Нікосія
 грец. Λευκωσία тур. Lefkoşa |
|||
|
|||
| Координати: 35°10′00″ пн. ш. 33°22′00″ сх. д. / 35.16667° пн. ш. 33.36667° сх. д. | |||
| Країна |  Кіпр
| ||
| Район | Нікосія | ||
| засноване | 7 століття до н. е. | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Елені Мавру Кемаль Метін Булутоглуларі (ТРПК) |
||
| Площа | |||
| - Повна | 111 (60 км² — ТРПК) км² |
||
| Населення (2006) | |||
| - Усього | 313 400 і 84 893 в ТРПК | ||
| Часовий пояс | UTC+2 | ||
| Вебсайт: nicosia.org.cy | |||
 | |||
Нікосія (грец. Λευκωσία, тур. Lefkoşa, англ. Nicosia) — місто у центральній частині острова Кіпр, столиця Республіки Кіпр. Населення міста становить 313,4 тисячі і 84 893 в частині міста, що контролюється ТРПК (станом на 2006 рік)[1]. Нікосія — остання розділена столиця світу[2].
Нікосія розташована в межах великої рівнини в центрі острова Кіпр Месаорія, між гірськими хребтами Троодос і Кіренія. Поблизу міста протікає річка Педіеус.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 10 °С (50 °F).[3]
| Клімат Нікосії | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 21 | 24 | 31 | 35 | 42 | 40 | 46 | 42 | 41 | 40 | 35 | 24 | 46 |
| Середній максимум, °C | 14 | 15 | 18 | 23 | 28 | 32 | 36 | 36 | 32 | 27 | 22 | 16 | 25 |
| Середня температура, °C | 9 | 10 | 12 | 16 | 21 | 25 | 28 | 28 | 25 | 20 | 16 | 11 | 18 |
| Середній мінімум, °C | 5 | 5 | 6 | 10 | 15 | 18 | 20 | 20 | 18 | 14 | 10 | 7 | 12 |
| Абсолютний мінімум, °C | −3 | −5 | −2 | 0 | 4 | 9 | 11 | 13 | 9 | 4 | −3 | −1 | −5 |
| Норма опадів, мм | 70 | 50 | 30 | 20 | 20 | 10 | 0 | 0 | 0 | 20 | 40 | 70 | 360 |
| Днів з дощем | 5 | 4 | 2 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 5 | 29 |
| Вологість повітря, % | 78 | 75 | 70 | 64 | 60 | 54 | 53 | 56 | 59 | 63 | 70 | 77 | 65 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Заснована близько 7 століття до н. е., названа Ледра, згодом Левкотен. Сучасна назва використовувалась приблизно з 13 століття.
Внаслідок вторгнення турецьких військ 1974 року й подальшого проголошеня Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК) місто розподілене на дві частини — турецьку і грецьку. Кордон між ними, що охороняється військами ООН, проходить історичним центром міста. Північна (турецька) частина Нікосії є столицею самопроголошеної ТРПК і називається Лефкоша.
Діють підприємства харчової та легкої промисловості. Гончарні ремесла, туризм. Міжнародний аеропорт Нікосія. В місті базується штаб-квартира авіаперевізника Cyprus Airways[4].
У Нікосії знаходяться найбільші університети країни — Кіпрський університет, Університет Нікосії, Європейський університет Кіпру і Відкритий університет Кіпру.
- історичний та архівів;
- Музей Кіпру;
- Музей народного мистецтва;
- Лапідарій.
- Готичний собор святої Софії (13-14 ст.);
- Богоматері та августинців (обидві приблизно 1330);
- собор святого Іоана (перебудований у 1655);
- цикл розписів — приблизно 1730.
