Ніконов Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніконов Олександр Петрович
рос. Никонов Александр Петрович
Alexander Nikonov1.jpg
Народився 13 серпня 1964(1964-08-13) (55 років)
Москва
Громадянство Росія Росія
Діяльність письменник, публіцист, історик
Alma mater Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d
Мова творів російська
Роки активності 1996 — донині
Напрямок історія, психологія
Нагороди Літературна премія ім. Олександра Бєляєва
Сайт: Блог письменника

CMNS: Ніконов Олександр Петрович на Вікісховищі

Олександр Петрович Ніконов (нар. 13 серпня 1964, Москва) — російський журналіст і письменник-публіцист. Автор кількох книг на суспільні та історичні теми.

Публікувався в газетах «Московський комсомолець», «Московська комсомолка»[1], «Праця», «Столична газета», «Нічне рандеву»[2], журналах «Постскриптум», «Вогник», «Столиця». Активно виступає за легалізацію проституції, легких наркотиків, короткоствольної зброї і евтаназії новонароджених з генетичними відхиленнями за бажанням батьків. Дотримується праволіберальних[3], трансгуманістичних і лібертаріанських переконань[4].

У 1986 році закінчив Московський інститут сталі і сплавів (Місіс).

Восени 1996 року був фігурантом кримінальної справи і притягувався до суду через свою професійну діяльність: за фактом видання спільно з Дмитром Биковим «нецензурної» газети «Мати»[5].

Кредо[ред. | ред. код]

Відомий як послідовник і популяризатор наукового скептицизму[6], в деяких своїх книгах він також пропагує лібералізм в економіці та суспільному житті і гостро критикує «політкоректність». Космополіт. Голова Атеїстичного суспільства Москви (АтОМ)[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премій Спілки журналістів Москви за 2002 рік та Союзу журналістів Росії за 2001 рік, двічі лауреат премії журналу «Огонек». За внесок у вітчизняну культуру нагороджений державною нагородою — медаллю Пушкіна (1999 рік). У 2005 році за книгу «Апгрейд мавпи» отримав Біляївську премію. Лауреат премії «Нонконформізм-2010» за роман «Анна Кареніна, самка».

Скандали[ред. | ред. код]

На зустрічі з читачами, 2010

Відомий своїми скандальними висловлюваннями.

Проект «Мати» (рос. мать)[ред. | ред. код]

Він активно пропагував у 1990-х роках ненормативну лексику. Спільно з Дмитром Биковим видав 1 квітня 1995 року додаток до тижневика «Співрозмовник» — «матірну газету» «Мати»[8], вів відповідну колонку в газеті «Новий Погляд»[джерело не вказано 584 дні], був фігурантом (спільно з Биковим) кримінальної справи за вживання нецензурних виразів у пресі[9][10]. Глави його першої книги публікувалися в газеті «Новий Погляд» та журналі «Секрет&Таємниця».

Заборона книги[ред. | ред. код]

У вересні 2009 року прокуратура Санкт-Петербурга наказала вилучити книгу Ніконова «Апгрейд мавпи» з продажу (на думку прокуратури, у книзі міститься заклик до легалізації наркотиків). Через рік вийшло перевидання «Апгрейду» під назвою «Вінець творіння в інтер'єрі світобудови», доповнена і поліпшена в порівнянні з оригінальною книгою і без скандальної голови про наркотики[11].

Публікація про евтаназію[ред. | ред. код]

У лютому 2010 року Громадська палата Російської Федерації і СЖР (Союз журналістів Росії) обговорили статтю Ніконова під назвою «Добий, щоб не мучився», опубліковану в грудні 2009 року газетою «Speed-Інфо», в якій журналіст пропонував дати батькам право застосовувати евтаназію при народженні дітей з деякими невиліковними патологіями мозку (що не допускають формування у дитини повноцінної особистості), називаючи дітей «болванками для майбутньої особистості» і «бракованими дискетами»[12]. Публікація викликала широкий громадський резонанс[13]. У пресі розпочалася критика Ніконова[14][15]. За підсумками засідання громадської колегії за скаргами на пресу Союз журналістів Росії виніс рішення, що стаття «знаходиться на межі екстремізму», а також написана «непрофесійно»[16]. Деякі колеги (Олексій Венедиктов, Євген Додола, Віктор Лошак, Павло Шеремет) виступили на захист журналіста, так як вважали, що порушується свобода слова[17].

Політика[ред. | ред. код]

