Нікулін Лев Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікулін Лев Веніамінович
Народився 8 (20) травня 1891[1]
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія[2]
Помер 9 березня 1967(1967-03-09)[2][1] (75 років)
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність письменник, журналіст, письменник-фантаст, поет
Alma mater Російський економічний університет імені Плеханова і Паризький університет
Мова творів російська[1]
Жанр роман, нарис і п'єса
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Брати, сестри  • Yuri Venyaminovich Nikulin[d]
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Сталінська премія 800thMoscowRibbon.png

Нікулін Лев Веніамінович (прізвище при народженні — Олькеницький; 20 травня 1891, Житомир — 9 березня 1967, Москва) — російський радянський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР за роман «Росії вірні сини» (1951).

Народився в родині відомого театрального діяча. Закінчив Одеське комерційне училище (1910), прослухав курс лекцій у Сорбонні (19101911, Париж), потім вступив до Московського комерційного інституту. В роки Громадянської війни був політпрацівником Червоної армії, у 1919 р. — сценаристом на кінофабриці Наркомвоєна України «Червона зірка» і Всеукраїнського кінокомітету.

Ранні науково-фантастичні оповідання і повісті Нікуліна, написані, в основному, в 1923-28 рр. і відносяться до сатиричної і гумористичної НФ, склали ядро збірки — «Бацила щирості» (1926), «Банний лист» (1927), «Ні з того, ні з сього» (1927), «Привиди Арбатского ринку» (1927). Єдиний НФ роман автора — «Таємниця сейфа» (1925; ін. — «Продавці таємниці») — по суті також «антикапіталістичний» памфлет (див. Капіталізм, Політика). У ряді НФ р-поклик 1940-х рр. — «Угадиватель думок» (1948) та ін. — Відсутня фейлетонна буфонада, її змінила виразна трагічна інтонація. За його сценаріями в Україні створено фільми:

Потім був на дипломатичній роботі, а в роки нацистсько-радянської війни — фронтовим кореспондентом. Нагороджений орденами: «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, медалями. Був членом Спілки письменників Росії.

Література[ред. | ред. код]

  • Литературная Энциклопедия. Т. 8. М., 1934. — С.84—88;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.253—254;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.299.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Никулин Лев Вениаминович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]