Ніко Гямяляйнен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ніко Гямяляйнен
Ніко Гямяляйнен
Особисті дані
Народження 5 березня 1997(1997-03-05) (24 роки)
  Вест-Палм-Біч, Флорида, США
Зріст 178 см
Громадянство Flag of Finland.svg Фінляндія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія КПР
Номер 25
Юнацькі клуби
2010
2010—2013
2013—2014
2014—2016
США «Веллінгтон Вейв»
США «Флорида»
США «Даллас»
Англія «КПР»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2015– Англія КПР 25 (0)
2015   Англія «Дагенем & Редбрідж» 1 (0)
2019   США «Лос-Анджелес» 3 (0)
2019–2020   Шотландія «Кілмарнок» 28 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2015 Фінляндія Фінляндія U-18 12 (1)
2015 Фінляндія Фінляндія U-19 2 (0)
2016–2018 Фінляндія Фінляндія U-21 12 (0)
2019 Фінляндія Фінляндія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 червня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 червня 2021.

Ніко Гямяляйнен (фін. Niko Hämäläinen, нар. 5 березня 1997, Вест-Палм-Біч) — фінський футболіст, лівий захисник англійського клубу КПР та національної збірної Фінляндії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 5 березня 1997 року в місті Вест-Палм-Біч. Розпочав займатись футболом у США в клубах «Веллінгтон Вейв», «Флорида», та «Даллас», а 18 вересня 2014 року перейшов в академію англійського «Квінз Парк Рейнджерс»[1]. Для отримання ігрової практики 6 серпня 2015 року Ніко був відданий в оренду до клубу англійської Другої ліги «Дагенем енд Редбрідж»[2], у складі якого і дебютував на дорослому рівні, зігравши по одному матчу чемпіонату та кубка ліги.

1 жовтня 2016 року Гямяляйнен дебютував за першу команду «Квінз Парк Рейнджерс» у Чемпіоншипі в матчі дербі Західного Лондона проти «Фулгема» (2:1), замінивши Джоела Лінча на 81-й хвилині[3]. Втім так і не ставши основним гравцем клубу, Гямяляйнен у лютому 2019 року був відданий в оренду до клубу MLS «Лос-Анджелес»[4], а у сезоні 2019/20 також на правах оренди грав за шотландський «Кілмарнок»[5].

Повернувшись до КПР став основним гравцем команди. Станом на 10 червня 2021 року відіграв за лондонську команду 25 матчів у національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що Гямяляйнен народився у США, він вирішив виступати за збірну батьківщини свого батька і 2015 року дебютував у складі юнацької збірної Фінляндії (U-18). Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 14 іграх, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2016—2018 років залучався до складу молодіжної збірної Фінляндії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах[6] .

11 січня 2019 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Фінляндії в товариському матчі проти Естонії (1:2)[7], зігравши 84 хвилини, поки його не замінив Юха Пірінен[8].

У травні 2021 року був включений до розширеного списку збірної на чемпіонат Європи 2020 року у різних країнах[9], але у остаточну заявку, оприлюднену 1 червня не потрапив[10]. Втім один з гравців у заявці, Саулі Вяйсянен, травмувався і 3 червня напередодні старту турніру його замінив Гямяляйнен, поїхавши таким чином на турнір[11].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
серп.-жовт. 2015 Англія «Дагенем & Редбрідж» (IV) 1 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
2016–17 Англія «Квінз Парк Рейнджерс» ЧФЛ (ІІ) 3 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 4 0
2017–18 ЧФЛ (ІІ) - - КА+КЛ - - - - - - - - - -
2018-лют.2019 ЧФЛ (ІІ) - - КА+КЛ 0+2 0+0 - - - - - - 2 0
лют.-черв. 2019 США «Лос-Анджелес» MLS 3 0 КЛХ 0 0 - - - - - - 3 0
2019–20 Шотландія «Кілмарнок» ШП 28 0 КШ+КЛ 3+1 0+0 - - - - - - 32 0
2020–21 Англія «Квінз Парк Рейнджерс» ЧФЛ (ІІ) 22 0 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - - - - 23 0
Усього за КПР 25 0 4 0 - - - - 29 0
Усього за кар'єру 57 0 9 0 - - - - 66 0

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Ніко, фін Тімо Хямялайнен, був футболістом і у 1978–1982 роках грав у чемпіонаті Фінляндії за «Копаріт», після чого переїхав до США[12][13]. Там Тімо зустрівся з афроамериканкою, від якої в нього і народився Ніко[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NICHOLAS HAMALAINEN ARRIVES AT QPR. Квінз Парк Рейнджерс. 18 September 2014. Процитовано 12 August 2015. 
  2. NIKO HAMALAINEN JOINS DAGENHAM & REDBRIDGE ON LOAN. QPR (en). Процитовано 19 February 2020. 
  3. Fulham vs. Queens Park Rangers FC - 1 października 2016 - Soccerway. pl.soccerway.com. Процитовано 20 June 2021. 
  4. LAFC: Niko Hamalainen another dart to throw at left-back problem. MLS Multiplex (en-US). 27 February 2019. Процитовано 19 February 2020. 
  5. Kilmarnock: QPR defender Niko Hamalainen joins on season-long loan. BBC Sport. 20 August 2019. Процитовано 20 August 2019. 
  6. Archived copy. Архів оригіналу за 2017-02-02. Процитовано 2017-01-29. 
  7. Finland v Estonia game report. ESPN. 11 January 2019. 
  8. International football MATCH: 11.01.2019 Estonia v Finland. eu-football.info. 11 January 2019. Процитовано 24 April 2019. 
  9. Huuhkajien leiriryhmä julkaistu [Eagle-owls training camp squad published]. Футбольна асоціація Фінляндії. 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.  (фін.)
  10. Tässä on Huuhkajien EM-kisajoukkue!. Футбольна асоціація Фінляндії. 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.  (фін.)
  11. Sauli Väisänen loukkaantumisen takia sivuun Huuhkajista – Nicholas Hämäläinen EM-kisajoukkueeseen. 3 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.  (фін.)
  12. Archived copy. Архів оригіналу за 2017-02-02. Процитовано 2017-01-29. 
  13. Tässä on 18-vuotias suomalaisen futiksen uusi tähti – "Välillä ihmetyttää, lyökö sydän ollenkaan". Ilta-Sanomat (fi). 23 September 2015. Процитовано January 29, 2017. 
  14. Huuhkajien Niko Hämäläinen on nähnyt karun todellisuuden USA:ssa – äiti kertoi jo lapsuudessa, kuinka toimia jos poliisit pysäyttävät (fi). 2 September 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]