Німецька Мокра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Німецька Мокра
Вид на село Німецька Мокра
Вид на село Німецька Мокра
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Рада/громада Руськомокрянська сільська рада
Код КОАТУУ 2124486102
Основні дані
Населення 540
Поштовий індекс 90521
Телефонний код +380 3134
Географічні дані
Географічні координати 48°22′37″ пн. ш. 23°50′42″ сх. д. / 48.37694° пн. ш. 23.84500° сх. д. / 48.37694; 23.84500Координати: 48°22′37″ пн. ш. 23°50′42″ сх. д. / 48.37694° пн. ш. 23.84500° сх. д. / 48.37694; 23.84500
Середня висота
над рівнем моря
661 м[1]
Водойми р. Мокрянка
Місцева влада
Адреса ради с. Руська Мокра, вул. Миру, 225
Карта
Німецька Мокра. Карта розташування: Україна
Німецька Мокра
Німецька Мокра
Німецька Мокра. Карта розташування: Закарпатська область
Німецька Мокра
Німецька Мокра

Німецька Мокра у Вікісховищі?

Німе́цька Мо́кра (в 1946—2016 роках — Комсомо́льськ) — село в Тячівському районі Закарпатської області, Україна.

Сусідні села: Руська Мокра та Колочава. Село Німецька Мокра як адміністративна одиниця підпорядковується Русьмокрянській сільраді. На території села проживають 550 жителів та нараховується 179 домогосподарств[2].

Географія[ред. | ред. код]

У селі струмок Сигланський впадає у річку Мокрянку.

Історія[ред. | ред. код]

Німецька Мокра (Deutsch-Mokra) — це австрійська частина поселення Мокра, що засноване австрійськими поселенцями у XVIII столітті.

За наказом імператриці Марії-Терезії у 1775 році, із Австрії в село направлено 200 людей (за однією з версій — для ведення лісового господарства, за іншою — на заслання), які утворили поселення у горішній частині долини, яке отримало назву Німецька Мокра. Перші поселенці вирубували ліс і сплавляли його річкою до Угорщини. Поступово село почало розростатися донизу й догори течією річки Мокрянки.

Міст через річку Мокрянка

Унікальність села в тому, що обживаючи його, німці будували будинки з дерева, а євреї мурували свої домівки. Деякі з них збереглися й до наших днів.

1922 рік — будівництво вузькоколійної залізниці, яка простягнулася за межі села Німецька Мокра на 18 км у напрямку Колочави. Це зроблено для того, аби возити ліс аж до Тересви.

У жовтні 1944 року село звільнено від німецько-угорських загарбників.

Історія місцевих німців закінчилася з приходом радянської влади та солдатів.

У 1944 році німців евакуювали назад до Німеччини, однак у 1945 радянська влада у Німеччині повернула людей до місць попереднього проживання, а вже наступного року почалася їхня депортація до Сибіру.

У 1946 році радянська влада прислала групу комсомольців для розбудови села. І тоді на їх честь село Німецька Мокра було перейменоване у Комсомольськ. У 1960-х роках ті люди, що вціліли після депортації, повернулися до рідних домівок. Проте вже у 1980-х роках стався масовий виїзд німців до Австрії та Німеччини. Їхні хати порожнем стояли недовго: там заселилися мешканці сусіднього села Колочава, Міжгірського району[2].

Освіта та школи[ред. | ред. код]

Діти села відвідували школу в Руській Мокрій, де було всього 4 класи. Пізніше побудували школу на 4 класи, ще 3 класи були в одному з місцевих будинків. Такою є історія заснування семирічної школи в Німецькій Мокрій. Опісля 1968 року школа стає восьмирічною[2].

Релігія та церкви[ред. | ред. код]

Церква св. Йоана Непомуцького в с. Німецька Мокра

1780 рік — побудовано дерев'яну церкву святого Яна Непомуцького. Богослужіння велося німецькою мовою. Вежу церкви увінчували три дзвони, найбільший з яких у 1917 році забрали. Громада села купила новий великий дзвін, для якого у 1924 році добудували окрему дерев'яну дзвіницю на території церкви. Споруда церкви вціліла, незважаючи на воєнні дії, і навіть певний час діяла. У 1986 році дерев'яну дзвіницю розібрано, а в 1989 році почався ремонт оздоблення церкви, реставрація.

Церква перейшла до греко-католицької громади, бо майже всі німці залишили село. У 1997 році з Австрії привезли і встановили нову дерев'яну дзвіницю. На початку 1900 року побудовано греко-католицьку церкву, яка в 1972 році згоріла через пожежу. В 1973 році збудовано православний молитовний будинок, який у 1975 році добудували й освятили у православну Свято-Вознесенську церкву. В 2010 році побудовано православний монастир в урочищі «Сеглянський»[2].

Сучасність[ред. | ред. код]

Щороку село Німецька Мокра навідують його нащадки з Австрії та Німеччини. Також цим селом пролягає маршрут іноземних туристів, які щороку їздять до Колочави, аби побачити місця, де відбувалися події книжки «Пригоди бравого вояка Швейка» авторства Ярослава Гашека[3].

У 2016 році, унаслідок декомунізації в Україні селу було повернуто його історичну назву — Німецька Мокра.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На північ від села розташовані природоохоронні території: «Брадульський заказник» і заказник «Странзул, Задня, Кедрин».

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі
  2. а б в г Данилюк, М.В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси (uk). Київ: Карпати. 
  3. Форкош, Степан. Про причини паломництва чехів до Закарпаття. http://prozak.info. 
  4. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» — Офіційний портал Верховної Ради України.

Джерела[ред. | ред. код]

Данилюк, М. В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси. Київ: Карпати. с. 268—270