Нікішов Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nikishovs Certificate.jpg
Народився 1894
Вологодська губернія
Помер 5 серпня 1958(1958-08-05)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство (підданство) Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg Росія
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Звання Генерал-лейтенант
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Герой Соціалістичної Праці Орден Кутузова I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора

Іван Федорович Нікішов (1894(1894), Царицинська губернія — 5 серпня 1958, Москва) — начальник Головного Управління «Дальстрой» (1939—1948).

Кандидат у члени ЦК ВКП (б) (1939—1952), депутат Верховної Ради СРСР 1 і 2 скликань (1937—1950), з 9.07.1945 генерал-лейтенант НКВС СРСР (з 1946 — МВС СРСР), Герой Соціалістичної Праці.

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в селянській родині, закінчив сільську школу. З 13 років працював пастухом, батраком, потім в Царицині — вантажником, береговим робітникам і візником по найму.

У січні 1915 року призваний в армію, служив рядовим і старшим унтер-офіцером (фельдфебелем), воював на німецькому фронті.

У 1917 році член полкового ревкому. У липні 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії, учасник громадянської війни, командир батальйону, помічник командира полку. Брав участь в придушенні козацьких повстань на Уралі, а також повстань місцевого населення в Дагестані.

З жовтня 1919 року — член РКП (б). З 1939 року — кандидат в члени ЦК ВКП (б).

З 1923 року — командир полку.

Дати з біографії[ред.ред. код]

  • з 1924 — начальник Сальянського прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі;
  • з 1925 — начальник прикордонних загонів ОГПУ;
  • з 1928 — слухач курсів удосконалення ВПШ ОГПУ (м. Москва);
  • з 1929 — начальник 41 прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі;
  • з 1932 — командир 4 залізничної бригади;
  • з 1934 — начальник Управління прикордонної та внутрішньої охорони (УПВО) НКВД Азербайджанської РСР;
  • з 13.02.38 — начальник УПВО Ленінградського округу;
  • з 29.11.38 — начальник УНКВС Хабаровського краю;
  • з 11.10.39 — начальник Дальбуду НКВД (Магадан, до 24.12.48);
  • з 15.08.49 — на пенсії. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Військові та спецзвання[ред.ред. код]

  • з 23.12.35 — комбриг;
  • з 19.02.39 — комісар гб 3 рангу;
  • з 09.07.45 — генерал-лейтенант.

Нагороди[ред.ред. код]

  • орден Червоного Прапора (14.02.36);
  • орден Леніна (26.04.40);
  • Герой Соцпраці (20.01.44);
  • орден Червоного Прапора (03.01.44, за вислугу років);
  • орден Леніна (21.02.45) (за вислугу років);
  • орден Кутузова 1 ступеня (24.02.45, за виконання плану видобутку золота і олова).

В літературі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]