- Ансамбль ринку — готична базиліка, розширена у 14-16 ст.;
- «Ворота Фамагусти» (16 ст.);
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1881 | 11 536 | — |
| 1891 | 12 515 | +8.5% |
| 1901 | 14 481 | +15.7% |
| 1911 | 16 052 | +10.8% |
| 1921 | 11 831 | −26.3% |
| 1931 | 23 324 | +97.1% |
| 1946 | 34 485 | +47.9% |
| 1960 | 45 629 | +32.3% |
| 1881–1960.[5] | ||
- Тассос Пападопулос — президент Республіки Кіпр в 2003—2008 роках.
- Міхаліс Хатзіянніс — кіпрський і грецький співак і композитор.
- Гіоргос Пападопулос — кіпрський співак.
- Капра Марчело — італійський лікар, учасник Битви при Лепанто.
- Дімітріс Друцас — міністр закордонних справ Греції.
- Гаріс Епамінонда – сучасна кі́прська мультимедійна художниця.
-
Будинок Національного банку Греції у Нікосії -
-
Палац архієпископа зі статуєю Макаріоса в Нікосії -
Стіна фортеці -
Готель «Ледра-Палас»
- Шверін,
Німеччина (1974) - Афіни,
Греція (1988) - Одеса,
Україна (1996) - Шираз,
Іран (1999) - Бухарест,
Румунія (2004) - Шанхай,
КНР (2004)
- ↑ The press statement of Prime Minister Ferdi Sabit Soyer on the tentative results of 2006 population and housing census (5 May 2006) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2009. Процитовано 19 листопада 2010.
- ↑ Wolf, Sonia (Mon Oct 26, 2009). 20 years after Berlin Wall fell, Nicosia remains divided. Google news. AFP. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 жовтня 2009.
- ↑ Клімат Нікосії
- ↑ Cyprus Airways Addresses. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
- ↑ PRIO. Prio-cyprus-displacement.net. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 29 березня 2017.
| № | Назва | Епархії | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Нікосія  Лімасол |
1 | Нікосія | Нікосія | 200 452 |  Строволос .JPG) Ларнака | ||||
| 2 | Лімасол | Лімасол | 154 000 | ||||||
| 3 | Строволос | Нікосія | 67 904 | ||||||
| 4 | Ларнака | Ларнака | 51 468 | ||||||
| 5 | Фамагуста | Фамагуста | 42 526 | ||||||
| 6 | Лакатамія | Нікосія | 38 435 | ||||||
| 7 | Кіренія | Кіренія | 33 207 | ||||||
| 8 | Пафос | Пафос | 32 892 | ||||||
| 9 | Като-Полемідія | Лімасол | 22 369 | ||||||
| 10 | Агланція | Нікосія | 20 783 | ||||||
| Держав |  Амстердам ·  Андорра-ла-Велья ·  Анкара¹ ·  Астана¹ ·  Афіни ·  Баку¹ · Белград ·  Берлін · .svg){kind=small} Берн ·  Братислава · .svg){kind=small} Брюссель ·  Будапешт ·  Бухарест ·  Вадуц ·  Валлетта ·  Варшава · .svg){kind=small} Ватикан ·  Відень ·  Вільнюс ·  Гельсінкі ·  Дублін ·  Єреван¹ ·  Загреб ·  Київ ·  Кишинів ·  Копенгаген ·  Лісабон · .svg){kind=small} Лондон ·  Любляна ·  Люксембург ·  Мадрид ·  Мінськ ·  Монако ·  Москва · Нікосія² ·  Осло ·  Париж ·  Подгориця ·  Прага ·  Рейк'явік ·  Рига ·  Рим ·  Сан-Марино ·  Сараєво ·  Скоп'є·  Софія ·  Стокгольм ·  Таллінн ·  Тбілісі¹ ·  Тирана |
|---|---|
| Залежних територій |  Гібралтар ·  Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр ·  Марієгамн ·  Сент-Гелієр ·  Сент-Пітер-Порт ·  Торсгавн ·  Фуншал |
| Частково визнаних держав | |
¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою. | |
.svg){kind=small}
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · TDV İslam Ansiklopedisi · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
