Ніколя I (герцог Лотарингії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколя I
фр. Nicolas d'Anjou
49. Nicolas d'Anjou, duc de Lorraine, et sa fiancée Marie de Bourgogne.jpg
Народився липень 1448[1]
Нансі[1]
Помер 27 липня 1473[1]
Нансі[1]
Громадянство
(підданство)
Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність монарх
Титул Q48891404?[1] і duke of Lorrained[1]
Рід House of Valois-Anjoud
Батько Жан II (герцог Лотарингії)[1]
Мати Marie de Bourbond[1]
Брати, сестри  • René of Anjoud, Isabel of Anjoud і Marie of Anjoud
Arms of Rene dAnjou (3).svg

Ніколя (Ніколаус) I (фр. Nicolas Ier de Lorraine-Anjou, нім. Nikolaus I.; 1448 — 27 липня 1473) — герцог Лотарингії у 14701473 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Анжуйської гілки династії Валуа. Син Жан II, герцога Лотарингії, та Марії де Бурбон. Народився 1448 року в Нансі. Здобув французьку освіту.

1461 заручений зі старшою донькою французького короля Людовіка XI — Ганною. У 1466 році, коли його батько рушив Арагонського королівства, Ніколя призначається адміністратором (намісником) герцогства. У 1468 році брав участь у поході французького королівського війська проти Франциска II, герцога Бретані, захопивши Шамтосо й Ансені.

У грудні 1470 року після смерті Жана II оголошується новим герцогом Лотарингії, а 1471 року — номінальним герцогом Калабрії і графом Барселони та спадкоємцем королівств Неаполя і Арагона (як нащадок титулу свого діда Рене I).

У 1472 році герцог Лотарингії розірвав заручини з французькою принцесою та став орієнтуватися на Карл I, герцога Бургундії. Ніколя I вирішив пошлюбити доньку останнього Марію. Проте бургундський герцог всіляко затягував із заміжжям своєї дочки, оскільки не мав спадкоємця чоловічої статті й тому побоювався втрати влади своєї династії. Водночас герцог Лотарингії брав участь у поході бургундського війська до Пікардії та облозі Бове.

У 1473 році намагався підкорити місто Мец, проте невдало. Невдовзі після цього під час підготовки до нової атаки на Мец Ніколя I раптово помер у Нансі. Йому успадковувала стрийня Іоланда.

Родина[ред. | ред. код]

  • позашлюбна дочка Маргарита, дружина Жана IV де Шабан, графа де Даммартен.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://fmg.ac/Projects/MedLands/ANJOU,%20MAINE.htm.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Henry Bogdan: La Lorraine des Ducs. Sept siècles d'histoire. Perrin, Paris 2005, ISBN 2-262-02113-9.