Ніл Штраус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніл Штраус
англ. Neil Strauss
NeilStraussJan2009.jpg
Народився 13 жовтня 1973(1973-10-13) (46 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність письменник, журналіст, біограф, музичний журналіст
Alma mater Коледж Вассара[d] і Колумбійський університет
Знання мов англійська[1]
Сторінка в Інтернеті neilstrauss.com

Ніл Штраус  (англ. Neil Strauss, також відомий під псевдонімами Chris Powles і Style, нар. 13 жовтня 1973)  – американський письменник, журналіст і блогер. Багатьом відомий як автор книги «Гра: проникнення в таємне товариство художників-пікаперів» - науково-популярного видання, у якому він пише про власну подорож до спільноти спокусників та становлення як гуру спокушання. Є одним з авторів журналів «New York Times» і «Rolling Stone».[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення приватної школи в Чикаго[3], Штраусс навчався в коледжі Вассар (приватний університет в місті Поукіпзі, штат Нью-Йорк, США).

Першим кар’єрним кроком Ніла стала робота в авангардному журналі «Ear». Дещо пізніше Штраус влаштувався до журналу «Village Voice», де працював на посаді асистента редактора, а також спеціаліста з перевірки фактів[4]. Після цього був запрошений Джоном Парельсом (Jon Pareles) на посаду музичного критика до «The New York Times», де мав вести дописи щодо поп-культури[5]. Пізніше працював помічником редактора в «Rolling Stone», з яким пов’язано його перші значні здобутки. Штраус був удостоєний премії ASCAP Deems Taylor Award за статтю про самогубство Курта Кобейна та публікацію про Еріка Клептона в «The New York Times». Крім того, він знявся у відеоролику «Beck» до пісні «Sexx Laws».[6]

Авторська діяльність[ред. | ред. код]

4 березня 2009 року Штраус разом із рок-біографом Ентоні Боззою заснували власну видавничу компанію «Igniter». Першою книгою стала «The Man Behind the Nose», опублікована в 2010 році. В 2012 році було видано «Satan Is Real: The Ballad of the Louvin Brothers».

Ніл Штраус є одним з авторів ряду бестселерів про відомих знаменитостей, зокрема Мерилін Менсон, Дженну Джеймсон, Дейва Наварро, а також групу «Mötley Crüe» та її засновників.

У вересні 2005 року вийшла його книга «The Game: Penetrating the Secret Society of Pickup Artists», котра стала лідером книжкових чартів, та посіла перше місце в ТОПі Amazon в США.

Інші популярні публікації:

2009 р. - «Emergency: This Book Will Save Your Life» (книга увійшла до списку бестселерів «The New York Times»)[7];

15 березня 2011 р. - «Everyone Loves You When You're Dead: Journeys Into Fame and Madness»[8];

13 жовтня 2015 р. - «The Truth: An Uncomfortable Book About Relationships»/ Гірка правда про стосунки (Наш Формат, 2019);

Червень 2017 р. - «I Can't Make This Up: Life Lessons».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2010 році Штраус отримав нагороду Джеймса Джойса від Літературно-історичного товариства Університетського коледжу Дубліна[9].

Був відзначений Волонтерською службою президента. І брав участь у зйомках кліпу гурту «30 Seconds To Mars» на композицію «Up in the air».

Переклад українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Neil Strauss. The New York Times (en-US). 2009-04-16. ISSN 0362-4331. Процитовано 2019-04-29. 
  3. Latin School of Chicago - magazine FALL 11-2. latinschool.uberflip.com. Процитовано 2019-04-29. 
  4. McKenzie, Scott (2005-11-07). Interview: Neil Strauss, Author. Slushpile (en-US). Процитовано 2019-04-29. 
  5. Career Advice Articles | Career Tips & Job Search Help. Mediabistro (en-US). Процитовано 2019-04-29. 
  6. Neil Strauss (Style). Dating Skills Review (en-gb). Процитовано 2019-04-29. 
  7. Carpenter> > >, By Susan. Neil Strauss is ready for any emergency. latimes.com. Процитовано 2019-04-29. 
  8. Paperback Advice & Misc. Books - Best Sellers - The New York Times. The New York Times (en). ISSN 0362-4331. Процитовано 2019-04-29. 
  9. HugeDomains.com - Kulone.com is for sale (Kulone). www.hugedomains.com. Процитовано 2019-04-29. 

Посилання[ред. | ред. код]