Нікішин Богдан Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Нікішин
Bohdan Nikishyn Masters epee 2013 t172542.jpg
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Народження 29 травня 1980(1980-05-29) (42 роки)
Дніпропетровськ
Зріст 188 см
Вага 85 кг
Спорт
Країна Україна
Вид спорту фехтування
Дисципліна шпага
Клуб Збройні сили
Нац. збірна Україна Україна
Участь і здобутки
CMNS: Нікішин Богдан Сергійович у Вікісховищі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Чемпіонати світу
Золото Москва 2015 командна шпага
Срібло Будапешт 2013 командна шпага
Срібло Будапешт 2019 командна шпага
Бронза Турин 2006 командна шпага
Бронза Усі 2018 індивідуальна шпага
Чемпіонати Європи
Срібло Лейпциг 2010 командна шпага
Срібло Тбілісі 2017 командна шпага
Бронза Леняно 2012 командна шпага
Бронза Загреб 2013 командна шпага
Бронза Торунь 2016 індивідуальна шпага
Бронза Торунь 2016 командна шпага
Бронза Новий Сад 2018 індивідуальна шпага

Нікішин Богдан Сергійович (29 травня 1980, Дніпропетровськ) — український фехтувальник, олімпієць, чемпіон світу та багаторазовий призер чемпіонатів світу та Європи.

Біографія[ред. | ред. код]

Фехтуванням почав займатися у десять років. У 1998 році став срібним призером юніорського чемпіонату світу в командних змаганнях. З 2001 року увійшов до складу дорослої збірної України та дебютував на чемпіонаті світу.

У 2004 році поїхав на свої перші Олімпійські ігри, де програв у першому поєдинку Александру Ністору (6:15). У команді з Віталєм Ошаровим,Дмитром Карюченком та Максимом Хворостом програли у стартовому поєдинку збірній Угорщини (34:38), а впевнені перемоги над збірними Єгипту (45:36) та США (45:33) дозволили їм посісти підсумкове п'яте місце.

У сезоні 2005/06 Нікішин здобув свою першу особисту нагороду, ставши третім на етапі Гран-прі у Досі. На чемпіонаті світу в Турині українська команда (Нікішин, Карюченко та Хворост, Чумак) зуміла перемогти збірну Угорщини в поєдинку за бронзу. Ця медаль стала першою в історії українського командного шпажного фехтування.

У Олімпійські ігри в Пекіні склалися не дуже вдало. В індивідуальній шпазі, після перемоги над Мауком Вудом (15:7) у попередньому раунді, програв Міхаелю Каутеру (12:15). А у команді з Максим Хворостом, Чумаком та Медведєвим програли полякам (37:45) та угорцям (29:41). Перемога на збірною Південної Кореї (41:39) дозволила посісти лише сьоме місце із дев'яти команд.

У 2010 році зумів виграти свою першу медаль чемпіонату Європи. Команда у складі Нікішина, Хвороста, Карюченка та Рейзліна поступилася лише у фіналі збірній Угорщини.

У 2012 році Рейзліна замінив Герей, а українська збірна виграла бронзу чемпіонату Європи. На Олімпійські ігри в Лондоні пройти кваліфікацію не зумів. На цих змаганнях був відсутній командний турнір, а єдиним шпажистом, який представляв збірну України став Дмитро Карюченко.

2013 рік став дуже вдалим у командних змаганнях. На чемпіонаті Європи у Загребі, команда: Герей, Карюченко, Нікішин, Медведєв виграла бронзові медалі, а на чемпіонаті світу в Будапешті поступилася у фіналі господарям змагань (38:42).

Богдан Нікішин (третій зліва) у складі Національної збірної України на церемонії нагородження чемпіонату світу 2015 року в Москві.

Сезон 2013/14 виявився успішним в плані особистих результатів. Незважаючи на відсутність медалей на великих змаганнях, Нікішин здобув дві перемоги на етапах Кубка світу та виграв одну бронзову медаль, що дозволило йому посісти друге місце у заліку Кубка світу.

