Нільс Генрік Абель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нільс Генрік Абель
норв. Niels Henrik Abel
Niels Henrik Abel.jpg
Народився 5 серпня 1802(1802-08-05)
Nedstrand[d], Tysvær[d], Руґалан, Вестланн, Норвегія[1] або Finnøy[d][1]
Помер 6 квітня 1829(1829-04-06) (26 років)
Froland[d], Еуст-Аґдер, Серланн, Норвегія
·туберкульоз
Місце проживання Осло
Громадянство
(підданство)
Flag of Norway.svg Норвегія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Університет Христіанії
Галузь математика
Заклад Університет Осло
Член Королівське норвезьке товариство наук та літератури[d]
Відомий завдяки: алгебраїчні рівняння, еліптичні функції, абелеві групи
Батько Søren Georg Abel[d]
Нагороди
Автограф Niels Henrik Abel signature.png

Нільс Генрік Абель у Вікісховищі?

Нільс Ге́нрік А́бель (норв. Niels Henrik Abel; 5 серпня 1802 — 6 квітня 1829) — норвезький математик. Довів нерозв'язність в радикалах загальних алгебраїчних рівнянь 5-го і вищих степенів (1824 рік). Знайшов функції, що не інтегруються за допомогою елементарних функцій; це привело Абеля до відкриття еліптичних і гіпереліптичних функцій. Дослідив інтеграли, названі на його честь абелевими. Інші важливі праці Абеля відносяться до теорії рядів.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 5 серпня 1802 року поблизу міста Ставангер, в сім'ї пастора. У 1821 році закінчив Кафедральну школу в Христіанії(зараз Осло) та вступив до університету Осло. Він був абсолютно позбавлений засобів існування, і спочатку стипендію йому виплачували професори з власних коштів. Потім він одержав державну стипендію, яка дозволила йому провести два роки за кордоном. У Норвегії були люди, котрі розуміли талановитість Абеля, але не було таких, хто міг би зрозуміти його роботи. У 1825 року будучи в Німеччині Абель так і не наважився відвідати К. Гауса.

У 1826 році у Франції Абель з інтересом збирав математичні новини, користувався кожною можливістю побачити П. Лапласа чи А. Лежандра, C. Пуассона чи О. Коші, але серйозних наукових контактів з великими математиками встановити не вдалося. Поданий в академію «Мемуар про один дуже загальний клас трансцендентних функцій» не було розглянуто, рукопис Абеля виявили лише через сто років (у скульптурі цю роботу підкреслювало друге повалене чудовисько). У цій праці йшлося про розгляд певного класу функцій, які пізніше отримали назву еліптичних і зіграли принципову роль в розвитку математичного аналізу. Абель не знав, що 30 років тому в цих питаннях далеко просунувся Гаус, але нічого не опублікував.

1827 року Абель повернувся на батьківщину, і там з'ясувалося, що для нього немає роботи. Він отримав тимчасову роботу замість професора, що поїхав в тривалу експедицію до Сибіру. Борги стали його постійними супутниками, але працездатність Абеля не зменшилася. Він продовжував розвивати теорію еліптичних функцій, наблизвся до розуміння того, які рівняння розв'язуються в радикалах. Несподівано в нього з'явився суперник — Карл Густав Якоб Якобі, який був на два роки молодший Абеля. Якобі опублікував чудові результати в галузі, яку Абель вважав своєю власністю. І Абель працював ще інтенсивніше і нарешті повідомив: «Я нокаутував Якобі».

Коли до робіт Абеля прийшло визнання, математики стали піклуватися про його долю. Французькі академіки-математики звернулися до шведського короля, що правив Норвегією, з проханням сприяти Абелю. Тим часом у Абеля швидко прогресував туберкульоз, і 6 квітня 1829 року він помер.

Пам'ятник[ред.ред. код]

У Королівському парку в Осло стоїть скульптура казкового юнака, над двома переможеними чудовиськами; по цоколю йде напис «ABEL». Перше чудовисько символізує алгебраїчне рівняння 5-ї степені. Ще в останніх класах школи Абелю здалося, що він знайшов формулу для їх розв'язання, подібну до існуючих для рівнянь до 4-ї степені. Ніхто у провінційній Норвегії не зміг перевірити доведення. Але пізніше Абель сам знайшов у себе помилку, він уже знав, що корені неможливо виразити в радикалах. Тоді Абель не знав, що італійський математик П. Руффіні опублікував доведення цього твердження.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]