист) |
6–4, 6–4 |
Перемога | 2016 | Вімблдонський турнір | Трава | П'єр-Юг Ербер | Жульєн Беннето Едуар Роже-Васслен |
6–4, 7–6(7–1), 6–3 |
Перемога | 2018 | Відкритий чемпіонат Франції | Ґрунт | П'єр-Юг Ербер | Олівер Марах Мате Павич |
6–2, 7–6(7–4) |
Перемога | 2019 | Відкритий чемпіонат Австралії | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Генрі Контінен Джон Пірс (тенісист) |
6–4, 7–6(7–1) |
Поразка | 2019 | Вімблдонський турнір | Трава | Едуар Роже-Васселен | Хуан Себастьян Кабаль Роберт Фара |
7–6(7–5), 6–7(5–7), 6–7(6–8), 7–6(7–5), 3–6 |
Перемога | 2021 | Відкритий чемпіонат Франції (2) | Ґрунт | П'єр-Юг Ербер | Олександр Бублик Андрій Голубєв |
4–6, 7–6(7–1), 6–4 |
Результат | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | 2018 | Фінал ATP, Лондон | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Майк Браян Джек Сок |
7–5, 1–6, [11–13] |
Перемога | 2019 | Фінал ATP, Лондон | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Равен Класен Майкл Вінус |
6–3, 6–4 |
Перемога | 2021 | Фінал ATP, Турин (2) | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Ражів Рам Джо Солсбері |
6–4, 7–6(7–0) |
Результат | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | 2011 | Мастерс Париж | Тверде (i) | Жульєн Беннето | Роган Бопанна Айсам-уль-Хак Куреші |
2–6, 4–6 |
Перемога | 2016 | Indian Wells Open | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Вашек Поспішил Джек Сок |
6–3, 7–6(7–5) |
Перемога | 2016 | Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Равен Класен Ражів Рам |
5–7, 6–1, [10–7] |
Перемога | 2016 | Мастерс Монте-Карло | Ґрунт | П'єр-Юг Ербер | Джеймі Маррей Бруно Соарес |
4–6, 6–0, [10–6] |
Поразка | 2016 | Мастерс Париж | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Генрі Контінен Джон Пірс (тенісист) |
4–6, 6–3, [6–10] |
Поразка | 2017 | Мастерс Мадрид | Ґрунт | Едуар Роже-Васслен | Лукаш Кубот Марсело Мело |
5–7, 3–6 |
Перемога | 2017 | Мастерс Рим | Ґрунт | П'єр-Юг Ербер | Іван Додіг Марсель Гранольєрс |
4–6, 6–4, [10–3] |
Перемога | 2017 | Мастерс Канада | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Роган Бопанна Іван Додіг |
6–4, 3–6, [10–6] |
Перемога | 2017 | Мастерс Цинциннаті | Тверде | П'єр-Юг Ербер | Джеймі Маррі Бруно Соарес |
7–6(8–6), 6–4 |
Перемога | 2019 | Мастерс Париж | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Карен Хачанов Андрій Рубльов |
6–4, 6–1 |
Поразка | 2021 | Мастерс Париж | Тверде (i) | П'єр-Юг Ербер | Тім Пюц Майкл Вінус |
3–6, 7–6(7–4), [9–11] |
Поразка | 2023 | Miami Open | Тверде | Остін Крайчек | Сантьяго Гонсалес Едуар Роже-Васселен |
6–7(4–7), 5–7 |
- ↑ Nicolas Mahut. atpworldtour.com. Асоціація тенісистів-професіоналів. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ ATP Prize Money Leaders (PDF).
- ↑ Isner-Mahut Match Sheet [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Daily Mail SW19 coverage. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2018.
- Ніколя Маю на сайті ATP(англ.)
- Ніколя Маю на сайті ITF
- Ніколя Маю на сайті Кубку Девіса
- Ніколя Маю на Olympedia.org (англ.)
- Ніколя Маю на ESPN.com
Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 21 січня
- Народились 1982
- Французькі тенісисти
- Тенісисти та тенісистки на літніх Олімпійських іграх 2016
- Переможці Вімблдонського турніру
- Переможці Відкритого чемпіонату США з тенісу
- Переможці юніорського Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу
- Переможці Відкритого чемпіонату Франції з тенісу
- Переможці юніорського Вімблдонського турніру
- Переможці юніорського Відкритого чемпіонату США з тенісу
- Французькі олімпійці
- Тенісисти та тенісистки на літніх Олімпійських іграх 2020
- Перші ракетки світу (чоловіки)
- Тенісисти та тенісистки на Кубку Гопмана
- Переможці турнірів Великого шлему в парному розряді
- Спортсмени Булонь-Біянкура
- Французькі олімпійські тенісисти та тенісистки
- Володарі Кубка Девіса