На чемпіонаті світу 2015 року в Москві здобув своє найважливіше досягнення у кар'єрі. У команді з Дмитром Карюченком, Максимом Хворостом та Анатолієм Гереєм зумів стати чемпіоном світу. Ця перемога стала першою для української чоловічої шпаги на змаганнях такого рівня.

Після здобуття першої для себе медалі континентальної першості в індивідуальному заліку на чемпіонаті Європи 2016, визнаний Національним олімпійським комітетом України найкращим спортсменом червня 2016 року, а його особистий тренер Ольга Маркіна визнана найкращим тренером червня.[1]. Крім того, разом з партнерами по команді — Дмитром Карюченком, Максимом Хворостом та Анатолієм Гереєм — Богдан Нікішин здобув бронзову нагороду і в командному турнірі.

На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро їхав у статусі четвертого сіяного спортсмена. Особистий турнір розпочав із впевненої перемоги над Цзяо Яньлунем (11:15), але у другому поєдинку мінімально програв Беньяміну Штеффену (14:15). У командній шпазі українська збірна отримала другий номер посіву. У чвертьфіналі впевнено здолали збірну Росії (45:32), але у півфіналі поступилися збірній Італії (33:45). У бронзовому поєдинку змагалися проти досвідченої збірної Угорщини. Угорці зуміли отримати перевагу, утримавши її до кінця сутички (37:39).

У сезоні 2016/17 Володимир Станкевич замінив Дмитра Карюченка, який завершив кар'єру. У новому складі зумів виграти срібну медаль чемпіонату Європи, мінімально поступившись у фіналі Росії (36:37). Також Нікішин виграв у сезоні дві особисті нагороди (золото та бронзу) та дві командні нагороди (срібло та бронза) на етапах Кубка світу та Гран-прі.

Сезон 2017/18 став найкращим у кар'єрі спортсмена. На етапах Кубка світу тричі вигравав срібні медалі, а також став переможцем етапу в канадському Ванкувері. Після особистої бронзової нагороди на чемпіонаті Європи, вперше в ка'єрі очолив світовий рейтинг шпажистів FIE[2]. На чемпіонаті світу в Усі, отримав перший номер посіву та зумів дійти до півфіналу, де поступився Рубену Лімардо (4:7). Ця медаль стала першою особистою нагородою для спортсмена на чемпіонатах світу. За підсумками сезону, в загальному заліку Кубка світу, поступився лише французу Янніку Борелю .

На чемпіонаті світу 2019 року зумів вдало виступити в командному турнірі. Разом із Анатолієм Гереєм, Ігорем Рейзліним та Романом Свічкарем, перемогли збірні Гонконгу (45:40), Угорщини (45:36), Італії (37:34) та Китаю (38:24), вийшовши у фінал, де поступилися Франції (37:45).

На Олімпійських іграх в Токіо, які стали для спортсмена останніми змаганнями у кар'єрі, разом із Оленою Костевич став прапороносцем збірної України на церемонії відкриття. Самі змагання склалися навдало: в індивідуальній шпазі мінімально поступився китайцю Лань Мінхао (11:12) у першій сутичці, а в командних змаганнях програли в першому поєдинку збірній Китаю (35:45).

Після завершення кар'єри почав працювати старшим тренером жіночої збірної України.

