Нікітін Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.
Нікітін Юрій Васильович
Народився4 січня 1905(1905-01-04)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер1940
Бухта Нагаєва
Діяльністьактор, режисер
Alma materДержавний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
ВчителіЛесь Курбас і Олександр Довженко
ЗакладБерезіль і Кіностудія ім. О. Довженка
БатькоНікітін Василь Олександрович
Брати, сестриНікітін Фауст Васильович і Нікітіна-Станіславська Тетяна Василівна
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Нікітін Юрій.

Ю́рій Васи́льович Нікі́тін (Георгій Васильович; нар. 4 січня 1905(19050104), Єлисаветград — пом. 1940, Бухта Нагаєва Магаданської області) — український курбасівський актор і режисер, син подвижника української культури В. О. Нікітіна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 4 січня 1905(19050104) року в Єлисаветграді в родині відомого єлисаветградського подвижника української культури, дворянина, чиновника Василя Олександровича Нікітіна.

Навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії і приватній гімназії М. Крижановського.

Був членом літературного гуртка М. Хороманського, дружив з Арсенієм Тарковським, Миколою Станіславським (який згодом одружився з його сестрою Тетяною), Іриною та Іполітом Бошняками, Андрієм та Назаром Тобілевичами.[1].[2]

1928 року закінчив Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка.

Був запрошений в знаменитий театр «Березіль» Леся Курбаса до Харкова. Також працював у Харківській філармонії і радіокомітеті. Там же у Харкові організував свій український драмтеатр.[3]

1932—1935 викладав сценічну мову у Київському театральному інституті.

1935 вступив до режисерської лабораторії О. П. Довженка.[4] Працював на кіностудії.

4 січня 1938 року був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Винним себе не визнав, хоча його допитували цілий рік. Був ув'язнений на 5 років.

Помер 1940 року в Північно-Східному таборі (Бухта Нагаєва)[5] Магаданської області через сухоти і недокрів'я.

Родина

[ред. | ред. код]

Батько Василь Нікітін — дворянин, нотаріус, українофіл, після 1920 року викладав українську мову і літературу — засуджений у 1930 році до заслання у так званій справі Спілки визволення України.

Брат Фауст Нікітін — радянський вчений-генетик, лауреат Державної премії СРСР.

Сестра Тетяна Нікітіна-Станіславська — актриса, режисер, педагог.

Сестри Ніна й Марія були вчителями (остання мешкала в Добровеличківці).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хороманський Михайло Костянтинович
  2. ↑ Єлисаветградське коло Арсенія Тарковського (закінчення) poet.inf.ua
  3. ↑ Василь Нікітін — організатор українського життя в Єлисаветграді / Сергій Шевченко. — С. 300
  4. ↑ Олександр Безручко. Єдина вціліла розповідь О. Довженка про власну режисерську лабораторію[недоступне посилання] // Кіно Театр 2006, № 6
  5. ↑ Марина Тарковская, Тарковские. Осколки зеркала(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікітін_Юрій_Васильович&oldid=43523224