Ніколя Маю

Ніколя Маю ; Nicolas Mahut
Громадянство	Франція
Місце проживання	Булонь-Біянкур, Франція
Дата народження	21 січня 1982
Місце народження	Анже, Франція
Зріст	191 см
Вага	80 кг
Початок кар'єри	2000
Робоча рука	права (одноручний бекгенд)
Тренер	Тьєррі Асьйон (2012–2015) ; Ніколя Ескюде (2013); Марк Вудфорд (2016–2017) ; Габрієль Урпі, Жером Енель (–2021), ; Ніколя Копен, Ніколя Ренаван (2022–)
Призові, USD	Долар США$12 573 354
Одиночний розряд
Матчів в/п	181–225 (44.6% на турнірах туру ATP, основній сітці турнірів Великого шлему і Кубка Девіса)
Титулів	4
Найвища позиція	37 (5 травня 2014)
Турніри Великого шлема
Австралія	3к (2012)
Ролан Гаррос	3к (2012, 2015, 2019)
Вімблдон	4к (2016)
США	3к (2016, 2017)
Парний розряд
Матчів в/п	457–285 (61.6% на турнірах туру ATP, основній сітці турнірів Великого шлему і Кубка Девіса)
Титулів	37
Найвища позиція	1 (6 червня 2016)
Турніри Великого шлема
Австралія	П (2019)
Ролан Гаррос	П (2018, 2021)
Вімблдон	П (2016)
США	П (2015)
Інші парні турніри
Олімпіада	1к (2016, 2020)
Мікст
Австралія	1к (2017, 2019)
Ролан Гаррос	2к (2010, 2023)
Вімблдон	ЧФ (2023)
Олімпіада	1к (2016, 2020)
	Востаннє картку оновлено: 7 серпня 2023

Ніколя Маю (фр. Nicolas Mahut) — французький тенісист, переможець усіх чотирьох турнірів Великого шлему в парному розряді, володар Кубка Девіса, учасник найтривалішого тенісного матчу в історії, колишня перша ракетка світу в парній грі.

Маю представляв Францію на Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро в парному розряді з П'єром-Югом Ербером та в змішаному парному розряді з Каролін Гарсія. Попри те, що обидві пари були посіяні першими, вони вибули в першому ж колі змагань.

Кубок Девіса збірна Франції виграла (удесяте) 2017 року. На щляху до цієї звитяги пара Маю та Ербер здобула перемоги у всіх своїх матчах.

Найдовший матч в історії[ред. | ред. код]

На Вімблдонському турнірі 2010 року Маю зіграв матч з Джоном Ізнером, що тривав три дні з 22 по 24 червня. Ізнер виконав рекордні 112 подач на виліт, побивши попереднє досягнення Іво Карловича із 78 подач на виліт. Маю теж мав 103 подачі на виліт^[3]. Гру припинили 23 червня о 21:11 через темряву при рахунку 59–59. Ізнер виборов перемогу наступного дня: 6–4, 3–6, 6–7^(7–9), 7–6^(7–3), 70–68.

Матч став найдовшим як у сенсі часу, так і кількості геймів^[4]. Він тривав 183 гейми й 11 годин 5 хвилин, більше ніж гра між Панчо Гонсалесом та Чарлі Пасареллом у першому колі Вімблдону 1969, яка тривала 112 геймів, та від матчу Фабріс Санторо – Арно Клеман на Відкритому чемпіонаті Франції 2004 року, що тривав 6 годин 33 хвилини.

Обоє гравців та суддя отримали призи за участь в історичній грі. Маю належить рекорд найбільшого числа виграних геймів у програному матчі — 91.

Загальна статистика[ред. | ред. код]

Докладніше: Статистика Ніколя Маю за кар'єру

**Легенда**
W	Ф	ПФ	ЧФ	#Р	КТ	К#	DNQ	A	NH

(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.

Щоб уникнути плутанини й подвійного нарахування, ці графіки оновлюються після завершення турніру або ж коли гравець завершив свій виступ.

Виступи в одиночних турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

Турнір	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	ТУ	В-П	% виграшів
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу		1р			1р			2р	2р			2р	3р		1р	К1р	2р	1р	К1р	К1р	К1р	0 / 9	6–9	40%
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	1р	1р		1р	1р		1р	1р	1р	К2р	2р	1р	3р	1р	1р	3р	2р	1р	1р	3р		0 / 17	8–17	32%
Вімблдонський турнір							3р	2р	1р	1р	1р	1р	2р	2р	1р	2р	4р	1р	К2р	К1р	NH	0 / 12	9–12	43%
Відкритий чемпіонат США з тенісу				1р	1р		2р	1р	1р	К1р	К3р	2р	1р	1р	1р	2р	3р	3р	2р	К2р		0 / 13	8–13	38%
В-П	0–1	0–2	0–0	0–2	0–3	0–0	3–3	2–4	1–4	0–1	1–2	2–4	5–4	1–3	0–4	4–3	7–4	2–4	1–2	2–1	0–0	0 / 51	31–51	38%

Часова шкала виступів на турнірах Великого шолому[ред. | ред. код]

Актуально станом на завершення Вімблдонський турнір 2023.