Був головою Федерального Політради зареєстрованої в 2012 році партії Росія без мракобісся з червня 2013 року по травень 2015[18].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Галина. Виховує сина.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Хуйова книга. — М.: Васанта, 1994. — 159 с. — 20000 примірників
  • Діалоги про майбутнє
  • Вершки. Портрети видатних сучасників кисті А. Ніконова. — М.: Глобулус, 2004. — 160 с. — 10000 примірників — ISBN 5-94851-092-1, ISBN 5-93196-317-0. 2-е вид. — Вершки. Дзеркало для героїв нашого часу. — СПб.: «Пітер», НЦ ЭНАС, 2009. — 288 с. — 2500 примірників — ISBN 978-5-498-07543-3
  • Апгрейд мавпи. Велика історія маленької сингулярності. — М.: ЭНАС, 2005. — 352 с. — 5000 прим. 2-е изд. — Апгрейд мавпи. Велика історія маленької сингулярності. — М.: ЭНАС, 2008. — 496 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-388-00054-5, ISBN 978-5-93196-758-5
  • Ukrainian X-Files. Сеанси чорної і білої магії з викриттям. — М.: ЭНАС, 2005. — 216 с. — 5000 примірників — ISBN 5-93196-563-7. 2-е вид. — За межею реальності. Пояснення незрозумілого. — СПб.: «Пітер», 2008. — 304 с. — 3000 екз. — ISBN 978-5-388-00456-7
  • Кінець фемінізму. Чим жінка відрізняється від людини. — М.: ЭНАС, 2005. — 256 с. — 5000 прим. 2-е изд. — Кінець фемінізму. Чим жінка відрізняється від людини. — М.: ЭНАС, 2008. — 368 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-388-00053-8, ISBN 978-5-93196-823-0
  • Доля цивилизатора. Теорія і практика загибелі імперій. — М.: ЭНАС, 2006. — 256 с. — 5000 прим. 2-е изд. — Доля цивилизатора. Теорія і практика загибелі імперій. — М.: ЭНАС, 2008. — 360 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-388-00052-1, ISBN 978-5-93196-821-6
  • Історія відморожених в контексті глобального потепління. — М.: ЭНАС, 2007. — 296 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-93196-709-7. 2-е вид. — Історія відморожених в контексті глобального потепління. — М.: ЭНАС, 2009.
  • Свобода від рівності і братерства. Моральний кодекс будівника капіталізму. — М.: ЭНАС, 2007. — 360 с. — 10000 примірників 2-е изд. — Свобода від рівності і братерства. Моральний кодекс будівника капіталізму. — М.: ЭНАС, 2008. — 480 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-93196-870-4, ISBN 978-5-388-00149-8
  • Управління вибором. Мистецтво стрижки народних мас. — М.: ЭНАС, 2008. — 304 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-93196-809-4, ISBN 978-5-91180-893-8
  • Верхи на бомбі. Доля планети Земля і її мешканців. — М.: ЭНАС, 2008. — 320 с. — 5000 примірників — ISBN 978-5-388-00361-4
  • Бий першим! Головна загадка Другої Світової. — СПб.: «Пітер», 2008. — 448 с. — 4000 примірників — ISBN 978-5-93196-916-9, ISBN 978-5-388-00475-8
  • Наполеон: Спроба № 2. — СПб.: «Пітер», НЦ ЭНАС, 2008. — 376 с. — 4000 примірників — ISBN 978-5-93196-913-8, ISBN 978-5-388-00734-6
  • Опіум для народу. Релігія як глобальний бізнес-проект. — СПб.: «Пітер», НЦ ЭНАС, 2009. — 344 с. — 4000 примірників — ISBN 978-5-93196-954-1,ISBN 978-5-498-07473-3
  • Передбачення минулого. Розквіт і загибель допотопної цивілізації. — СПб.: «Пітер», НЦ ЭНАС, 2009. — 368 с. — 4000 примірників — ISBN 978-5-498-07458-0, ISBN 978-5-93196-962-6
  • Здрастуй, зброє! Презумпція здорового глузду. 2010. ISBN 978-5-93196-978-7
  • Між Сциллою і Харибдою. — СПб.: «Пітер», НЦ ЭНАС, 2014. ISBN 978-5-4248-0091-7
  • За фасадом империи. Краткий курс отечественной мифологии — СПб, ЭНАС, 2013. — ISBN 978-5-459-01674-1, ISBN 978-5-4248-0078-8[19][20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газета «Московская комсомолка».
  2. Издательский Дом «Новый Взгляд» КАИН, ГДЕ ТВОЙ БРАТ АВЕЛЬ?
  3. Политические взгляды писателя.
  4. Бойко М. Капитализм себя не исчерпал: Александр Никонов о мировом кризисе, ренессансе левачества и легализации оружия[недоступне посилання з червень 2019] // Независимая газета, 03.06.2010.
  5. СЛОВО ИЗ ТРЕХ БУКВ. «У» ПОСЕРЕДИНЕ // «Музыкальная правда» (Издательский Дом «Новый Взгляд»).— № 46.— 22.10.1996.
  6. Никонов А.
  7. В гостях у Якова Кротова — председатель Атеистического общества Москвы, писатель Александр Никонов // Радио Свобода
  8. Генпрокуратура не оценила первоапрельскую шутку
  9. Gorod. Архів оригіналу за 10 січень 2005. Процитовано 22 серпень 2016. 
  10. Дело газеты «Мать» Архівовано 24 лютий 2012 у WebCite. Коммерсантъ № 74 (792) (22 апреля 1995). Проверено 14 августа 2010. Архивировано из первоисточника 24 февраля 2012.
  11. Прокуратура Петербурга изъяла книгу за пропаганду наркотиков // РИА Новости.
  12. Первый канал.
  13. Как болванке попасть в личности // Частный Корреспондент
  14. Радиостанция «Эхо Москвы» Передача: «Человек из телевизора»
  15. Сергей Бунтман: Валерию Панюшкину.
  16. Автор статьи об эвтаназии для детей-инвалидов нарушил этику — СЖР. // РИА Новости (2 февраля 2010). Проверено 14 августа 2010. Архивировано из первоисточника 24 февраля 2012.
  17. Как вам идея — умерщвлять детей-инвалидов?. Архів оригіналу за 11 лютий 2010. Процитовано 22 серпень 2016. 
  18. Политическая партия РОССИЯ БЕЗ МРАКОБЕСИЯ
  19. Ніконов, Олександр (2013). За фасадом империи. Краткий курс отечественной мифологии (російська). СПб: ЭНАС. ISBN 978-5-459-01674-1. 
  20. Книга За фасадом империи. Краткий курс отечественной мифологии - читать онлайн. Автор: Александр Никонов. LoveRead.ec. loveread.ec. Процитовано 2016-08-22. 

Посилання[ред. | ред. код]