Медальна статистика[ред. | ред. код]

Особисті медалі
Сезон Дата Місце проведення Турнір Результат
2005/06 10 лютого 2006 Катар Доха, Катар Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
2007/08 6 червня 2008 Пуерто-Рико Кагуас, Пуерто-Рико Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
2009/10 5 березня 2010 Швеція Стокгольм, Швеція Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
2011/12 2 червня 2012 Швейцарія Берн, Швейцарія Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2012/13 15 лютого 2013 Німеччина Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Німеччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
11 травня 2013 Швейцарія Берн, Швейцарія Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2013/14 16 січня 2014 Катар Доха, Катар Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
14 лютого 2014 Німеччина Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Німеччина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
23 травня 2014 Аргентина Буенос-Айрес, Аргентина Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
2015/16 21 січня 2016 Німеччина Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Німеччина Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
22 квітня 2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
21 червня 2016 Польща Торунь, Польща Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
2016/17 28 жовтня 2016 Швейцарія Берн, Швейцарія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
26 травня 2017 Колумбія Богота, Колумбія Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
2017/18 27 жовтня 2017 Швейцарія Берн, Швейцарія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
17 січня 2018 Німеччина Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Німеччина Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
16 лютого 2018 Канада Ванкувер, Канада Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
11 травня 2018 Франція Париж, Франція Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
17 червня 2018 Сербія Новий Сад, Сербія Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
23 липня 2018 Китай Усі, Китай Чемпіонат світу Bronze medal icon.svg Бронза
2018/19 25 січня 2019 Катар Доха, Катар Гран-прі Bronze medal icon.svg Бронза
2019/20 7 лютого 2020 Канада Ванкувер, Канада Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
Командні медалі
Сезон Дата Місце проведення Турнір Результат
2005/06 11 серпня 2006 Італія Турин, Італія Чемпіонат світу Bronze medal icon.svg Бронза
2006/07 19 січня 2007 Катар Доха, Катар Гран-прі Gold medal icon.svg Золото
26 лютого 2007 Кувейт Ель-Кувейт, Кувейт Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2007/08 1 лютого 2008 Італія Леньяно, Італія Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2008/09 23 січня 2009 Катар Доха, Катар Гран-прі Silver medal icon.svg Срібло
2009/10 22 липня 2010 Німеччина Лейпциг, Німеччина Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
2011/12 20 червня 2012 Італія Леньяно, Італія Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
2012/13 16 червня 2013 Хорватія Загреб, Хорватія Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
11 серпня 2013 Угорщина Будапешт, Угорщина Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
2013/14 26 січня 2014 Італія Леньяно, Італія Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
2014/15 13 лютого 2015 Аргентина Буенос-Айрес, Аргентина Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
18 липня 2015 Росія Москва, Росія Чемпіонат світу Gold medal icon.svg Золото
2015/16 12 лютого 2016 Канада Ванкувер, Канада Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
20 травня 2016 Франція Париж, Франція Кубок світу Gold medal icon.svg Золото
24 червня 2016 Польща Торунь, Польща Чемпіонат Європи Bronze medal icon.svg Бронза
2016/17 26 січня 2017 Німеччина Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Німеччина Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
17 лютого 2017 Канада Ванкувер, Канада Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
16 червня 2017 Грузія Тбілісі, Грузія Чемпіонат Європи Silver medal icon.svg Срібло
2017/18 13 травня 2018 Франція Париж, Франція Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
2018/19 22 липня 2019 Угорщина Будапешт, Угорщина Чемпіонат світу Silver medal icon.svg Срібло
2019/20 24 листопада 2019 Швейцарія Берн, Швейцарія Кубок світу Bronze medal icon.svg Бронза
2020/21 21 березня 2021 Росія Казань, Росія Кубок світу Silver medal icon.svg Срібло
Рейтинг Кубка світу
Сезон 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Місце 85 77 100 43 94 31 61 23 82 22 8 2 20 6 10 2 3 12 15 19

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Богдан Нікішин та Оленою Костевич на церемонії відкириття Олімпійських ігор в Токіо
Олімпіада Дисципліна Місце
Афіни 2004 шпага, індивідуальні 34
Афіни 2004 шпага, командні 5
Пекін 2008 шпага, індивідуальні 28
Пекін 2008 шпага, командні 7
Ріо-де-Жанейро 2016 шпага, індивідуальні 10
Ріо-де-Жанейро 2016 шпага, командні 4
Токіо 2020 шпага, індивідуальні 19
Токіо 2020 шпага, командні 6

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]