Турнір	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023	ТУ	В-П	% виграшів
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу					3р	2р	1р	ЧФ	3р				1р	1р	ПФ	Ф	2р	ЧФ	2р	П	1р	ЧФ	1р	1р	1 / 17	31–16	66%
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	2р	1р	1р	2р	1р	1р	ЧФ	2р		3р	1р	3р	2р	Ф	3р	3р	3р	1р	П	2р	3р	П	1р	1р	2 / 23	37–21	64%
Вімблдонський турнір					2р	1р	1р	1р	3р		1р	2р	1р	2р	ПФ	3р	П	2р	2р	Ф	NH	2р	ЧФ	2р	1 / 18	28–17	62%
Відкритий чемпіонат США з тенісу					ПФ	ЧФ	1р	ПФ	2р	1р	1р		ЧФ	3р	2р	П	ПФ	1р	3р	1р	1р	ЧФ	1р		1 / 18	33–16	67%
В-П	1–1	0–1	0–1	1–1	7–4	4–4	3–4	8–4	5–3	2–2	0–3	3–2	4–4	8–4	11–4	15–3	13–3	4–4	10–3	12–3	2–3	13–3	2–4	1–3	5 / 76	129–70	65%

Важливі фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Парний розряд: 8 (5–3)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	2013	Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	Ґрунт	Мікаель Льодра	Боб Браян Майк Браян	4–6, 6–4, 6–7^(3–7)
Поразка	2015	Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Сімоне Болеллі Фабіо Фоніні	4–6, 4–6
Перемога	2015	Відкритий чемпіонат США з тенісу	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Джеймі Маррей Джон Пірс (тенісист)	6–4, 6–4
Перемога	2016	Вімблдонський турнір	Трава	П'єр-Юг Ербер	Жульєн Беннето Едуар Роже-Васслен	6–4, 7–6^(7–1), 6–3
Перемога	2018	Відкритий чемпіонат Франції	Ґрунт	П'єр-Юг Ербер	Олівер Марах Мате Павич	6–2, 7–6^(7–4)
Перемога	2019	Відкритий чемпіонат Австралії	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Генрі Контінен Джон Пірс (тенісист)	6–4, 7–6^(7–1)
Поразка	2019	Вімблдонський турнір	Трава	Едуар Роже-Васселен	Хуан Себастьян Кабаль Роберт Фара	7–6^(7–5), 6–7^(5–7), 6–7^(6–8), 7–6^(7–5), 3–6
Перемога	2021	Відкритий чемпіонат Франції (2)	Ґрунт	П'єр-Юг Ербер	Олександр Бублик Андрій Голубєв	4–6, 7–6^(7–1), 6–4

Чемпіонати закінчення сезону[ред. | ред. код]

Парний розряд: 3 (2–1)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	2018	Фінал ATP, Лондон	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Майк Браян Джек Сок	7–5, 1–6, [11–13]
Перемога	2019	Фінал ATP, Лондон	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Равен Класен Майкл Вінус	6–3, 6–4
Перемога	2021	Фінал ATP, Турин (2)	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Ражів Рам Джо Солсбері	6–4, 7–6^(7–0)

Фінали Мастерс 1000[ред. | ред. код]

Парний розряд: 12 (7–5)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	2011	Мастерс Париж	Тверде (i)	Жульєн Беннето	Роган Бопанна Айсам-уль-Хак Куреші	2–6, 4–6
Перемога	2016	Indian Wells Open	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Вашек Поспішил Джек Сок	6–3, 7–6^(7–5)
Перемога	2016	Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Равен Класен Ражів Рам	5–7, 6–1, [10–7]
Перемога	2016	Мастерс Монте-Карло	Ґрунт	П'єр-Юг Ербер	Джеймі Маррей Бруно Соарес	4–6, 6–0, [10–6]
Поразка	2016	Мастерс Париж	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Генрі Контінен Джон Пірс (тенісист)	4–6, 6–3, [6–10]
Поразка	2017	Мастерс Мадрид	Ґрунт	Едуар Роже-Васслен	Лукаш Кубот Марсело Мело	5–7, 3–6
Перемога	2017	Мастерс Рим	Ґрунт	П'єр-Юг Ербер	Іван Додіг Марсель Гранольєрс	4–6, 6–4, [10–3]
Перемога	2017	Мастерс Канада	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Роган Бопанна Іван Додіг	6–4, 3–6, [10–6]
Перемога	2017	Мастерс Цинциннаті	Тверде	П'єр-Юг Ербер	Джеймі Маррі Бруно Соарес	7–6^(8–6), 6–4
Перемога	2019	Мастерс Париж	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Карен Хачанов Андрій Рубльов	6–4, 6–1
Поразка	2021	Мастерс Париж	Тверде (i)	П'єр-Юг Ербер	Тім Пюц Майкл Вінус	3–6, 7–6^(7–4), [9–11]
Поразка	2023	Miami Open	Тверде	Остін Крайчек	Сантьяго Гонсалес Едуар Роже-Васселен	6–7^(4–7), 5–7