Нікомедійський едикт
Нікомедійський едикт або Сердикійський едикт[1][2][3] — документ, виданий в 311 році римським імператором Галерієм. Він припиняв Велике гоніння — наймасштабніше переслідування християн у Римській імперії, що почалося в 303 році[4]. Нікомедійський едикт передував схожому за змістом Міланському едикту, який був виданий у 313 році.
Історія[ред. | ред. код]
23 лютого 303 року під час святкування Терміналії імператор Діоклетіан, за ймовірною пропозицією тодішнього цезаря Галерія, видав едикт, що зокрема передбачав:
- Зачинення церков та знищення святих текстів
- Конфіскацію церковного майна
- Заборону здійснення християнами колективних правових дій
- Втрата привілеїв для християн з числа високопосадовців, що не відректлися від своєї віри
- Арешт деяких урядовців.
У 305 році після добровільного зречення Діоклетіана його місце імператора на сході зайняв Галерій. Він хоч і продовжував переслідування християн, втім згодом зрозумів невдачу цієї політики. Тому в 313 році, перебуваючи при смерті, Галерій фактично дозволив християнами вільно сповідувати свою релігію в межах Східної Римської імперії.
Достеменно невідомо, де саме був підписаний цей едикт. За традиційною версією, це сталося в Нікомедії (теперішній Ізміт, Туреччина). За іншою версією, Нікомедія була лише місцем оголошення тексту едикту, а його підписання відбулося в Сердиці (сучасна Софія, Болгарія). Тому Нікомедійський едикт часто називають Сердикійським[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Orlin, Eric (19 листопада 2015). Routledge Encyclopedia of Ancient Mediterranean Religions. Routledge. с. 287. ISBN 9781134625529. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ MacMullen, Ramsay; Lane, Eugene (1 січня 1992). Paganism and Christianity, 100-425 C.E.: A Sourcebook. Fortress Press. с. 219. ISBN 9781451407853. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Takacs, Sarolta Anna; Cline, Eric H. (17 липня 2015). The Ancient World. Routledge. с. 202. ISBN 9781317458395. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Gibbon, Edward (1 січня 2008). The History of the Decline and Fall of the Roman Empire. Cosimo, Inc. с. 132. ISBN 978-1-60520-122-1. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Сердикийский эдикт провозгласил идею религиозной терпимости. bnr.bg (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Эдикт Галерия. Блог о Болгарии | Варя Давыдова (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.