Нікітін Сергій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітін Сергій Якович
Sergey Nikitin jun06 crop.jpg
Основна інформація
Дата народження 8 березня 1944(1944-03-08) (74 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Країна Росія[1] і СРСР
Професії фізик, поет, співак, композитор, автор пісні, гітарист, автор-виконавець
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії
sergeytatiananikitiny.com
Файли у Вікісховищі?

Сергій Якович Нікітін (* 8 березня 1944[2], Москва, Російська РФСР) — російський композитор, автор-виконавець. Заслужений діяч мистецтв РФ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військового Нікітіна Якова Григоровича і Нікітіної Віри Сергіївни. У 1962 закінчив середню школу № 587 у Москві. Закінчив фізичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (1968). Фізик, кандидат фізико-математичних наук. Працював науковим співробітником в Інституті органічної хімії АН СРСР і в Інституті біологічної фізики АН СРСР.

Тетяна і Сергій Нікітіни[ред. | ред. код]

З 1962 року пише пісні на вірші російських і зарубіжних поетів, таких як Д. Сухарєв, Е. Багрицький, Б. Пастернак, Ю. Моріц, Ю. Левитанский, Г. Шпаликов, Д. Самойлов, А. Кушнер, А. Вознесенський, Є. Євтушенко, Б. Рудий, В. Шекспір ​​і інші.

Активно брав участь в роботі агітбригади фізичного факультету МДУ як музикант, композитор, керівник квартету фізичного факультету МДУ. Важливою частиною репертуару квартету і агітбригади були пісні Нікітіна на вірші випускників фізфаку МДУ Сергія Крилова, Валерія Міляєва і Геннадія Іванова. Першу пісню «В дорозі» ( «Ніч, і сніг, і шлях далекий...») на вірші І. Уткіна Нікітін склав в грудні 1962 року.

Був організатором і керівником квартету фізиків МДУ (1963-1967), а також квінтету фізиків (1968-1977), в якому співала і Тетяна Хашімовна Садикова, в 1968 році стала дружиною композитора і його партнером по сцені. У квінтет студентів-фізиків крім нього самого і його дружини входили також Кармен Сантакреу (Carmen Santacreu), Володимир Улін і Микола Туркін. У 1972 році квінтет брав участь в 3-му Фестивалі політичної пісні в Берліні. З самого початку концертної діяльності Нікітін отримав велику популярність в студентському середовищі, а пізніше і за її межами, завдяки своєму рідкісному композиторському дару, майстерній грі на гітарі і оригінальним ансамблевим аранжуванням.

У 1978 році Тетяна та Сергій Нікітіни познайомилися з французьким музикантом і диригентом Полем Моріа. Два місяці по тому Поль Моріа записав на фірмі Phillips інструментальну версію пісні Віктора Берковський і Сергія Нікітіна «Під музику Вівальді». Пісня була включена в диск «Dans les Yeux d'Émilie».

У 1980 році фільм режисера В. Меньшова «Москва сльозам не вірить» з музикою Сергія Нікітіна отримав премію «Оскар» в номінації «Найкращий іноземний фільм року».

Музика Сергія Нікітіна широко використовувана в театрі, кіно, на телебаченні і радіо. Кілька років, з 1987 по 1995 рік Сергій Нікітін працював завідуючим музичною частиною московського театру «Табакерка» під керівництвом Олега Табакова. В даний час Нікітін - заслужений діяч мистецтв РФ, лауреат Царськосельської мистецької премії (1997), вільний художник.

У січні 2013 року категорично відмовився виступити на ювілеї Юрія Башмета «в силу серйозних розбіжностей з ювіляром з приводу прийнятого» закону Діми Яковлєва «і його ставлення до президента В. В. Путіна».

Грає на семиструнній гітарі з особливим мінорним ладом.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У січні 2013 року категорично відмовився виступити на ювілеї Юрія Башмета «в силу серйозних розбіжностей з ювіляром» з приводу єлейного ставлення ювіляра до В.В. Путіна.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина: Тетяна Нікітіна — співвиконавець пісень.
  • Син: Олександр (народився в 1971 році).
  • двоє онуків, Наталя і Данило.

Примітки[ред. | ред. код]